ЛК-1 Підприємство в сучасній системі господарювання.

1. Підприємство як суб’єкт господарювання, його характерні ознаки.

2. Правові основи функціонування підприємства

3. Класифікація підприємств.

4. Зовнішнє середовище і взаємодія підприємства з ним.

5. Інформаційне забезпечення економічної діяльності підприємства.

1. Підприємство як суб’єкт господарювання, його характерні ознаки

Економіка підприємства – наука про ефективність ведення виробництва, шляхи та методи досягнення підприєм-ством найкращих результатів при найменших затратах.

Підприємство – це самостійний господарюючий статут-ний суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність для задоволення потреб ринку і отримання прибутку.

Основними ознаками підприємства є:

• проведення підприємницької діяльності;

• повна самостійність у прийнятті господарських рішень;

• володіння правами юридичної особи;

• ведення автономного бухгалтерського обліку та складання балансу;

• єдність і цілісність майнового комплексу.

Як самостійний господарюючий суб’єкт підприємство має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також товарний знак.

Для ефективного здійснення діяльності треба правильно визначити цілі створення підприємства та його функціонування. Головну мету створення підприємства називають місією, на основі якої встановлюються загальні цілі підприємства. Цілі повинні бути:

• конкретними і вимірюваними;

• орієнтованими у часі;

• реальними до виконання (тобто досяжними);

• взаємно підтримуючими, збалансованими.

Найважливіші цілі виробничого підприємства такі:

• одержання прибутку;

• забезпечення споживачів продукцією згідно з ринковим попитом;

• своєчасна виплата заробітної плати;

• створення робочих місць;

• охорона навколишнього середовища;

• створення належних і безпечних умов праці для працівників;

• створення можливостей для професійного зростання працівників.

Для досягнення поставлених цілей підприємство здійснює ряд конкретних видів діяльності, які за ознакою спорідненості можна об’єднати в такі головні напрямки діяльності:

• вивчення ринку товарів (маркетингова діяльність);

• виробнича діяльність;

• інноваційна діяльність;

• комерційна діяльність;

• після продажний сервіс;

• економічна діяльність. ;

• соціальна діяльність.

2. Правові основи функціонування підприємства

Підприємство має діяти та господарювати в межах законодавства, що регулює всі напрямки його діяльності. З великої кількості юридичних актів визначальними є Закон України „Про власність”, Закон України „Про підприємництво”, Закон України ”Про підприємства в Україні”, та інші.

Внутрішня діяльність кожного підприємства регулюється його статутом і колективним договором.

Статут підприємства – це зібрання певних правил і обов’язків, якими регулюються його відносини з іншими суб’єктами господарювання. Статут затверджує власник майна за участю трудового колективу. У статуті містяться такі основні відомості:

• найменування власника підприємства;

• місцезнаходження, предмет і цілі діяльності підпри-ємства;

• органи управління, порядок їх формування;

• повноваження трудового колективу і його виборних органів;

• порядок утворення майна підприємства;

• умови реорганізації, та припинення діяльності підприємства.

Колективний договір – це угода між трудовим колективом і адміністрацією, що регулює виробничі, трудові, економічні відносини; складається щорічно і не може суперечити законодавству

Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Будь–яке підприємство може бути створене:

• відповідно до рішення власника (власників) майна чи уповноваженого ним органу;

• внаслідок примусового поділу іншого підприємства;

• шляхом відокремлення зі складу діючого підприємства одного або кількох підрозділів за рішенням трудового колективу чи власника майна.

Кожне створене підприємство має бути зареєстроване у відповідному виконавчому комітеті Ради народних депутатів за певну плату і внесене до державного реєстру України згідно зі своїм ідентифікаційним кодом. При цьому видається свідоцтво „Про державну реєстрацію”.

Підприємство має право створювати свої філіали, відділення, представництва. Окремими видами діяльності підприємство може займатися тільки на підставі спеціального дозволу (ліцензії).

Підприємство може бути ліквідоване:

• коли визнане банкрутом;

• з ініціативи власника;

• при забороні діяльності;

• при реорганізації.

Ліквідація підприємства здійснюється ліквідаційною комісією, створеною власником, а при банкрутстві – судом чи арбітражем. Підприємство є ліквідованим чи реорганізованим з моменту його виключення з державного реєстру України.

Управління підприємством здійснюється відповідно до його статуту власником майна або уповноваженою ним особою. У колективному підприємстві керівним органом є загальні збори власників. Питання участі трудового колективу в управлінні підприємством регламентує колективний договір.

Майно підприємства утворюється за рахунок таких джерел:

-- грошові і матеріальні внески засновників;

-- кредити банків та інших кредиторів

-- доходи від реалізації продукції, цінних паперів;

-- надходження до бюджету (для державних підприємств);

-- благодійні внески;

-- надходження від приватизації.

Кожне підприємство самостійно планує свою діяльність, визначає перспективи свого розвитку, реалізує виготовлену продукцію на основі прямих угод за самостійно встановленими, вільними (регульованими) цінами і здійснює матеріально-технічне забезпечення свого виробництва. Підприємство самостійно розпоряджається отриманим прибутком (згідно статуту після сплати податків). Підприємство може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність.

Держава гарантує дотримання законних прав та інтересів підприємства, але не може втручатися у його господарську діяльність, за винятком випадків передбачених законодавством.