3.Спрацювання, амортизація і відтворення основних засобів.

Основні фонди, що беруть участь у процесі виробництва поступово втрачають первісні характеристики через зношення. Під зношенням основних фондів розуміють втрату їх вартості. Розрізняють два види зношення: фізичне та моральне. Фізичне спрацювання – це поступова втрата основними виробничими засобами своїх первісних техніко – експлуатаційних якостей, Фізичне зношення настає під впливом навколишнього середовища і експлуатаційних навантажень (деформуються вузли і деталі устаткування, піддається корозії метал, тощо). Фізичне зношення умовно поділяють на усувне і неусувне. Перше періодично усувається шляхом ремонтів, а при другому основні фонди накопичують зношення і з часом їх використання стає неможливим. Ступінь фізичного зношення одиниці основних фондів характеризують коефіцієнти фізичного зношення

або

де Вкап.рем – вартість капремонтів обладнання від початку служби, грн.

Асум. – сума амортизаційних відрахувань від початку служби, грн.

Фізичне зношування у відсотках обчислюється:

де, Тф, Тн –відповідно фактичний та нормативний терміни служби обладнання , роки.

Моральне зношення (техніко – економічне старіння )– це знецінення діючих основних фондів до настання повного фізичного спрацювання під впливом науково –технічного прогресу .

Коефіцієнт морального зношення розраховують за формулою:

Загальний коефіцієнт зношення визначається:

Для усунення зношення застосовують різні форми відтворення основних засобів: ремонт, модернізацію тощо. Розрізняють два види ремонтів - поточний і капітальний. Поточний ремонт полягає у зберіганні засобів праці у придатному стані для подальшого продуктивного використання і має характер дрібних налагоджувальних робіт; витрати на нього є періодичні і незначні за вартістю. Капітальний ремонт призначений максимально можливо відновити первісні техніко – експлуатаційні параметри основних фондів, які були втрачені в ході зношення. Цей ремонт потребує більших витрат часу і коштів. Перед початком капітального ремонту завжди існує альтернатива: здійснювати капітальний ремонт, чи придбати нові основні фонди. Остаточне рішення приймають на основі економічних обґрунтувань.

Часткова заміна основних засобів може проводитись у виді модернізації. Модернізація діючого виробничого устаткування – це його удосконалення з метою запобігання техніко – економічного старіння і підвищення техніко – експлуатаційних параметрів до рівня сучасних вимог виробництва. Модернізацію устаткування проводять в ході капітального ремонту

Просте відтворення основних фондів забезпечується амортизаційними відрахуваннями.

Амортизація основних засобів – це процес перенесення вартості основних фондів на вартість готової продукції з метою їх повного відшкодування. Фактично амортизація означає списання протягом кількох років експлуатації балансової вартості основних засобів. Для відшкодовування вартості зношеної частини основних засобів кожне підприємство робить амортизаційні відрахування, які накопичуються в спеціальному амортизаційному фонді і служать для відновлення основних засобів.

Сума амортизаційних відрахувань на підприємстві визначаються за допомогою річних норм амортизації.

Норма амортизації (Н_ам.) визначається за формулою:

де В_перв – балансова (первісна чи відновлена ) вартість основних засобів;

В_лікв – ліквідаційна вартість основних засобів;

Т_н – амортизаційний період (нормативний строк функціонування )основних засобів.

Сума амортизації (А) дорівнює:

Для здійснення процесу нарахування амортизації основні засоби поділяють на чотири групи:

1) будівлі, споруди, їх компоненти;

2) транспортні засоби, меблі офісне обладнання;

3) інші основні фонди не включене до груп 1,2,4.

4) електронно – обчислювальні машини і т.п.

Згідно з чинним законодавством України щорічно норми амортизаційних відрахувань за цими групами основних засобів становлять відповідно 2% , 10% , 6% і 15% .

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 ”Основні засоби” суб’єктам господарювання рекомендовано нараховувати амортизацію в бухгалтерському обліку методами, які використовуються у міжнародній практиці, а саме:

• метод рівномірного ( прямолінійного) списання;

• виробничий метод (метод нарахування зносу пропорційно обсягу виконаних робіт);

• методи прискореного списання:

-- кумулятивний метод;

-- метод залишку, що зменшується