- •Смерть Гетьмана
- •34.Утворення Української козацької держави — Гетьманщини
- •37.Основні напрями державної політики гетьмана Івана Виговського
- •38. Козацька Україна в період гетьманування Юрія Хмельницького.
- •40. Запорозька січ у складі Гетьманщини, Гетьман Сірко
- •41. Гетьман Дорошенко у боротьбі за незалежність та територіальну цілісність Української держави
- •42. Соціально-економічний та політичний розвиток Гетьманщини.. Многогрішний Самойлович
- •43.Мічце і роль Мазепи… мазепа будівничий української культури.
- •44. Спроба відновлення держави після смерті мазепи. Пилип орлик і його конституція
- •46. К.Розумовський – останій український гетьман
- •47.Останя ліквідація гетьманства у другій половині 18 ст
- •48.Гайдамацькі рухи на Правобер укр.. Коліївщина
- •49. Адміністративно територіальний устрій та регіональний поділ укр. Земель у складі Рос та Австр імперії 18-19ст
- •50. Початок націон відродження у надддніпрян укр., роль Котляревського
- •51. Місце і роль Києво-Мофодівського товариства. Т.Шевченко
- •52. Реформи 60-70рр
- •53. Громади та їх діяльність, антонович.
- •55. Укр. Націон рух на зах зем… москвофіли народовці
- •56.Утвореня укр. Політ партій в зах укр.. Франко
- •57. Створення і діяльність партій 19-20 ст. Грушецький
- •58. Укр. В період першої російської революції
- •59. Столипінська реформа…
- •60.Україна в період Першої світової війни
- •62. Стосунки цр з Тимчасовим Урядом. І-іі універсал
- •63. Ііі універсал. Зміст соціальної економічної політики
- •64 Перша рядян.-україн. Війна, 4 універсалБрестейський мир
- •65. Державний переворот прихід гетьмана Скогопадського ….
- •67. Утворення опозиції Скоропадському, утвор Директорії , внутр. І зовн політ Петлюри
- •68. Листопадова революція. Зунр її внут і зовн політика Петрушевич
- •69. Злука унр і зунр
- •70. Встановлення влади більшовиків. Суть політики «військового комунізму»
- •72 Політика українізації та її наслідки
- •73. Індустріалізація в срср
- •74 Колективізація її наслідки
- •75 Голомор 1932-1933рр та його наслідки
- •76.Становлення тоталітарного режиму. «великий терор»
- •79.Початок радян-німецької війни. Окупаційний режим
- •80. Рух антинацистського опору в Україні…
- •81. Радянізація західноукраїнських земель після другої війни. Боротьба оун-упа… Операція «Вісла
- •82. Післявоєна відбудова..
- •83. Хрущовська відлига
- •85 Винекнення дисидентського руху
- •86. Перебудова в срср…
- •87.Формування багатопартійної системи в Україні 1990 р
- •89. Основні напрямки зовнішньої політики в роки незалежності
- •90. Конституційні традиції в україні, прийняття конституції
- •1.Трипільці найдавніші хлібороби на укр. Землях
- •2. Кочові племена Північного Причорноморя. Велика скіфія
- •2. Таври
- •5. Сармати
- •3.Антська держава
- •4. Східні словяни на передодні утвююю Соціа-екон та політ устрій
- •5. Винекнення Київського князівства та його розвиток. Теорії виникнення.
- •6. Роль князів Олега та Ігора
- •7. Князювання Ольги…
- •8. Правління Святослава
- •13 Бородьба за престол після Володимира Великого
- •14 Діяльність Ярослава Мудрого, Руська правда
- •14. Соціально-економічний розвиток та політична система к.Р. 10-11ст
- •15. Любецький з’їзд …
- •16.Відновлення могутності к держави за прав Володимира мономаха і мстислава великого
- •17. Політична роздробленість… історичне знач к.Русі
- •18. Монгольська навала…
- •19. Галицьке і Волинське князівства їх обєдн за романа митиславовиа
- •20. Роль Данила Гальцького…
- •21. Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича
- •22. Входження укр.. Земель до Складу Великого князівств. Литовського
- •23. Кревська унія
- •24.Люблінська унія…
- •25. Берестейська церковна унія..
- •27. Винекнення укр. Козацтва…
- •84. Розвиток економічно та політ кризи період застою
- •30. Козацько-селянські повстання у 20-30х
- •33. Богдан Хмельницький…
- •29. Укр козацтво проти агресії туречинни і кримського ханства
19. Галицьке і Волинське князівства їх обєдн за романа митиславовиа
Галичина розташована у східних передгір'ях Карпат, у верхів'ях річок Дністер і Прут. На схід від Галичини розташовувалась Волинь з її розлогими та лісистими долинами.
У X ст. за правління Володимира Великого землі Галичини та Волині заселені білими хорватами, дулібами, тиверцями, уличами, увійшли до складу Київської Русі. Обидві землі мали вдале розташування, недосяжне для нападів кочівників зі степу. Ці землі були густозаселені, а їхні міста стояли на важливих торговельних шляхах із Заходу. Крім того, у Галичині містились значні родовища солі — важливого товару, яким забезпечувалася вся Київська Русь.
У політичному розвитку обидва князівства мали істотні відмінності. У Галичині, на відміну від Волині, був великий вплив на управління князівством свавільних, багатих і могутніх бояр. Формування Галицького князівства розпочалося у другій половині XI ст. Після смерті Ярослава Мудрого в Галичині формувалась династія, родоначальником якої став онук Ярослава — Ростислав Володимирович. Сини Ростислава Рюрик, Володар, Василько зміцнили незалежність Галичини,приборкали боярство і дали відсіч угорському й польському королям, що зазіхали на ці землі. Спираючись на успіхи попередників, син Володаря Володимирко (1124-1153) у 1142 р. об'єднав галицькі землі в одне князівство з центром у Галичі. Найбільшої могутності Галицьке князівство досягло за часів правління сина Володмирка Ярослава Осмомисла (1153— 1187). За часів його правління до Галицького князівства були приєднані землі у пониззі Дунаю. Ярослав Осьмомисл вів боротьбу з половцями, будував укріплені міста на кордонах галицької землі. Найскладнішою проблемою для князя була постійна боротьба з боярством, яке не хотіло погодитися з втратою свого переважаючого впливу.
Волинська земля мала традиційні зв'язки з Києвом. З часів Ярославичів київські князі вважали її своєю вотчиною і не бажали віддавати у спадкове володіння будь-якій князівській лінії. Внаслідок цього до середини XII ст. Волинь не мала власної династії князів: вона або безпосередньо управлялась з Києва, або ж на волинському престолі сиділи київські ставленики. Окрему князівську династію на Волині започаткував онук Володимира Мономаха Ізяслав Мстиславич, який князював у Володимирі протягом 1136-1142, 1146-1154 pp. За консолідацію і зміцнення Волинського князівства боролися його син Мстислав Ізяславич (1154—1170), а також його наступник Роман Мстиславич (1170-1205).
По смерті Ярослава Осмомисла наступником князя, за батьківським заповітом, став його позашлюбний син Олег. Законного старшого сина Володимира було позбавлено прав на стіл. Таке рішення спричинило нову усобицю. Галицьке боярство, незважаючи на свою клятву Ярославу, вигнало Олега з Галича і запросило Володимира. Ймовірно бояри вважали, що новий князь, одержавши престол з їхніх рук, буде слухняно виконувати їхню волю. Проте він не виправдав цих сподівань і був вигнаний. Тоді Володимир звернувся за допомогою до угорського короля Андрія, який скористався ситуацією для захоплення Галичини. Бояри, не бажаючи змиритися з цим, звернулися до волинського князя Романа Мстиславича, який на нетривалий час став галицьким князем. Володимир, не скорившись з долею, звернувся за допомогою до німецького короля Фрідріха Барбаросси і польського короля Казимира і в 1189 р. відновив свою владу. Після його смерті 1199 р. династія Ростиславичів у Галичині припинилася. Скориставшись цим, Роман Мстиславич вдруге захопив Галич і об'єднав Галицьку й Волинську землі в єдине князівство. Після об'єднання він повів рішучу боротьбу з галицьким боярством, не гребуючи ніякими засобами.
Періодизація політичного розвитку Галицько-Волинської держави
1199-1205 pp. Утворення та становлення об'єднаного Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславича.
1205-1238 pp. Тимчасовий розпад Галицько-Волинської держави. Посилення боротьби бояр за владу. Агресія Польщі та Угорщини. Боротьба за відновлення єдності.
1238-1264 pp. Відновлення єдності і піднесення Галицько-Волинської держави за Данила Галицького. Протистояння з монголами.
1264-1340 pp. Розвиток Галицько-Волинської держави за наступників Данила Галицького. Поступове політичне ослаблення і занепад держави.
У 1203 р. він встановив владу над Київською землею, Переяславщиною, підкорив чернігівських князів. Ходив походами проти половців, Угорщини, Польщі, Литви. Переможні походи помітно підвищили авторитет Романа Мстиславича на Русі. Літописець навіть називає князя "самодержцем всея Русі". Він навіть втрутився у конфлікт між гвельфами й гебелінами у Священній Римській імперії. У 1204 р. папа римський Інокентій III запропонував Роману королівську корону в обмін на прийняття князем католицизму. Але він відмовився. У 1205 р. Роман загинув під час сутички з військом краківського князя Лешка Білого.
Заслугою Романа Мстиславича було об'єднання Галицького й Волинського князівств в єдиний політичний центр,