5.Неокласична та кейнсіансь модель ринку праці.

Неокласична теорія: за умови досконалої конкуренції і гнучкої з/п, попит підпиємств на роб силу на працю пов’язується з досягненням максимізації прибуткуЦя теорія спирається на передумови, що на ринку праці панує досконала конкуренція з абсолютно гнучкою заробітною платою, а критерієм попиту підпр-в на працю є максимізація прибутку. Підпр-ва, визначаючи свій попит на роб силу, зіставляють приріст витрат на працю з вигодами від її використання, тобто приростом доходу. Кожне підпр-во збільшуватиме попит на пра­цю, допоки приріст його витрат на оплату праці не перевищить приріст виручки від реалізації продукту:

Прихильники неоклас теорії спираються не на номін, а реальну зар плату.Згідно з неоклас теорією попит на працю є спадною функцією від реальної зар плати:

Н езважаючи на здешевлення праці (зменшення реальної заробітної плати), Підпр-ва не збільшуватимуть попит на працю, якщо при цьому не відбуватиметься зростання попиту на продукцію їхнього вир-ва. На умовах максимізації прибутку попит на працю залежить від двох змінних: є спадною функцією від реальної заробітної плати та зростаючою функцією від реального продукту. Якщо ми зменшуємо заробітну плату, то забезпечуємо собі прибуток. Чим вищою є реальна заробітна плата, тим більшою є пропозиція робочої сили:

К ейнсіанська теорія. Принципово відмінною є позиція кейнсіанців щодо попиту на працю. В обґрунтуванні функції попиту на працю вони не враховують заробітну плату, оскільки вважають її негнучкою в короткостроковому періоді. Попит на працю кейнсіанці ставлять у залежність від сукупного попиту. В кейнсіанській теорії сукупний попит зумовлює не тільки обсяг продукції, який має бути вироблений економікою, а й ту к-ть праці, що необхідна для її вир-ва. Що стосується граничної продуктивності праці, то в кейнсіанській теорії вона використовується для визначення верхньої межі заробітної плати, на яку погоджуються підприємці під час укладання угод із робітниками.

В изначаючи функцію пропозиції праці, спираються на номінальну заробітну плату. Кейнс вважав, що номінальна заробітна плата може змінюватися лише в один бік-у бік зростання, оскільки намагання підприємців зменшити реальну заробітної плату через зниження номінальної заробітної плати викликає сильнішу протидію, ніж зниження реальної заробітної плати в результаті зростання цін. Зі збільшенням номінальної заробітної плати пропозиція праці збільшується. Отже, пропозиція праці в кейнсіанському варіанті є зростаючою функцією від номінальної заробітної плати:

Отже, кейнсіанська концепція стверджує, що з/п не впливає на фугкціонування ринку праці.

6. Екон сутність сукуп попиту. Цінові та нецін чинники сукупного попиту. Графічна інтерпретація.

Сукупний попит (AD)-це сукупність вітчизняних товарів і послуг, які мають бажання купити резиденти і нерезиденти з метою задоволення своїх платоспроможних потреб. Y^AD = C + I + G + N

Сукупний попит є категорією ринку, на якому ціна пов’язує між собою сукупний попит і сукупну пропозицію. Інші чинники сукупного попиту враховуються в його функції як зовнішні екзогенні змінні.

Сукупний попит знаходиться в оберненій залежності від ціни. При цьому під ціною розуміється загальний рівень цін в екон, тобто ціна ВВП. На горизонтальній осі відкладемо обсяг реального ВВП, який відображує сукупну к-ть товарів і послуг (Y), а на вертикальній-загальний рівень цін на товари та послуги (Р).

У разі зниження ціни від P₁ до P₂ сукупний попит збільшується від Y₁ до Y₂. Отже, сукупний попит є спадною функцією від ціни. Тому крива сукупного попиту має від’ємний нахил.

Цінові та нецінові чинники:Між сукупним попитом і ціною існує опосередкована залежні­сть, яка проявляється за допомогою трьох чинників.

Ефект % ставки: у разі зростання загального рівня цін покупцям товарів і послуг потрібно більше грошей для оплати купівельних операцій. Отже, зростає попит на гроші, що за незмінної пропозиції грошей викликає підвищення їх ціни, тобто % ставки. Внасл цього сукуп­ний попит зменшується за рахунок попиту на ті товари, для купівлі яких потрібно запозичувати (купувати) гроші. Ефект багатства пов’язаний фінансовими активами. Зі зростанням цін в екон реальна вартість, тобто купівельна спроможність нагромаджених домогосп-вами фінансових активів зменшується..Ефект чистого експорту відображує вплив загального рівня цін на результати зовнішньоторговельної дія-ті країни. Якщо ціни на вітчизняні товари піднімуться вище за ціни на іноземні товари, вітчизняні покупці почнуть віддавати перевагу імпортним товарам. Це збільшить імпорт і зменшить сукупний попит за рахунок скорочення чистого експорту. Отже, ефект чистого експорту також свідчить про обер­нений зв’язок між ціною ВВП і сукупним попитом.

Нецінові чинники є неоднорідною сукупністю. Слід враховувати, що сукупний попит складається з таких чотирьох компонентів: споживчий попит (С)(попит домашніх госп-в на споживчі товари і послуги); інвестиційний попит (І)(попит підпр-в на приватні інвестиції); урядовий попит (G) і попит іноземців (NX).

На кожний компонент сукупного попиту впливають різні нецінові чинники. На споживчий попит-особистий дохід домогосп-в, податки на доходи фіз. осіб, багатство домогосп-в, запозичення домогосп-в, очікування домогосп-в; на інвестиційний попит-тех. прогрес, рівень забезпеченості основним капіталом, податки на прибуток підприємців, ділові очікування; на урядовий попит-державні закупівлі; на іноземний попит-ВВП інших країн, валютний курс, торговельна політика.