1.3. Саморозвиток особистості менеджера. Професійне та посадове зростання. Планування ділової кар'єри менеджера
Розвиток особистості розуміється діалектично як двоєдиний процес індивідуального і групового формування сутності людини. Стосовно особистості менеджера мова йде про розкриття його психофізіологічного, морально-професійного потенціалу. Основним принципом розвитку особистості менеджера є такий його розвиток, коли при засвоєнні соціального, морального, професійного досвіду і умов здійснюється перехід від абстрактної можливості володіти соціальним, моральним, професійним статусом, функціями, якостями в реальну можливість і перетворення останньої в дійсність як результат, сукупність всіх реалізованих можливостей, що надані менеджеру. Звідси зміст і основні об’єктивні тенденції розвитку особистості менеджера - виникнення можливості і її розгортання в дійсність - проявляються в діалектиці утвердження і самоутвердження особистості як суб’єкта життєдіяльності. Розвиток особистості менеджера передбачає включення індивіда в систему суспільних відносин і самостійне відтворення цих відносин. Цей процес здійснюється під впливом як цілеспрямованих зусиль, так і в результаті безпосереднього впливу соціуму при активному вибірковому ставленні індивіда до норм, цінностей середовища, при активній його взаємодії з оточенням. Процес набуття індивідом знань, вмінь і навичок управлінської діяльності є переважно процес становлення особистості менеджера, а моменти розвитку виступають в даному випадку як закріплення набутих знань, вмінь і навичок, перевід їх у внутрішні регулятори поведінки. Моральність є центральним утворенням особистості менеджера; вона є спільним, цементуючим началом, що об’єднує різні складові особистості.
У цілому розвиток особистості менеджера розуміється як цілісна система, як багатосторонній, багатофакторний, соціально і психологічно детермінований багаторівневий процес, в ході якого на основі постійно виникаючих суперечностей здійснюється становлення особистості, формується її пізнавальна, моральна активність.
Що стосується кар'єри, в широкому розумінні цього слова, вона означає успішне просування в області суспільної, службової, наукової чи виробничої діяльності, досягнення популярності, слави і т.д.
Трудова кар'єра – індивідуальна послідовність найважливіших змін праці, пов'язаних зі зміною положення працівника по вертикальній шкалі складності праці або соціальним сходам робочих місць.
Як зазначається в літературі, цілі кар'єри полягають у тому, щоб:
- професія (вид діяльності) або посада відповідали самооцінці і тому морально задовольняли людину;
- робота знаходилася в місцевості, природні умови якої сприятливо діють на стан здоров'я і дозволяють організувати гарний відпочинок;
- умови роботи посилювали можливості людини і розвивали їх;
- робота носила творчий характер і дозволяла досягти певного ступеня незалежності;
- праця добре оплачувалася або була б можливість одержувати великі побічні доходи;
- робота дозволяла продовжувати активне навчання, займатися вихованням дітей і домашнім господарством та ін.
Трудова кар'єра у великому ступені залежить від початкових кроків у трудовому житті працівника - від профорієнтації, оцінки особистих якостей і потенційних можливостей працівника, рівня освіти, мотивації і т.п. Різноманіття факторів, їх комбінації стосовно окремих працівникам обумовлюють і різноманіття видів трудової кар'єри працівника.
Трудовий шлях працівника може бути стабільним, якщо тривалий час його діяльність протікає в рамках однієї посади (робочого місця одного соціального рангу), і динамічним, пов'язаним з частою зміною робочих місць, посад, видів діяльності.
Динамічний трудовий шлях в залежності від спрямованості переходів можна поділити на горизонтальний - без переходів індивіда між робочими місцями різних соціальних рангів і вертикальний - з переходом на робочі місця більш високих соціальних рангів.
За швидкістю переходів (наприклад, число переходів за 3, 5 або 10 років трудового життя) кар'єра може бути охарактеризована як нормальна або стрімка.
Є й інший підхід, згідно з яким розрізняють кар'єру професійну та внутрішньоорганізаційну. Професійна кар'єра – це становлення працівника як професіонала, кваліфікованого фахівця у своїй справі (в своїй галузі діяльності), яке відбувається протягом усього трудового життя працівника. Вона може реалізовуватися на різних підприємствах (в організаціях).
Внутрішньоорганізаційна кар'єра – послідовна зміна стадій розвитку кар'єри, просування в професійному та посадовому плані в межах одного підприємства. Горизонтальний і вертикальний тип кар'єри якраз і відноситься до внутрішньоорганізаційного її вигляду. Крім того, в рамках даного виду виділяється і такий тип, як доцентрова кар'єра - рух до ядра, керівництва підприємства (запрошення на недоступні для інших наради, зустрічі, виконання окремих доручень, доступ до деяких джерел інформації, тобто своя людина, наближений до начальства, їх довірена особа).
Управління персоналом підприємства, що ставить завдання розвитку персоналу, повинне забезпечити узгодження професійної і внутрішньоорганізаційної кар'єри. Для цього потрібно поєднувати цілі підприємства і працівника, знати бажання працівника, так як планування кар'єри носить індивідуальний характер, підвищувати якість планування, його відкритість, забезпечити формування наочних і зрозумілих критеріїв службового зростання, об'єктивність в оцінці потенційних можливостей працівника і т.д.
Вирішуючи питання управління кар'єрою співробітників в організації необхідно вирішити декілька основних завдань.
По-перше, головним завданням системи управління кар'єрою є – забезпечення взаємодії професійної та внутріорганізаційної кар'єри. Досягнути цього можна за рахунок виконання наступних завдань при побудові системи управління кар'єрою в організації управління кар'єрою:
Досягнення взаємозв'язку між цілями організації та окремого співробітника
Забезпечення планування кар'єри для конкретного співробітника з урахуванням його потреб та ситуації та підвищення якості планування
Забезпечення процесу відкритості управління кар'єрою
Усунення “кар'єрних тупиків”, в яких практично відсутня можливість для розвитку співробітника
Формування наочних та сприйнятних критеріїв службового зростання, які використовуються при конкретних кар'єрних рішеннях
Забезпечення обґрунтованої оцінки кар'єрного потенціалу працівників з метою скорочення нереалістичних очікувань
Визначення шляхів службового зростання, використання яких би задовольняло кількісну та якісну потребу в персоналі в необхідний момент часу і в необхідному місці
Таким чином, процес управління кар'єрою співробітників в організації ґрунтується на реалізації основних функцій – планування кар'єри, організація кар'єри, мотивація співробітників до розвитку кар'єри і оцінка або контроль їх кар'єрного зростання.
Сутність планування кар'єри полягає в тому, що починаючи з моменту прийняття працівника в організацію і закінчуючи його звільненням необхідно організувати планомірне горизонтальне та вертикальне просунення по системі посад та робочих місць які є в організації. Працівник повинен знати не тільки свої перспективи на короткотерміновий та довгостроковий період, але і яких показників він повинен досягти, щоб розраховувати на просунення по службі.
Планування кар'єри полягає у визначенні цілей розвитку кар'єри і шляхів, що ведуть до їх досягнення. Шляхи реалізації цілей розвитку кар'єри представляють з себе послідовність посад, на яких необхідно попрацювати перед зайняттям цільової посади, а також набір засобів, необхідних для придбання необхідної кваліфікації, - курсів по професійному навчанню, вивчення іноземної мови і т.ін. Розвитком кар'єри називають ті дії, які застосовує співробітник для реалізації свого плану.
Планування і управління розвитком кар'єри вимагають від працівника і від підприємства (якщо воно підтримує цей процес) додаткових (у порівнянні з рутинною професійною діяльністю) зусиль, але в той же час надає цілий ряд переваг як самому співробітнику, так і організації, в якій він працює.
Планування кар'єри є індивідуалізованим процесом, тому що кожна людина, як уже раніше відзначалося, має унікальну систему цінностей, інтересів, трудового й особистого досвіду. Таким чином, кар'єра тісно пов'язана з особистістю індивіда, його стилем життя, цілями і ціннісними орієнтирами, накопиченим досвідом. Водночас варіанти розвитку кар'єри в значній мірі визначаються сформованими організаційними формами, соціальними ієрархіями, морально-етичними нормами, культурними цінностями і т.ін. Тому розуміння того, як і з чим ця унікальна система сполучиться, - важлива частина планування кар'єри. Крім того, необхідно зрозуміти вимоги, пов'язані з різноманітними видами робіт, із тим щоб особисті особливості та інтелектуальні здатності працівника могли б сполучатися з даним місцем роботи.
Крім того, плануючи кар'єру співробітника важливим є, при розробці системи управління кар`єрою в організації, визначення стадій кар’єри і їх поєднання з етапами життя людини. Люди проходять по сходинках кар'єри як і по сходинках життя. Тому необхідно зрозуміти цю взаємодію і найбільше спрощена версія виділяє шість стадій кар'єри: попередня стадія; початкова стадія; стадія становлення; стадія просування; стадія стабільної роботи; стадія відставки (завершення, пенсійна стадія).
Більш детальна характеристика стадій кар'єри і їх взаємозв,зок з життеєвими етапами та потребами працівника наведені у таблиці.
Таблиця