
- •1. Визначення витрат та концентрацій забруднень стічних вод, які утворюються в басейні водойми
- •1.1. Витрати стічних вод
- •1.1.1. Витрати стічних вод населеного пункту
- •1.1.2. Витрати стічних вод підприємств
- •1.2. Концентрації та маси забруднень стічних вод
- •1.2.1. Забруднення стічних вод населеного пункту
- •2.1. Визначення кратності розведення стічної води випуску водою водойми
- •2.2. Визначення нормативних показників забруднення води водойми
- •Нормативні показники забруднень стічних вод
- •3.2. Визначення фактичних концентрацій забруднень у стічних водах, які випускаються до водойми
- •Порівняльна таблиця фактичних та гранично-допустимих до скиду
- •3.3. Визначення фактичних концентрацій забруднень у воді водойми після випуску стічних вод
- •Розрахунок випуску №_ стічних вод від__________________________
- •4. Розрахунок умов скиду стічних вод спільним випуском
- •4.1 Визначення граничнодопустимих для випуску
- •4.3. Визначення концентрацій забруднень стічних вод, які надходять на міські очисні споруди після локального очищення на промислових підприємствах
- •4.4. Визначення фактичних концентрацій забруднень у воді водойми після випуску стічних вод.
- •Розрахунок спільного випуску стічних вод
- •5. Технологічна схема очищення стічних вод
- •5.1 Вихідні дані для проектування
- •5.2 Проектування споруд очищення стічних вод
- •5.2.1 Решітки-дробарки.
- •5.2.2 Пісковловлювачі
- •5.2.3 Первинні відстійники
- •5.2.4. Аеротенки
- •5.2.5. Вторинні відстійники
- •5.2.6. Фільтри доочищення
- •5.2.7 Розрахункові витрати осадів стічних вод
- •6. Оформлення графічного матеріалу до курсового проекту
- •Література
- •Додаток 1
- •Завдання на виконання курсового проекту
5. Технологічна схема очищення стічних вод
Традиційна технологія очищення стічних вод населеного пункту (рис. 1) передбачає етапи:
- механічне очищення: на решітках (1), в пісковловлювачах (2), первинних відстійниках (3);
- біологічне очищення: в аеротенках (біофільтрах) (4), вторинних відстійниках (5);
- доочищення: на фільтрах з зернистим завантаженням ( фільтри доочищення, біоставки) (6).
Після основних процесів очищення проводять також наступні роботи:
- знезаражування: хлором у змішувачах та контактних резервуарах, опроміненням бактерицидними лампами та іншими методами;
- обробку осадів: в аеробних стабілізаторах (метантенках), ущільнювачах, на мулових майданчиках, піскових майданчиках тощо.
Рис.1 Технологічна схема очищення стічних вод
5.1 Вихідні дані для проектування
Розрахункова витрата стічних вод qmaх, які надходять на очисні споруди, визначається, якщо розраховується варіант окремих випусків, як розрахункова витрата qmaх/ж від населення, при спільному випуску - як сума розрахункових витрат від усіх джерел водовідведення:
Розрахункові концентрації Свип/j стічних вод, які надходять на очисні споруди міста при спільному випуску, розраховані в розділі 4.4 та наведені в табл. 4.1.
5.2 Проектування споруд очищення стічних вод
В цьому розділі наведені методики проектування найбільш розповсюджених споруд очищення стічних вод та обробки осадів. При необхідності проектування інших споруд можна користуватись довідковою літературою [1,3,6].
5.2.1 Решітки-дробарки.
Решітки дробарки підбираються відповідно до розрахункової добової витрати стічних вод. Кількість робочих решіток-дробарок обумовлена величиною швидкості vщ руху води у щілинах обладнання, площа Fщ см2, яких обумовлена маркою решітки (табл. 11.2 [3]):
Кількість робочих решіток-дробарок обумовлена величиною швидкості vщ руху води у щілинах обладнання, площа Fщ, см2, яких обумовлена маркою решітки (додаток 2) :
;
(см2)
(5.1)
Швидкість у щілинах vщ не повинна перевищувати 1,2 м/с з метою попередження протискання забруднень через отвори. Кількість решіток-дробарок визначається за формулою:
(5.2)
Sщ – площа щілин однієї стандартної решітки (додаток 2).
Кількість резервних решіток-дробарок залежить від кількості встановленого робочого обладнання і приймається Nрез =2 при кількості робочих 3 і більше та Nрез =1 при меншій їх кількості.
5.2.2 Пісковловлювачі
Тип пісковловлювача (горизонтальний, аерований) визначається за добовою витратою стічних вод [1].
При добових витратах стічних вод близько 20 тис. м3/добу рекомендується застосовувати горизонтальні пісковловлювачі.
Площа Fп поперечного перерізу пісковловлювача визначається за швидкістю vп руху води при максимальній витраті qmax (рекомендована величина швидкості руху води в горизонтальному пісковловлювачі vn = 0,3 м/с):
;
(м2)
(5.3)
Робоча глибина Нп горизонтальних пісковловлювачів становить 2,0 м.
Ширина Вп, секції горизонтального пісковловлювача визначається за формулою :
;
(м) (5.4)
де п - кількість секцій пісковловлювачів (приймається не менше 2 ).
Довжина пісковловлювача визначається за формулою:
;
(м) (5.5)
де Кs, - коефіцієнт, який береться за додатком 3 ; ио - гідравлічна крупність піску, мм/с, приймається за додатком 3 відповідно до діаметру частинок піску, які повинні бути затримані в пісковловлювачі.
Кількість піску Qп, затриманого пісковловлювачем за добу, становить:
;
(м3/добу)
(5.6)
де Nекв. - еквівалентне за показником завислих речовин число жителів, яке дорівнює:
;
(чол.) (5.7)
де qп - норма видалення піску, (0,02 л/чол. за добу для горизонтальних пісковловлювачів).
аі – норма утворення завислих речовин в стічних водах на одну людину за добу ( аі = 65 г/добу).
Пісок, що затримується у пісковловлювачах, подається для зневоднення на піскові майданчики. При розрахунку піскових майданчиків для підсушування піску визначається річна кількість затриманого піску Qп/річ. :
;
(м3/рік)
(5.8)
Площа піскових майданчиків визначається з умови річного навантаження на них h = 3 м3/м2 за рік:
.
(м2)
(5.9)
Піскові майданчики складаються з окремих карт. Розміри карт піскових майданчиків визначаються, виходячи з умови, що число карт повинно бути не менше nк = 3.
Площа однієї карти піскового майданчика:
(м2)
(5.10)