58. Світовий ринок. Міжнародна торгівля та її економічні основи

Світови́й ри́нок — це сукупність національних ринків, поєднаних між собою всесвітніми господарськими зв'язками на підставі міжнародного поділу праці, спеціалізації, кооперування, інтеграцїї виробництва збуту товарів послуг. До категорії світових належать усі товарні ринки, на яких виключно велику частку складають зовнішні торговельні операції і ті, де вона помірна - 30-50% і навіть незначна - 10-20%. Структуру світового товарного ринку можна розглядати в трьох аспектах - регіональному, товарно-галузевому та соціально-економічному. За соціально-економічною структурою світового товарного ринку розрізняють ринки промислово розвинутих країн, країн, що розвиваються та країн з перехідною економікою, країн соціалістичної орієнтації. За ступенем монополізації та характером торговельних угод на світовому ринку виділені такі типи його структури:- монополістичний, де панує один постачальник (ринок діамантів);- олігополістичний, де домінує група великих продавців (ринок нафти);- атомістичний, де спостерігається невисока концентрація пропозиції товарів за участю багатьох постачальників та загострюється конкурентна боротьба (ринки текстильних, швейних товарів та ін.). Міжнародна торгівля є важливим стимулом розвитку та підвищення ефективності виробництва кожної країни. Це обумовлюється тим, що вона є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і таким чином збільшувати загальний обсяг виробництва. Основними показниками міжнародної торгівлі є: величина загального експорту та імпорту країн, торговельне сальдо країн, питома вага експорту (імпорту) країни в загальному світовому експорті (імпорті) та ін. Товарна структура міжнародної торгівлі являє собою торгівлю товарами і торгівлю послугами. У свою чергу торгівля товарами поділяється на торгівлю продовольством, сировиною, мінеральним паливом, продукцією переробної промисловості. На ринку послуг пропонуються найрізноманітніші послуги, зокрема: готельний бізнес, рекламні і консалтингові послуги, страхові та фінансові послуги, агентські та брокерські послуги, франчайзинг, торгівля ліцензіями і патентами, «ноу-хау», інжиніринг, лізингові послуги та ряд інших.

59. Міжнародні валютно-фінансові відносини

Міжнародні валютно-фінансові відносини — це відносини, що виникають між суб'єктами світового ринку, опосередковуючи рух товарів, послуг, капіталів, робочої сили. Валюта — грошова одиниця, яка використовується для виміру вартості товару.Клірингові валюти — розрахункові валютні одиниці, в яких здійснюються розрахунки в банках і різноманітні операції з обов'язкового взаємного врахування міжнародних вимог і зобов'язань, що виходять з рівності вартості товарних поставок і наданих послуг. Основні міжнародні фінансові інституції об'єднані під загальною назвою "Світовий банк", який налічує 180 членів, Європейський банк реконструкції і розвитку і Міжнародний валютний фонд.