7. Джерела фінансування інвестиційної діяльності.

Всі операції, в результаті яких створюються фінансові активи і пасиви – утворюють фінансовий ринок.

Разом фінансові ринки створюють механізм, через який фінансовий менеджер має доступ до широкого спектру джерел інвестування.

Фінансові ресурси – це грошові кошти, які знаходяться у розпорядженні інвестора. Частина фінансових ресурсів спрямовується на купівлю засобів праці, предметів праці, робочої сили, ін.елементів вир-ва. Ця частина називається капітал.

Головне джерело інвестицій – національний доход, за його рахунок утворюється фонд нагромадження і поділяється на фонд відшкодування і фонд відновлення.

В залежності від джерел фінансування інвестиції ділять на:

1.Власні кошти інвестора( статутний капітал( кошти від продажу акцій і пайові внески учасників),амортизаційні відрахування, чистий прибуток, резерви, накопичені підприємством, інші внески юридичних та фізичних осіб(цільове фінансування, благодійні внески, інше). Вони є основними джерелами фінансування.

2.Запозичені кошти(державний кредит, кредити КБ, інших фін-кред.установ,інше).

3.Залучені кошти(інших інвесторів і вкладників).

Джерела фінансових ресурсів:

1.Чистий прибуток = виручка від реалізації – ПДВ – Акцизний збір – Ін. податки – собівартість.

2.Мобілізація внутрішніх ресурсів – це доходи від реалізації основних фондів, відходів виробництва, нематеріальних активів.

3.Амортизаційні відрахування.

4.Пайові внески до статутного або акціонерного капіталу. Можуть бути у вигляді: грошових коштів; матеріальних цінностей; прав користування.

5.Страхові внески і внески до пенсійного фонду.

6.Кошти від реалізації власних ЦП і ЦП інших емітентів.

7.Кредиторська заборгованість або кошти прирівняні до власних – це заборгованість постачальника за відвантажені товари, по яких не настав час оплати. Заборгованість до бюджету та позабюджетних фондів.

8.Кредити( банківський, інвестиційний, комерційний, податковий) та позики.

9.Спонсорські кошти – це кошти юридичних і фізичних осіб, які надають підтримку в інвестуванні. Вони не оподатковуються.

10.Державні субсидії(прямі кредити та позики;гарантійні кредити; гранти на проекти; пайова участь держави у проектах; прямі дотації). При державному субсидуванні держава стає учасником інвестування.

7. Бюджетування капіталу.

Бюджетування капіталу як ключова функція фінансового менеджера: *скільки інвестувати; *в які об’єкти інвестувати?

Бюджетування капіталу – це мистецтво вкладання коштів у фінансові активи. Це не механічний процес, бо за умов абсолютно правильного виконання всіх його положень немає жодного варіанту успішного інвестування, внаслідок перевищення вартості акцій над їх ціною, в які вкладаються інвестиції.

Методи аналізу інвестиційних проектів: *традиційні; *прості; *складні.

Якість рішень менеджера визначає рівень процвітання фірми.

9. Цілі інвестиційної діяльності на підприємстві.

Інвестування являє собою один з найбільш важливих аспектів діяльності будь-якої організації, що динамічно розвивається, керівництво якої віддає перевагу рентабельності з позиції довгострокової, а не короткострокової перспективи. Інвестиції у виробництво і ринки збуту забезпечують підвищення конкурентоспроможності фірми, створюючи умови для підвищення якості продукції, зниження витрат, збільшення обсягів продажу. Інвестиції вирішують тактичні і головним чином стратегічні задачі фірми. Ієрархія цілей інвестування відповідає стратегічним і /або тактичним цілям фірми на ринку( для великих проектів – стратегічним, для дрібних – тактичним).

Цілі керівників в залежності від економічної ситуації в Україні або галузі в цілому:

1.Максимізація прибутку в довгостроковому плані за рахунок збільшення обсягу продаж, зниження витрат;

2.Максимізація доходності акцій;

3.Збільшення обсягів продажу;

4.Добробут найманих робітників;

5.Задоволення потреб керівництва;

6.Підвищення іміджу фірми;

7.Досягнення певних цілей у конкуренції (збільшення частки ринку, освоєння нових ринків та інше);

8.Виживання;

9.Підвищення добробуту суспільства.

Цілі фірми – створення максимально важливої величини багатства акціонерів(загалом), що залежить від інвестиційного капіталу. Величина багатства акціонеріввартість акціонерного капіталу.

Отже, критерієм успіху інвестиційної діяльності фірми є вартість: будь-яке рішення, яке збільшує вартість частки акціонерів в фірмі, робить їх заможніше. Таким чином добрим інвестиційним рішенням є таке, в результаті якого придбаються реальні активи, чия вартість вища за пов’язані з ними витрати, - активи, що збільшують вартість.