40. Взаємозв'язок між ризиком та теперішньою вартістю.

Однією з причин, що обумовлюють зміну вартості грошей у часі є ризик. Чим більше рівень грошових потоків і вища ставка дисконтування, що використов-ся, тим нижча буде їх тепер. вартість. Це означає, що тепер. вартість грош. потоків зменшується, коли їх ризиковість зростає.

41. Формула розрахунку теперішньої вартості (загальний випадок).

Складним відсотком називається сума доходу, яка утв-ся в результаті інвестування за умови, що сума нарахованого простого відсотка не виплачується після кожного періоду, а приєднується до суми основного внеску і в наступному платіжному періоді сама приносить доход. Процес розрахунку складних відсотків забезпечує розуміння принципу встановлення вартості в часі. Інвестиція на ринку в сумі Vo під ставку процента і дасть зростання грошового потоку: Vo(1+і)- 1рік; Vo(1+і)2- 2рік.

У загальному випадку майбутня вартість суми інвестованої на п років визначається: FVn=Vo(1+і)n

Більш важливим є визначення теперішньої вартості: PV=Vo=FVn/(1+і)n - теперішня вартість грош-го потоку, який буде отримано через n років. Це процес дисконтування сум майбутніх надходжень до їх теперішньої вартості.

Ця формула відображає процес дисконтування майбутніх сум грошових потоків до їх теперішньої вартості. 1/(1+і)n - дисконтний множник.

42. Формула розрахунку теперішньої вартості вічної ренти.

В інв аналізі виникає необхідність оцінити грош потоки, які генеруються інв проектом у різні періоди часу. Одним із способів оцінки їх є представлення цих потоків у вигляді ануїтету (фін рента), який представляє собою рівні за величиною грошові потоки за кожний період протягом точно визначеного часу. Узагальнюючими показниками ренти є нарощена сума (майбутня) сума ренти, теперішня, а також довічна. Теперішня величина ануітету- сума усіх членів рент, дисконтованих на момент приведення по вибраній дисконтній ставці.

Якщо надходження (анітети) зумовлені протягом невизначеного часу, то має місце розрахунок Теперішньої вартості вічної ренти за формулою PVg.a=A\i (PV=X\ i(1+i)t )-довічна рента, починаючи з періду t.

43. Теперішня вартість ануітетів.

В інв аналізі виникає необхідність оцінити грош потоки, які генеруються інв проектом у різні періоди часу. Одним із способів оцінки їх є предсставлення цих потоків у вигляді ануїтету (фін рента), який представляє собою рівні за величиною грошові потоки за кожний період протягом точно визначеного часу. Узагальнюючими показниками ренти є нарощена сума (майбутня) сума ренти, теперішня, а також довічна. Теперішня величина ануітету- сума усіх членів рент, дисконтованих на момент приведення по вибраній дисконтній ставці.

Більшість фінансових операцій полягає не в разових платежах, а в послідовності грошових надходжень і виплат протягом певного періоду часу. Останнім часом в західній практиці для обґрунтування вибору варіанта проекту застос-ся метод ануїтету. Цей метод грунтується на оцінці періодичних платежів, які звичайно мають однаковий розмір і сплачуються через рівні відрізки часу. Цей метод дозволяє ранжувати проекти, які мають різну чисту тепер-ню вартість, різну внутр-ню норму ефективності та тривалість життєвого циклу. Ясно, що оцінювані проекти повинні бути близькими за мірою інвес-го ризику. Підставою всіх розрахунків при інвес-му аналізі є зіставлення тих витрат, що здійсн-ся сьогодні, і тих грош-их надходжень, які можна одержати в майбутньому. Рівень окупності тепер-их витрат (інвестицій) майбутніми надходженнями визначає теперішня вартість ануїтету. Загальна тепер. вар-ть ануїтету визн-ся за формулою:

PVa=A* (1-(1+I)-n) \i , де А-розмір ануітету з строком інв n періодів; (1-(1+I)-n) \i – фактор теперішньої вартості ануітету.

Теп вартість ануітету розрах на попередній рік перед першим ануітетом.

44. Визначте основні елементи процесу прийняття рішень з бюджетування капіталу.

Сукупність дій з визначення, аналізу й вибору можливих інв-й серед інв пропозицій наз складанням капітального бюджету ( бюджетуванням капіталу). Цей процес охоплює кілька етапів, починаючи з виявлення можливих варіантів, перевірки ідей і закінчуючи точним економічним аналізом та постаудитом. У момент затвердження капітальний бюджет пп містить прийнятну кількість проектів, від яких загалом і від кожного окремо очікується ек ефект, що відповідає стратегічним цілям керівництва пп. Бюджетування капіталу полягає у виборі за умов обмежених інв ресурсів тих інвестицій, які забезпечать бажаний рівень дохідності за прийнятного рівня ризику.

У роботах, пов'язаних з фінансуванням інв-й, основну увагу приділено оцінці інв вибору за умови існування припущення, що використання теоретично коректних методів прямо призводить до оптимального інв вибору і, отже, збільшує багатство акціонерів. Особа, що приймає рішення, розглядається як пасивний глядач, який діє більше як технік, ніж як підприємець. Якимось чином ідеї відносно інвестування з'являються в полі зору, розраховуються грошові потоки й розробляються припущення. Ризик ураховано у формулі дисконтування, за якою розраховується значення чистої теперішньої вартості проекту. Якщо значення чистої теперішньої вартості позитивне, пропозиція стає частиною переліку прийнятних інвестиційних можливостей. Цей перелік у подальшому рафінується через оцінку взаємовиключних проектів за наявних обмежень у фін капіталі, де це необхідно. Такому підходу до бюджетування капіталу властиві такі припущення: *Інвестиційні ідеї просто з'являються. *Проект може розглядатися ізольовано, тобто проекти не є взаємозалежними. *Ризик може бути повністю врахований у межах чистої теперішньої вартості. *Некількісні зауваження відносно інвестування до уваги не беруться. *Оцінка грошових потоків є неупередженою.

У разі акцентування на інв оцінках, а не в цілому на процесі Інв-я може виникнути ситуація, коли неможливо виробити найбільш бажану інв програму. Розв'язком цієї ситуації може бути відповідь на таке питання: яким чином організація може розробити концептуальну основу щоб зд-ти успішні інвестиційні проекти? Це не обов'язково потребує викор надскладних методів або процедур.