Тема 2.7 Мінімізація витрат на створення і зберігання виробничих запасів

План

2.7.1 Управління запасами, мета контролю запасів, процедури і технічні прийоми, які застосовуються для управління запасами

2.7.2 Роль матеріальних витрат у формуванні вартості продукції і прибутку

2.7.3 Мінімізація витрат

2.7.1 Управління запасами, мета контролю запасів, процедури і технічні прийоми, які застосовуються для управління запасами

Управління запасами полягає в тому, щоб зменшити запаси до розумного мінімуму, який забезпечує безперервність процесу виробництва або торгівлі.

Мета контролю запасів – знайти «золоту середину»: запасів повинно бути не дуже багато, щоб не відволікати гроші з обігу, і не дуже мало, щоб уникнути «порожніх складів» і не допустити зупинки виробництва.

Наслідки надлишкових запасів:

- втрата відсотків за «зв’язаними» коштами;

- проблеми з ліквідністю;

- збільшення псування, крадіжок, неефективного використання;

- збільшення витрат на зберігання;

- проблеми з охороною навколишнього середовища;

- збільшення страхових платежів.

Наслідки надто малих запасів:

- зростання витрат на розміщення замовлень;

- високі ціни за терміновість доставки;

- простої виробництва;

- втрата клієнтів, іміджу підприємства;

- обмежена можливість реагувати на проблеми постачальників;

- обмежена можливість справлятися з сезонними коливаннями;

- чутливість до зростання цін, зміни валютних курсів тощо.

2.7.2 Роль матеріальних витрат у формуванні вартості продукції і прибутку

В сучасних умовах господарювання погано налагоджена та неефективно діюча система управління запасами призводить до несвоєчасного забезпечення виробництва необхідною сировиною і матеріалами або до надлишкового їх накопичення на підприємстві, неможливості своєчасної акумуляції обігових коштів для придбання оборотних матеріальних запасів і, що може бути наслідком, до зупинки виробництва тощо.

Ефективність управління виробничими запасами здійснює суттєвий впалив на результати фінансово-господарської діяльності і обумовлюється зовнішніми та внутрішніми причинами.

Збільшення питомої ваги запасів може призвести до збільшення грошових коштів в обороті та уповільнення їх оборотності, втрат споживчих властивостей запасів і неможливості їх подальшого використання в технологічному процесі, зниження якості готової продукції, що виготовляється з невідповідної сировини, і в результаті – вимушеного зниження цін на продукцію, зниження доходів тощо. З іншого боку, в умовах нестабільного сировинного ринку та високої інфляції збільшення розміру виробничих запасів може бути виправдане необхідністю підтримання підприємства в робочому стані.

Зменшення ж питомої ваги вкладення активів і виробничі запаси і незавершене виробництво може бути симптомом дефіциту коштів, що може призвести в майбутньому до звуження фронту робіт, недозавантаження виробничих потужностей, порушення технологічного режиму, падіння обсягів виробництва та реалізації продукції, погіршення її якості.

Підприємство завжди повинно володіти достатньою кількістю запасів, яка б дозволяла виконувати договірні обов’язки і замовлення точно в строк.

2.7.3 Мінімізація витрат

Для управління запасами використовують ряд процедур і технічних прийомів:

- правильне бюджетування потреби у різних елементах запасів (сировини, готової продукції і т.п.);

- контроль за рівнем запасів відповідно до бюджету та нормативами, розрахунок коефіцієнту оборотності запасів та середнього періоду їх оборотності як в цілому, так і за видами запасів;

- контроль повторних замовлень сировини (товару), для чого необхідно знати щоденну потребу в сировині та час реалізації замовлення (час з моменту оформлення заявки до одержання сировини від постачальника). Це дасть можливість визначити, при якому мінімально допустимому залишку сировини необхідно оформити повторне замовлення. Обсяг замовлення залежить від умов поставки, способу транспортування, порядку розрахунків тощо;

- управління запасами за категоріями (за методом «АВС»).

У кінці Х1Х ст. В.Парето (1848-1923 рр.) проаналізував розподіл доходів та багатства в Італії і виявив, що 80% доходів і багатства припадає на 20% населення. Подібна нерівномірність розподілу часто зустрічається у і бізнесі, що стало підставою застосування аналізу за Парето, або АВС – аналізу:

1) категорія А – дорогі товари, що складають значну питому вагу за вартістю (до 70%) при відносно невеликій їх кількості. Для таких товарів необхідно організувати жорстокий індивідуальний облік і контроль за рухом, збереженням і витрачанням;

2) категорія Б – питома вага за вартістю і кількістю (масою, обсягом) приблизно збігаються або близькі за значенням. Для таких запасів достатньо загального рівня контролю і аналізу;

3) категорія С – значна питома вага за кількістю (обсягом, масою) при порівняно невисокій питомій вазі за вартістю. Рівень обліку і управлінського контролю за такими запасами може бути спрощеним.

5) використання моделі розрахунку економічного розміру замовлення (ЕРЗ), суть якої полягає у визначенні такого розміру замовлення, при якому сумарні витрати на оформлення замовлення та зберігання запасів будуть мінімальними. При цьому враховуються такі фактори як умови постачання, коливання попиту, можливі знижки оптовим покупцям тощо;

6) система планування потреби в матеріалах (ППМ) відповідно до плану виробництва (реалізації) – один з видів бюджетування витрат матеріалів на виробництво (реалізацію товарів);

7) оперативне управління запасами за принципом «якраз вчасно» - система JIT (just-in-time). Вперше цю систему застосувала компанія «Тойота» в середині 70-х років ХХ ст. Зараз її з успіхом застосовують у багатьох країнах. Для позначення цієї системи в Японії використовують термін «канбан» («картка», або «візуальна система запису»). JIT–англійське позначення цієї системи. Вона передбачає, що матеріали зберігаються на складі постачальника, а до покупця надходять в момент потреби в них для використання або продажу. При такому методі витрати на зберігання запасів у споживача відсутні, але, відповідно, можуть бути підвищенні ціни постачальником, необхідна чітка координація (взаємозв’язок) між ними і т.ін.

Контрольні питання

1. В чому полягає управління запасами.

2. Мета контролю запасів.

3. Наслідки надлишкових запасів.

4. Наслідки над то малих запасів.

5. Які процедури використовуються для управління запасами.

Список літератури

1 Атамас П.Й. Управлінський облік: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 440 с.

2 Бутинець Ф.Ф., Чижевська Л.В., Герасимчук Н.В. Бухгалтерський управлінський облік: Навчальний посібник. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 448 с.

3 Бутинець Ф.Ф., Давидюк Т.В., Малюга Н.М., Чижевська Л.В. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник /За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця: - 2-е вид., перероб. і доп. – Житомир: ПП «Рута», 2002. – 480 с.

4 Голов С.Ф. Управлінський бухгалтерський облік. – К.: Скарби, 1998. – 384 с.

5 Грещак М.Г., Гребешкова О.М., Кацюба О.С. Внутрішній економічний механізм підприємства. – К.: КНЕУ, 2001. – 228 с.

6 Ковтун С., Ткачук Н., Савлук С. Управління затратами. – Х.: Фактор, 2007. – 272 с.

7 Котляров С.А. Управление затратами. – СПб: Питер, 2001. – 160 с.

8 Фандель Г. Теорія виробництва і витрати: пер. з нім. – К.: Таксан, 2000. – 521 с.

9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 9 «Запаси»

10 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 16 «Витрати»

8