Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
698.37 Кб
Скачать

3.Порівняння правового становища повного та товариства з додатковою відповідальністю.

Повне товариство - це таке господарське товариство, всі учасники якого від імені товариства спільно здійснюють підприємницьку діяльність і несуть додаткову відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Основні риси:

• різновид господарського товариства;

спеціальне регулювання: ГК України (частини 6 і 8 ст. SO), ЦК України (статті 119-132), Закон "Про господарські товариства" (статті 66-74);

установчий документ - засновницький договір;

• відсутність законодавчих вимог про розмір і порядок формування майна, що регулюється засновницьким договором;

• відсутність органів товариства, оскільки управління справами товариства здійснюється самими учасниками в порядку, визначеному засновницьким договором товариства;

• можливість використання таких схем управління: а) управління здійснюється спільно всіма учасниками; б) управління доручається або одному, або частині учасників (так звані уповноважені учасники);

• повна відповідальність товариства за власними зобов'язаннями (тобто усім майном, що належить йому на праві власності);

• субсидіарна солідарна відповідальність учасників товариства за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення;

•обмежений рух учасників; зміна складу учасників можлива у деяких випадках;

•вимога до учасників товариства - наявність статусу зареєстрованого суб'єкта господарювання (ч. 7 ст. 80 ГК України);

•законодавчо встановлена заборона для учасників конкурувати з повним товариством;

•заборона звернення стягнення на частку учасника повного товариства за його власними зобов'язаннями;

•можливість ліквідації повного товариства.

Товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ) - це таке господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів, і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями усім власним майном, а у разі його недостатності - також майном учасників у визначеному статутом товариства кратному розмірі до вкладу кожного з них.

  • Основні риси:

  • різновид господарського товариства, що належить до об'єднань капіталів;

  • спеціальне регулювання: ГК України (ч. 4 ст. 80), ЦК України (ст. 151), Закон "Про господарські товариства" (ст. 65), Декрет Кабінету Міністрів України від 17.03.1993 р. "Про довірчі товариства";

  • мінімальний розмір статутного фонду - сума, еквівалентна 100 мінімальним заробітним платам за ставкою, що діє на момент створення товариства (крім довірчих товариств, вимоги до розміру майнової бази яких встановлюється вищезгаданим Декретом);

  • поділ статутного фонду на частки, розмір яких визначається статутом товариства і може бути будь-яким (рівним або різним);

  • наявність системи органів управління: збори учасників - вищий орган, дирекція (колегіальний) або директор (одноособовий) - виконавчий орган, ревізійна комісія - контрольний орган;

  • субсидіарнаобмеженамайновавідповідальністьучасниківзазобов'язаннями товариства, граничний розмір якої встановлюється або законом (щодо довірчих товариств) та/або статутом ТДВ в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до їх вкладів;

  • характер субсидіарної відповідальності учасників - солідарний;

  • подібність правового становища ТДВ і його учасників до правового становища товариства з обмеженою відповідальністю та його учасників, за винятком обсягу відповідальності учасників і пов'язаних з цим питань (у тому числі змісту статуту товариства).

4. Правові форми реалізації сільськогосподарської продукції.

Реалізація сільськогосподарської продукції суб'єктами господарювання аграрної сфери здiйснюється шляхом укладення прямих угод (контрактiв), державного замовлення, через товарнi бiржi, оптові продовольчі ринки, мережу власних торгових пiдприємств тощо. Суб'єктам господарювання гарантується право вільно розпоряджатися власною сільськогосподарською продукцією, укладати угоди щодо її продажу, у тому числі на експорт, відповідно до законодавства брати участь у формуванні державних ресурсів сільськогосподарської продукції і продовольства України. В порядку державного замовлення здійснюється реалізація сільськогосподарської продукції для державних потреб за рахунок коштів державного бюджету чи інших державних коштів