Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
698.37 Кб
Скачать

22.6Правовий становище та особливості господарського товариства з одним учасником.

На даний час законодавство України передбачає, що господарське товариство, крім повного та командитного товариства, може бути створене одним засновником, який стає його єдиним учасником.

Отже, господарське товариство у формі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, акціонерного товариства може створюватися однією фізичною або юридичною особою.

Оскільки установчим документом повного та командитного товариства є засновницький договір, який підписується кількома особами, тому законодавством передбачено, що вони не можуть створюватися однією особою. Законодавством також передбачено, що одна особа може бути учасником лише одного повного товариства.

Особливостями командитного товариства є те, що разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном (повними учасниками), є один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участь в діяльності товариства (ст. 133 Цивільного кодексу України). Одна особа може бути повним учасником тільки в одному командитному товаристві.

Закон України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року також передбачає, що акціонерне товариство може бути створене одним засновником.

На сьогоднішній день досить поширеним є явище створення акціонерних товариств одним учасником, особливо в державному секторі економіки. Такі акціонерні товариства створюються на базі державних унітарних підприємств акціонерних товариств. Прикладом може бути ДАК «Хліб України».

Але буває, що акціонерне товариство з одним учасником утворюється в результаті його реорганізації шляхом придбання одним акціонером всіх акцій товариства, відступлення частки на користь іншого учасника, виключення учасника.

Існування таких господарських товариств з одним учасником не залежить від зміни складу його учасників. У таких випадках акціонер може самостійно розпоряджатися своїми корпоративними правами, зокрема відчужувати акції. Крім того, існує розмежування відповідальності єдиного учасника і господарського товариства.

Але правове регулювання діяльності господарських товариств з одним учасником ще досить не досконале. Цивільним кодексом України, Законом України «Про господарські товариства» визначається, що вищим органом управління господарського товариства є загальні збори учасників товариства. А це означає, що це має бути колегіальний орган, а один учасник не може скликати загальні збори, обговорювати винесені на порядок денний питання та підписувати протокол загальних зборів. Якщо в господарському товаристві є один учасник, то він самостійно вирішує всі питання віднесені до компетенції загальних зборів. Тому норми законодавства, які регулюють порядок скликання, проведення загальних зборів, порядок прийняття ними рішень не можна застосовувати до діяльності товариств з одним учасником.

Новий Закон України «Про акціонерні товариства» вже регламентує діяльність акціонерних товариств з одним учасником. Він визначає, що у разі якщо акціонерне товариство складається з однієї особи, до такого товариства не застосовуються положення щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерного товариства.

Повноваження загальних зборів товариства, передбачені ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства», а також внутрішніми документами товариства, здійснюються акціонером одноосібно. Рішення акціонера з питань, що належать до компетенції загальних зборів, оформлюється ним письмово (у формі наказу) та засвідчується печаткою товариства або нотаріально.

Таким чином, можна зробити висновок, що на законодавчому рівні існують прогалини в правовому регулюванні діяльності господарських товариств з одним учасником і законодавство України потребує вдосконалення у цій сфері.