24.2Правове регулювання господарських відносин у галузі зв’язку.

Зв'язок є однією з пріоритетних і найважливіших галузей в Україні і покликаний задовольняти потреби споживачів, органів державної влади та місцевого самоврядування, оборони та безпеки держави у засобах і послугах зв'язку. Відносини у галузі зв'язку регулюються законами України ”Про зв'язок” від 16.05.1995 (Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 20. - Ст. 143, із змінами), “Про поштовий зв'язок” від 04.10.2001 (Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 6. - Ст. 39), “Про радiочастотний ресурс України” від 01.06.2000 (Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 36. - Ст. 298), правилами користування окремими видами зв‘язку, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, іншими законодавчими та підзаконними нормативними актами. Законодавство регулює відносини підприємств, об'єднань, установ і організацій зв'язку (далі підприємства або оператори зв'язку) з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, споживачами послуг зв'язку, а також особливості галузі, пов'язані з особливими суспільними інтересами.

Закон “Про зв'язок” поділяє зв‘язок на поштовий та електричний. Поштовий зв'язок - це приймання, обробка, перевезення та доставка письмових відправлень, матеріальних цінностей, виконання доручень споживачів щодо грошових переказів, банківських операцій. Електричний зв'язок – це передача, випромінювання або прийом знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах.

Технічне обладнання, що використовується для організації зв'язку, носить назву засоби зв‘язку, а будівлі, вежі, антени, повітряні і кабельні лінії, поштові шафи та інші пристрої, що використовуються для організації зв'язку - споруди зв'язку. Сукупність засобів та споруд зв'язку, поєднаних в єдиному технологічному процесі для забезпечення інформаційного обміну, складає мережу зв‘язку. Мережі зв'язку можуть бути загального користування, що експлуатуються підприємствами зв'язку для забезпечення потреб усіх споживачів, а також відомчі та подвійного призначення. Відомчі мережі зв'язку експлуатуються юридичними або фізичними особами для задоволення власних потреб. Відомчі мережі, які використовуються для обміну інформацією з метою забезпечення технологічних процесів у виробничій діяльності, називаються мережами технологічного зв'язку. Мережі зв'язку подвійного призначення експлуатуються їх власниками для задоволення власних потреб та надання на умовах ліцензування послуг усім споживачам. Крім того виділяються первинні мережі зв'язку - місцеві або обмежені територією міста з його приміською зоною чи адміністративного району. Виділяються також спеціальні системи (мережі) зв'язку, тобто такі, що призначені для обміну інформацією з обмеженим доступом (Див. Закон України від 10.01.2002 “Про Національну систему конфіденційного зв'язку” // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 15. - Ст. 103).

Сукупність мереж зв'язку загального користування, відомчих та подвійного призначення, а також спеціальних систем, які забезпечують задоволення потреб споживачів у послугах зв'язку, складає єдину національну систему зв'язку.

Законодавство розподіляє повноваження органів держави у галузі зв‘язку. Так, Верховна Рада України визначає державну політику у цій галузі та законодавчі основи її реалізації. Кабінет Міністрів здійснює управління єдиною національною системою зв'язку. Центральним галузевим органом виконавчої влади є Державний комітет зв'язку та інформатизації України (Держкомзв‘язку), який підпорядкований Кабінету Міністрів і виконує функції Адміністрації зв'язку та радіочастот України (АЗРЧ). Держкомзв‘язку діє відповідно до Положення про Державний комітет зв'язку та інформатизації України, затвердженого указом Президента України від 03.06.1999 № 601. Держкомзв'язку забезпечує проведення державної політики у галузі зв'язку, розподілу і використання радіочастотного ресурсу та у сфері інформатизації, несе відповідальність за їх стан і розвиток.

Держкомзв‘язку регулює відносини в галузі без втручання в господарську діяльність операторів зв'язку шляхом: видачі ліцензій на окремі види діяльності і контролю за дотриманням ліцензійних умов; нагляду за функціонуванням засобів зв'язку всіх форм власності у мережах зв'язку загального користування та взаємодіючими з ними засобами зв'язку відомчих мереж та мереж подвійного призначення; контролю за якістю надання послуг зв'язку операторами в мережах зв'язку загального користування і подвійного призначення всіх форм власності; контролю за дотриманням граничних тарифів на послуги зв'язку тощо.

До складу Держкомзв'язку входить Український державний центр радіочастот та нагляду за зв'язком, який виконує функції Державної інспекції електрозв'язку України, а також його регіональні підрозділи. Названий центр є спеціальним органом, який здійснює повноваження присвоєння радіочастот, позивних сигналів, оформлення відповідних дозволів на виготовлення, реалізацію (продаж), використання радіоелектронних засобів на території України, а також ввезення їх з-за кордону та державного нагляду за їх роботою у смугах радіочастот цивільного та спільного використання в частині цивільних користувачів.

Підприємства (оператори) зв'язку здійснюють свою господарську діяльність для забезпечення функціонування засобів, споруд та мереж зв'язку з метою надання послуг зв'язку. Згідно із законом “Про зв‘язок” підприємства зв'язку, а також мережі, окремі засоби і споруди зв'язку загального користування можуть перебувати у будь-якій формі власності. З метою дотримання антимонопольних правил забороняється надання виключних прав на ведення будь-якого виду діяльності у галузі зв'язку для підприємств, об'єднань, установ, організацій всіх форм власності, крім діяльності, пов'язаної із захистом інтересів держави, із забезпеченням національної безпеки і оборони тощо. Зокрема, з метою захисту інтересів держави діяльність, пов'язана з виплатою та доставкою пенсій, грошової допомоги малозабезпеченим громадянам, здійснюється виключно державними підприємствами зв'язку. Право власності, а також право на технічне обслуговування і експлуатацію мереж телекомунікацій загального користування може належати будь-якій юридичній особі - резиденту України.

Ліцензування видів діяльності в галузі зв'язку здійснюється відповідно до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.2000 (Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 36. - Ст. 299). Додатковими умовами видачі ліцензії у галузі зв'язку є додержання загальновстановлених правил і нормативних документів, які регламентують створення єдиної національної системи зв'язку України, використання перспективних технічних засобів і технологій, що передбачаються у цій системі, необхідність розвитку в першу чергу соціально значущих послуг зв'язку, зниження тарифів на ці послуги, для чого допускається часткова реінвестиція на розвиток цих послуг від інших високорентабельних послуг зв'язку. В разі обмеженої кількості ліцензій вони видаються на конкурсній основі. Кількість, строк дії та умови отримання ліцензій у цьому випадку визначаються Адміністрацією зв'язку та радіочастот і публікуються в засобах масової інформації.

Закон “Про зв'язок” встановлює загальні положення щодо здійснення діяльності у галузі зв‘язку та забезпечення розвитку галузі. Так, управління відомчими мережами зв'язку, мережами технологічного зв'язку, мережами зв'язку подвійного призначення та мережами, що не знаходяться в державній власності, забезпечується їх власниками. Розвиток засобів та споруд зв'язку загального користування, що входять до єдиної національної системи зв'язку, координується Адміністрацією зв'язку та радіочастот у взаємодії з Кабінетом Міністрів України і здійснюється за рахунок коштів підприємств зв'язку, загального фонду розвитку об'єднань, бюджетних асигнувань, залучених коштів юридичних та фізичних осіб на договірних засадах. Підприємства зв'язку мають право випускати і реалізовувати цінні папери на розвиток мереж зв'язку відповідно до законодавства.

При проектуванні та розвитку міст, сіл, селищ місцеві ради здійснюють за рахунок коштів інвесторів проектування та будівництво спеціальних приміщень для відділень зв'язку, автоматичних телефонних станцій, станцій радіотрансляційних вузлів, а також переобладнання приміщень, що не відповідають технологічним нормам галузі. Зазначені приміщення передаються у користування державним підприємствам зв'язку безкоштовно. Нові об'єкти житлово-цивільного призначення повинні бути обладнані мережами і пристроями для організації зв'язку, телевізійного та проводового мовлення.

Під час проектування, будівництва і реконструкції ліній електропередачі енергопідприємства повинні передбачати сумісну підвіску проводів електропостачання та проводового мовлення відповідно до норм і технічних умов, виданих підприємствами зв'язку.

Взаємодія підприємств зв'язку з місцевими радами здійснюється на договірних засадах та відповідно до законодавства.

Засоби і споруди зв'язку, приміщення для відділень зв'язку, телефонних станцій та радіотрансляційних вузлів, жилі приміщення, в тому числі службові для листонош і працівників, які обслуговують ці засоби і споруди, передаються власниками у користування підприємствам зв'язку на договірних засадах. Приміщення для сільських відділень зв'язку, службові жилі приміщення для обслуговуючого персоналу надаються підприємствам зв'язку на договірних засадах сільськими радами або організаціями - споживачами послуг зв'язку.

Окремі приміщення для надання послуг зв'язку на залізничних вокзалах, в аеропортах, морських і річкових портах, на пристанях, автовокзалах (автостанціях), а також контрольно-пропускних пунктах на державному кордоні, станціях технічного обслуговування, в мотелях і на інших підприємствах, в установах та організаціях, що обслуговують громадян, передаються в оренду державним підприємствам зв'язку.

З метою захисту прав споживачів підприємства зв'язку вживають заходів щодо задоволення потреб юридичних та фізичних осіб у всіх видах послуг зв'язку та щодо підвищення їх якості. Державні підприємства зв'язку зобов'язані задовольняти потреби споживачів зв'язку у всіх видах послуг зв'язку. Якісні показники послуг зв'язку встановлюються Адміністрацією зв'язку та радіочастот України відповідно до вимог законодавства, державних стандартів та нормативно-технічної документації і є обов'язковими для всіх операторів зв'язку незалежно від форм власності.

Закон встановлює умови застосування технічних засобів у мережах зв'язку загального користування. Всі технічні засоби та обладнання, що застосовуються у таких мережах, повинні мати сертифікат згідно з законодавством з питань стандартизації та сертифікації. Використання конкретних засобів зв'язку у цих мережах погоджується з Адміністрацією зв'язку та радіочастот України. Під час розвитку і реконструкції мереж зв'язку загального користування підприємства зв'язку всіх форм власності повинні використовувати засоби зв'язку вітчизняного виробництва за їх рівних техніко-економічних показників з імпортними засобами