- •Квантова електроніка
- •Теми лекцій
- •Вступ Історія розвитку квантової електроніки і оптоелектроніки Квантова електроніка і оптоелектроніка достатньо молоді науки.
- •Розглянемо історію їх виникнення і розвитку.
- •Основні поняття і визначення
- •Поняття квантових систем
- •Квантові переходи
- •Самочинне (спонтанне) і вимушене випромінювання
- •Коефіцієнт є число типів коливань в одиничному об'ємі й в одиничному інтервалі частот для вільного простору. Безвипромінювальні переходи
- •Зв'язок між коефіцієнтами ейнштейна
- •Дипольне випромінювання
- •Розширення спектральних ліній
- •1. Природне розширення.
- •2. Допплерівське розширення.
- •3. Розширення унаслідок зіткнень.
- •4. Розширення за рахунок впливу внутрішніх (внутрікрісталічних) і зовнішніх електричного і магнітного полів.
- •Розсіяння світла і двохфотонне поглинання
- •Інверсна населеність
- •Методи здійснення інверсної населеності
- •Сортування атомних та молекулярних пучків в просторі.
- •Метод допоміжного випромінювання (накачка).
- •Інверсна населеність в газах за допомогою електричного розряду.
- •Інверсна населеність в напівпровідниках.
- •Принцип роботи квантових підсилювачів та генераторів збудження активної речовини (накачка) схеми роботи квантових підсилювачів і генераторів
- •Збудження активної речовини (накачування)
- •1. Накачування допоміжним випромінюванням (оптична накачка).
- •2. Накачування за допомогою газового розряду.
- •Схеми роботи квантових підсилювачів і генераторів
- •Дворівнева схема.
- •Трирівневі схеми.
- •Оптичні резонатори
- •Добротність резонатора
- •Типи резонаторів
- •1. Плоскопаралельний резонатор (плоский, резонатор Фабрі-Перо)
- •Конфокальний резонатор (сферичний)
- •3. Радіус світлової плями, який відповідає зменшенню поля в тем00-моде в е раз:
- •3. Резонатори з довільними сферичними дзеркалами.
- •4.Кільцевий резонатор.
- •Составний резонатор.
- •Резонатор з брегівським дзеркалом.
- •7. Резонатор з розподіленим зворотним зв'язком.
- •Генерація , умова самозбудження і насичення посилення модуляція добротності лазера
- •Методи модуляції добротності лазера:
- •Властивості лазерного випромінювання
- •Монохроматичність
- •Когерентність.
- •Спрямованість (направленість) лазерного випромінювання
- •Принцип роботи квантових приладів, Узагальнення
- •Квантові генератори світла на газоподібній речовині
- •Квантові генератори світла на твердому тілі
- •Напівпровідникові лазери
- •Інші типи лазерів
- •1. Рідкий лазер
- •Лазер на фарбниках
- •1 Загальна характеристика напівпровідникових лазерів
- •Инжекционные лазери на гомопереходах
- •Лазери на гетеропереходах
- •Напівпровідникові лазери, що накачуються електронним пучком.
- •Застосування квантових генераторів світла
- •Міри безпеки при роботі з квантовими приладами
Поняття квантових систем
Квантовими системами називають системи, які складаються з мікрочастинок (електронів, ядер, атомів, молекул та інш.). В квантовій теорії окремий електрон, атом, молекулу можна розглядати тільки як об’єкт, що існує в деякому дозволеному квантовому стані.
Важливою властивістю квантової системи, яка складається з пов’язаних мікрочастинок, є те, що її внутрішня енергія (енергія, яка не визначається рухом системи як цілого) при визначених умовах може приймати лише розширені дискретні значення Еj. Кожному із цих дозволених значень енергії відповідає одне/декілька стійких станів руху частиць в системі.
Енергетичний стан, яким може володіти квантова система, представляється у вигляді рівнів енергії. Самий нижній рівень, якій відповідає найменшій можливій енергії системи, називається основним - позначається Ео. Всі інші рівні Еj (j = 1, 2, 3, 4…) називаються збудженими, т.я для переходу на них з основного рівня необхідно збудити систему, т.б. повідомити (может сказать прикласти) їй додаткову енергію.
Е
Рисунок
1 – Схема зображення енергетичних
рівнів квантової системи
Ео
Зміна енергії системи супроводжується квантовим переходом – скачкоподібним переходом квантової системи з одного рівня енергії Ei на другий Ej. При Ei > Ej система віддає енергію, яка дорівнює Ej – Ei, а при Ei < Ej – поглинає її.
Якщо такий квантовий перехід проходить при взаємодії з електромагнітним полем, т.б. супроводжується випромінюванням і поглинанням фотона, то він називається оптичним переходом, а енергія поглиненого фотону визначається правилом частот Бора:
ħω ij =
Квантові переходи
Квантовий перехід – це перехід з одного квантового стану в інший.
Відповідно загальним принципам квантової механіки не можливо провести спостереження за системою в процесі такого переходу. Тому основна теорія квантових переходів – обчислення ймовірності переходу під дією зовнішніх полів або по внутрішнім причинам. В більшості випадків це розв'язується методом теорії збурень.[1]
Стан електрона в атомі, якій перебуває в зовнішнім електричному полі, або в полі інших мікрочастинок, описується хвильовою функцією Ψ, що задовольняє рівняння Шредингера
(1)
У випадку якщо атоми (або іони) не перебувають у змінних зовнішніх полях, то хвильові функції є власними хвильовими функціями n оператора Гамильтона , не залежні від часу і задовольняє рівнянню
Стан квантових часток, який описується функціями n, для яких енергія має певне значення Еn, називаються стаціонарними станами, тобто стійкими, стабільними.
Стаціонарний стан, якому відповідає мінімальне значення енергії частиці, - основний (незбуджений), а всі інші - збуджені.
Сукупність безлічі значень енергій стаціонарних станів називають енергетичним спектром квантової системи. При переході з одного стану в інше внутрішня енергія змінюється дискретно, на величину рівну різниці енергій енергетичних рівнів
(2)
При переході на більше високий рівень частка поглинає енергію, а при переході на більше низький - віддає. Ці переходи супроводжуються процесами спонтанного й змушеного випромінювання й поглинання.
Існують також і віртуальні стани. В віртуальних станах система перебуває дуже короткий час (δt), який визначається співвідношенням невизначеностей: δt δΕ ≈ ћ., де δΕ – невизначеність енергії.Якщо невизначеність часу δt замала, то δΕ велика і тому при переході у віртуальний стан закон збереження енергії начебто не виконується. Для віртуальних станів не виконуються звичайні співвідношення між енергією, імпульсом і масою. Можливість існування таких станів є чисто квантово-механічним ефектом і зумовлено співвідношенням невизначеностей Гейзенберга. Віртуальний перехід сам по собі не має змісту, але використовується як умовний етап до реального переходу.
Н
ħω
Е1
Е2
В результаті взаємодії з фотоном ( в результаті його поглинання) атом перейшов із стану Е1 в стан Е2. Умова переходу на рівень 2 - Е1+ћ =Е2, при цьому матричний елемент визначає мий електрон-фотонною взаємодією (V ), відмінний від 0.
Ймовірність переходу атому із стану в стан буде відмінною від нуля, якщо частота ω21=( - )/ћ буде присутня в спектрі збурення. Це означає, що перехід має резонансний характер, а квантова система веде себе подібно набору осциляторів з власними частотами, які дорівнюють набору боровських частот ωmn. Під дією зовнішнього змінного збурення збуджуються тільки ті осцилятори, частоти яких співпадають з частотами, які присутні у зовнішньому полі.