17. Предмет науки про фінанси. Фінансові категорії на мікро- і макрорівнях.

Фін. наука – вивчає явища і процеси, які відбуваються у державі при формуванні та використанні фондів фінансових ресурсів для забезпечення її соціально-економічного розвитку.

Предметом фін.науки визначають:

1)діяльність держави, підпр.стрктур та окремих громадян, що пов’язана з формування та використанням ФФР.

2)сукупність фін.відносин на різних рівнях економ.системи, що пов’язана з формуванням, розподілом та використанням ФФР.

Фін.відносини реалізуються на наступних рівнях економ.системи держави:

1-загальнодержавний (макрорівень);

2-регіональний (рівень адм.-терит. одиниць);

3-рівень окремих суб’єктів господ. (мікрорівень).

Фін.категорії використовуються як інструмент наук.пізнання, що дозволяє глибоко розкрити сутність фінансів, їхню специфіку та особливості функціонування. Вони розвиваються та функціонують у тісній причинно-наслідковій обумовленості та взаємозалежності.

Макрорівень – атмосфера фін.відносин, що пов’язана з формув., розподілом та викор. централізованих фондів грошових коштів (фонди, які утв. і викор. органами держ. влади з метою забезпечення виконання завдань та ф-ій держави).

Мікрорівень – економ.грошові відносини, що пов’язані з формув., розподілом та викор. ДФГК суб’єктів господ. та домогосподарств (населення). ДФГК – фонди грош.коштів, що утв. та викор. суб’єктами господ. та населенням в процесі здійснення ними фін-економ. Діяльності

18. Фінансові категорії на макро- і мікрорівнях. Особливо

Понятійний апарат фінансової науки складають фінансові категорії. Фінансові категорії - характеризують різні сторони реальної фінансової дійсності. Через використання фінансових категорій як інструмента наукового пізнання досягається більш глибоке розкриття сутності фінансів, їх специфіки і особливостей функціонування. З появою держави з'явились такі фінансові категорії як податки і державний кредит. З розвитком держави і товарно-грошового господарства формувались групи більш складних категорій: державні доходи, державні видатки, бюджет, фінанси підприємств, страхування, фінансовий ринок.

Виділяють 2 рівні ФК: макро- та мікрорівень.

Макрорівень: суб’єкти: держава; категорії: податки, податковий прибуток, державний кредит, державний борг, емісійний дохід, державні доходи, державні видатки, бюджет, державні фінанси.

Загальним результатом обігу коштів на макрорівні є одержання валового внутрішньою продукту і національного доходу. Вартісний розподіл валового внутрішнього продукту і національного доходу відбувається за структурними підрозділами економічної системи, за комплексами, галузями, територією країни, суб'єктами господарювання, а грошові відносини, що виникають з цього приводу, доповнені відносинами в процесі передачі та використання коштів, найчастіше супроводжуються рухом фондів коштів (проте цей факт не виключає можливості застосування безфондової форми руху коштів як на макро-, так і на мікрорівнях).

Мікрорівень: суб’єкти: підприємства, організації, домогосподарства; категорії: акція, акціонерний капітал, облігація, запозичений капітал, фундаментальний капітал, інвестиції, прибуток, децентралізовані фонди. Відомо, що на мікрорівні завершальною стадією кругообігу коштів підприємства є одержання виручки. Грошові операції, що відбуваються в процесі розподілу виручки і прибутку підприємства, а отже, і опосередковані рухом грошей відносини, в які вступає підприємство з державою, банками, страховими компаніями, партнерами по бізнесу, працівниками підприємства, і є фінансовими.

Фінанси суб’єктів господарювання – це особлива галузь функціонування самих фінансів і фінансових відносин з метою забезпечення процесу виробництва. Фінанси суб’єктів господарювання – це процес формування фондів грошових коштів для обслуговування виробничого процесу з метою одержання прибутку, підвищення ефективності виробництва, забезпечення розрахунків з Державним бюджетом, фінансовими інститутами та іншими юридичними і фізичними особами.