45. Фінанси феодальних міст та їх вплив на розвиток державних фінансів.

Типовим явищем щодо феодальної формації було ототожнення доходів та видатків голови держави із державними доходами та видатками. В період раннього феодалізму фінансові відносини зникли повсемісно. В подальшому по мірі розвитку товарно-грошових відносин все більш значення мали грошові податки. У звязку з постійними війнами зростали й державні грошові видатки. Найбільш розвинуті форми фінансових відносин при феодалізмі існували в містах центрах ремесел, мануфактур та торгівлі. Все більш широкого розповсюдження одержують державні фінанси в часи абсолютних монархій, особливо у звязку з величезним зростанням видатків на утримання королівського двору, розвитком (незначним) практики державного субсидіювання промисловості, обумовленої головним чином потребами армії та двору. Однак в епоху феодалізму фінанси були невпорядковані. Вони не були цілісною системою грошових відносин, що регламентуються державою, які виникають у звязку з формуванням та використанням загальнодержавного грошового фонду. Податки були дуже невизначеними. Стягнення непрямих податків в формі “відкупів” приймало характер пограбування. Сама система збору податкових платежів приймала різні форми, починаючи з покладання обов’язків збирачів рент на самих селян з солідарною відповідальністю за сплату та закінчувався наданням відкупів окремим містам. Звідси стає зрозумілим потреба буржуазії, що народжується, побудувати податкову систему, при якої платник залежав би не від збирача податків, а від закону. Істотним джерелом доходів в цей період був й продаж посад. Органи влади й суду аж до ХІХ в. утримувались за рахунок різних поборів з населення. Операції по державному кредиту, якими монархи широко користувалися, у банкірів, купців, лихварів також мали невпорядкований характер та здійснювались безконтрольно. Таким чином, фінанси в феодальному суспільстві розвивалися стрімко, підвищувалася роль загальнодержавних і місцевих податків. Формування феодальних монархій у ХV ст. створило необхідні передумови для уніфікації грошових систем в рамках окремих держав, що сприятливо вплинуло на розвиток грошово-кредитних відносин у Західній Європі..

46. Доходи і видатки феодальної держави.

Класичні феодальні відносини сформувались в державах Західної Європи. Сутність феодальних відносин полягала в тому, що старший власник землі – сеньйор – наділяв свого васала майном на умовах несення ним військової служби, виконання грошових повинностей, участі в суді. У феодальних державах існувала досить жорстка система оподаткування. Державні доходи феод держав в період ранньофеодальних монархій складалися з натуральних повинностей, з доменів і регалій, з податків у грошових формі, а також із судового мита. Основою державних доходів у період феодалізму були домени – майно (земля, ліси, водойми та інше майно, яке одноосібно належало королю).

Домени – були основою економічної і політичної могутності короля. Регалії – як форма державних доходів, це виключне право короля в якій-небудь галузі господарства.

Доходи феод держав: полюдний податок, поземельний податок, фіскальна монополія, мито. Всі фінансові нововведення йшли від Англії. 1215р.-велика Хартія Вольностей(Жодного податку без походження з парламенту) основа доходів феод держав – земля. Великою Хартією надавалося право утримувати гільдії, які сплачували податки на доходи.

Феодальна держава стягувала як непрямі податки, так і прямі. Переважало пряме оподаткування – подушний і поземельний податок. Характерним видом доходів феод держави було внутрішнє мито, яке справлялось за провезення товару через заставу по дорогах, річках.В 17-18 ст. внутрішнє мито у більшості країн Західної Європи і на Русі було скасоване. У феодальних державах важливим доповненням до податків був державний кредит. З часом доходи і видатки глави держави були відділені від дежавних доходів і видатків. Значну частину доходів феодальних держав складали судові штрафи.

Видатки феод держав базувались на привато-правовому принципі. Основними видатками були: -військові (їх питома вага значно зросла, була вогнепальна зброя, військове озброєння); - видатки на утримання королівського двору; - податки на підкуп сусідніх васалів. Серед видатків були ті, що пов’язані з викупом короля з полону. Зароджується новий напрям видатків пов’язаний з економічною дільністю. Держава надавала всіляку підтримку, встановлювала державні субсидії та привілеї мануфактурам. Промислові підприємства отримували також грошову допомогу та експортні премії