5. В чому полягає зв’язок фінансів з державою і товарно-грошовими відносинами?

Сутність фінансів, закономірності їхнього розвитку, сфера охоплюваних ними товарно-грошових відносин і роль у процесі суспільного відтворення визначаються економічним ладом суспільства, природою і функціями держави.

Як історична категорія фінанси з'явилися одночасно з виникненням держави при розподілі суспільства на класи. В часи первіснообщинного ладу не було класів, не було й держави. Перший великий розподіл суспільства на класи це розподіл на рабовласників і рабів, а перша держава рабовласницька. Перехід від рабовласницької суспільно-економічної формації до феодальної призвів до утворення феодальних держав.

З розкладанням феодалізму й поступовим розвитком у його надрах капіталістичного способу виробництва все більшого значення стали набувати грошові доходи і витрати держави; частка натуральних зборів і повинностей різко скоротилася.

В умовах капіталізму, коли товарно-грошові відносини набувають всеохоплюючого характеру, фінанси виражають економічні відносини в зв'язку з утворенням, розподілом і використанням фондів коштів у процесі розподілу і перерозподілу національного доходу. Основні засоби капіталістичних держав стали концентруватися в державному бюджеті.

Фінанси виражають грошові відносини, що виникають між підприємствами в процесі придбання товарно-матеріальних цінностей, реалізації продукції і послуг; підприємствами й вищими організаціями при створенні централізованих фондів коштів і їхньому розподілі; державою й підприємствами при сплаті ними податків у бюджетну систему і фінансуванні витрат; державою й громадянами при внесенні ними податків і добровільних платежів; підприємствами, громадянами й позабюджетними фондами при внесенні платежів і одержанні ресурсів; окремими ланками бюджетної системи; органами майнового та особистого страхування, підприємствами й населенням при сплаті страхових внесків і відшкодуванні збитку, при настанні страхового випадку; а також грошові відносини, що опосередковують кругообіг фондів підприємств.

Але не всі грошові відносини, котрі функціонують у суспільстві, належать до фінансових. Грошові ресурси, що обслуговують роздрібний товарообіг, оплату побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, а також купівлю-продаж між окремими членами суспільства, так само, як і гроші, що виступають об'єктом дарування або спадщини, не вважаються фінансами. Іншими словами, фінансові відносини не містять у собі обслуговування особистого споживання.

Фінанси - невід'ємна частина грошових відносин, тому їхня роль і значення залежать від того, яке місце грошові відносини займають в економічних відносинах.

6. (7,8) Дайте визначення сутності економічної категорії “фінанси” і розкрийте її зміст.

Фінанси – історична економічна категорія. Вони виникли у період зародження рабовласницьких відносин і пов’язані з виникненням держави, її інститутів, з розвитком товарно-грошових відносин і забезпеченні потреб держави у фінансових ресурсах. Особливість фінансів як історичної категорії визначається тим, що кожному конкретному суспільному ладу відповідає певна сукупність економічних відносин між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання, що формують єдину систему суспільних відносин.

Фінанси являють собою сукупність грошових відносин, пов’язаних з формуванням, мобілізацією і розміщенням фінансових ресурсів та з обміном, розподілом і перерозподілом вартості створеного на основі їх використання валового внутрішнього продукту, а за певних умов і національного багатства.

Фінанси і ціна. Фінанси мають більш широкий діапазон розподілу, ніж ціна. Як і фінанси, ціна може бути інструментом перерозподілу. Перерозподіл відбувається в наслідок «перекосу цін», коли на товари послуги одних галузей вони вищі від вартості, а на інші товари – нижчі. На відміну від цін фінанси насамперед призначені дляя здійснення розподілу вартості ВВП. Держава, використовуючи різноманітні фінансові важелі впливає на рівень цін. Зокрема, введення нових податків або зміна існуючих ставок може призвести до зменшення чи збільшення абсолютної величини ціни. А через такі фінансові важелі як норми амортизації, відрахування в державні цільові фонди держава може змінювати структуру ціни.

Фінанси і заробітна плата. Взаємозв'язок фінансів і заробітної плати проявляється у тому, що держава регулює величину заробітної плати через податки, створюючи загальнодержавні фонди фінансових ресурсів. Одночасно держава за допомогою дотацій, субсидій, субвенцій може стимулювати розвиток окремих видів діяльності. Разом з тим, заробітна плата є лише частиною вартісного розподілу валового внутрішнього продукту, яка стосується саме фонду оплати праці. Заробітна плата пов’язана з таким фактором виробництва як робоча сила, а фінанси впливають на використання всіх факторів виробництва (предмети праці, знаряддя праці тощо). За допомогою зарплати розподіляється необхідний продукт, а за допомогою фінансів весь національний продукт.Розподільчі відносини, що здійснюються через зарплату, матеріалізуються у грошових коштах, що надходять у власність окремих громадян для задоволення їхніх особистих потреб, а фінанси мають суспільне призначення.

Фінанси та кредит. Спільним для фінансів і кредиту є те, що вони використовуються в кругообігу коштів і сприяють підвищенню ефективності виробництва. При нестачі фінансових ресурсів підприємство залучає кредитні ресурси, а при надлишку фінансових ресурсів підприємство може тимчасово вільні кошти надавати в кредит іншій установі (банку, підприємству). Відмінності між фінансами і кредитом полягають у тому, що фінансам притаманний односторонній рух вартості, так як при фінансуванні кошти надаються на безповоротній основі. Кредитні відносини характеризуються двостороннім рухом вартості, оскільки кредитування здійснюється за принципами платності, строковості, поверненості і забезпеченості.