92. Діаграма направленості. Залежність потужності випромінювання від частоти. Повна енергія випромінювання.Для диполя Герца

Діаграма направленості

Розглянемо енергію електромагнітної хвилі, яка випромінюється диполем Герца. Вектор Пойнтінга

дає кількість енергії, що проходить за 1 с через одиничну площадку на сфері. Напрямок цього вектора співпадає з векторами швидкості розповсюдження хвилі і радіус-вектору , тобто з нормаллю до поверхні сфери. Величина вектору Пойнтінгадорівнює

. . Це дозволяє зобразити діаграму направленості диполя Герца. Для цього під кутом відкладемо значення .

Фігура, яку одержуємо за рахунок обертання навколо осі диполя (азимутальний кут ), дає тороїд без “дірки”, зображений в перерізі на рисунку. Диполь Герца нічого не випромінює вздовж своєї осі , максимальне випромінювання відбувається в площині, яка проходить перпендикулярно до цієї осі через диполь .

Залежність потужності випромінювання від частоти

Нехай момент диполя змінюється в часі за гармонічним законом

,

де амплітудне значення дипольного моменту. Тоді

.

Звідси

.

Підставимо похідну у вираз для вектору Пойнтінга

.

Бачимо, що енергія, яку випромінює диполь в деякому напрямку, пропорційна четвертому ступеню частоти

.

Оскільки , то

.

Повна енергія випромінювання

Розрахуємо повну енергію, яка випромінюється диполем Герца по всіх напрямках за 1 с, тобто потужність випромінювання . Очевидно, що ,(інтегрування ведеться по поверхні сфери радіуса ) і

Продовження 92

.

Оскільки напрямки векторів Пойнтінга і нормалі співпадають , то

.

Візьмемо окремо інтеграл

.

Тоді

.Якщо момент диполя змінюється в часі за гармонічним законом

,то .

Середня за часом потужність випромінювання дорівнює

. Середнє значення можна визначати для будь-якого проміжку часу, визначимо для періоду

.

Цей інтеграл є табличним .

Тоді

,

оскільки , і другий доданок дорівнює нулю при обох межах інтегрування.

Остаточно, середнє значення енергії, що випромінюється у всіх напрямках,

.Як і очікувалось, .

93. Стоячі електромагнітні хвилі.

Стоячі електромагнітні хвилі виникають у хвилеводах, резонаторах, які застосовуються в НВЧ діапазоні. В оптичному діапазоні з цими хвилями мають справу у волоконній оптиці, лазерах і т.д

Розглянемо утворення стоячої хвилі при інтерференції пласких електромагнітних хвиль, що падає, та відбитої.

Н

ехай на поверхні плаского провідника – металу з коефіцієнтом відбиття вздовж осі падає пласка ж електромагнітна хвиля, яка характеризується трійкою ортогональних векторів . Середовище, де розповсюджується хвиля, характеризується постійними коефіцієнтами діелектричної проникності і магнітної проникності .

Під дією вектору в металі відбудеться зміщення зарядів, яке створить електричне поле, що компенсує поле хвилі, що падає. Це поле, яке виникло, слугуватиме початком відбитої хвилі, в якій вектор у поверхні буде направлений проти поля у хвилі, що падає. На поверхні металу в точці О сумарне поле .

У відбитій хвилі вектор швидкості направлений у від’ємний бік осі . Якщо тепер побудувати трійку векторів для відбитої хвилі, то вектор в ній співпадає за напрямком з тим же вектором у хвилі, що падає. Таким чином, у хвилі, що падає, і у відбитій хвилі біля поверхні вектори знаходяться у протифазі, а вектори співпадають по фазі. Обидві хвилі інтерферують, створюючи стоячу хвилю.

Для хвилі, що падає, запишемо напруженість електричного поля

де відповідно амплітуда, частота, період та довжина хвилі. Останнє перетворення у формулі зручне, щоб мати справу з безрозмірними відносними величинами.

Для цієї ж хвилі запишемо напруженість магнітного поля, врахувавши, що

.

Відповідно для відбитих хвиль

; .

Амплітуда напруженості електричного поля відбитої хвилі повинна дорівнювати амплітуді хвилі, що падає, оскільки у точці відбиття сумарна напруженість повинна перетворюватись на нуль.

Для стоячої хвилі

;

.

Для перетворення скористаємось формулами тригонометрії

; .

Тоді

; .

Ми одержали дві стоячі хвилі. Проаналізуємо отримані формули.

З

мінні координата і час “розділилися”. Вектор напруженості електричного поля має змінну вздовж осі амплітуду , а напруженості магнітного поля  амплітуду .

На поверхні металу лежить вузол вектору і пучність вектору , далі вздовж осі ці вузли і пучності чергуються з просторовим періодом між вузлом і пучністю. Перший вузол вектору лежить на відстані від металу, перша пучність на тій же відстані .

Вузол співпадає з пучністю і навпаки. Якщо взяти фіксовану точку , то в ній коливання векторів і в стоячій хвилі зсунуті в часі по фазі на . В біжучій хвилі цей зсув дорівнює нулю, вектори і синфазні.

Вектор Пойнтінга для стоячої хвилі

,

звідки

.

Частота зміни вектору Пойнтінга в два рази більше, ніж частота векторів і , а просторове чергування вузлів та пучностей відбувається в два рази частіше. Вузол вектору співпадає з вузлами і , і .

Енергія у стоячій хвилі не тече, оскільки існують точки з . Між двома вузлами вектору Пойнтінга енергія перетворюється з енергії магнітного поля в енергію електричного поля і навпаки, в довільний момент часу можуть бути представлені обидві енергії.