1.Предмет та місце в системі екон.Наук

Предмет ІЕЕД. Предметом є виникнення, розвиток, зміна економічних відносин між людьми у взаємодії із виробничими силами суспільства, а також правовими, політичними, релігіозно-культурними та ін. чинниками характерними окремим національним економікам у різні історичні періоди. Також господарство країн світу в історичному розвитку, різноманітності форм його вияву. Вивчаючи конкретні аспекти економіки, ця дисципліна допомогає краще зрозуміти сучасні господарські проблеми, прогнозувати їхнє наукове вирішення.

Місце ІЕЕД в системі наук. Економічна історія забезпечує тісний зв’язок історико-економічного пізнання з розвитком економічних знань в цілому. Вона допомагає у вивченні економтеорії, економіки промисловості, с/г, фінансів, грошового обігу тощо. ІЕЕД знаходиться у тісному взаємозв’язку також із соціологією, політологією, історією, математичними науками тощо.

2.Мета, завдання, функції

Метою курсу є: поглиблення вивчення та творче осмислення змісту, передумов, та закономірностей еволюції світової економічної науки як цілісної системи економічних поглядів та ідей. Завдання: 1) формування цілісного уявлення про еволюцію економічної науки; 2) виявлення взаємозалежності, спадкоємності, розбіжності економічних учень та історичних подій, поглиблення знань з економ.теорії, систематизація та аналіз економічних уявлень та ідей; аналіз та розгорнута характеристика сучасних тенденцій історичного розвитку та новітніх концепцій, що їх характеризують. Методи: 1) історико-генетичний; 2) системно-структурний; 3) проблемно-логічний; 4) порівняльно-історичний(компаративний);

Функції: пізнавальна, підготовча, світоглядна, методологічна(фундаментальність історії, основи дослідження науки, методологія – основи вивчення, дослідження); прогностична(аналізувати події у минулому і робити проекцію на майбутнє).

3. Економічні причини підйому країн Стародавнього Сходу

Умови розвитку людської цивілізації на Ст. сх.: теплий клімат, річкові долини, зона пустині. Потреба збереження водних ресурсів спонукала до мобілізації величезних людських ресурсів на будівництво осушувально-зрошувальних каналів.

Наприклад, в Єгипті – зрошувальна система землеробства, завдяки якої заболочена долина Нілу перетворилася на квітучий оазис. На пн.. Єгипту – тваринництво, на пд.. – землеробство ----жвава торгівля.

В Межиріччі річки удобрювали поля. Місцеві жителі збирали високі врожаї хліба. А для цього зводили могутні протиповеневі греблі та інші іригаційні споруди.

В Індії, Китаї в долині Інду зародилося зрошуване землеробство, розвивалося тваринництво. Виникли ремісничі міста, торгівля. Цілі райони Індії включилися в обмінну торгівлю: вовна, золото, коні, дорогоцінні каміння, слони. З’явились лихварі. Рабство мало патріархальний характер.

Особливості східного рабства: 1)воно не володіло суспільним виробництвом, головна сфера – с/г – поза рабовласницьким виробництвом. 2)В основному належали державі. 3)використання рабської праці було однобоким і непродуктивним. 4)не було класичним, перепліталися громадські та рабовласницькі елементи.

Основні джерела рабства: війни, піратство, заборгованість селян із общини.