48. Австрійська школа: розробка теорії граничної корисності.

К. Менгер – засновник. Праця «Підвалини політичної економії» (1871).

• Виокремлено поняття «гранична корисність».

• Первинною є сфера споживання та обігу.

• Інструментом дослідження був мікроекономічний аналіз.

• Теорія цінностей визначається граничною корисністю.

• Досліджував принцип спадної корисності.

• Заперечував експлуатацію в умовах ринку.

Ейген фон бем-Баверк Виокремив просту(абсолютну)корисність-здатність речі давати об’єктивний результат, кваліфіковану(конкретну) корисність-значення з погляду добробуту суб’єкта, субституційна кориснісність-корисність того об’єкта, від якого людина повинна відмовитись

Фрідріх Фрайхер фон Візер

Теорія приписування-цінність споживчих благ зумовлює оцінку виробничих ресурсів,

Проблема розподілу доходів,Теорія альтернативних витрат-обмеженість ресурсів визначає конкурентність,теорія цінності-цінніть не може бути об’єктивною

49. Англійській Маржиналізм (Кембріджська школа).

Альфред Маршалл «Принципи економікс»

• Багатством є як речові, так і неречові блага.

• Економікс досліджує поведінку окремих суб’єктів, фірм, галузей, ринку, тобто охоплює мікроекономічний рівень. Засновано виникнення мікроекономіки.

• Класифікував витрати на змінні і фіксовані

• Аналіз ринкової рівноваги

• Прибуток-підприємницький дохід і рента

Артур Пігу

Поняття ек добробуту, дослідив проблему узгодження ек інтересів окремих індивідів, проаналізував відхилення від статистичної ринкової рівноваги

Методологія школи:

1. Еволюціонізм,Синтетичний підхід.

2. Функціональний аналіз.

3. Кількісні методи дослідження.

4. Принцип рівноважності.

5. Теорія ринкової рівноваги. Модель «хрест Маршалла».

6. Поєднання теорії граничної корисності і витрат виробництва.

7. Теорія доходів. Прибуток (підприємницький дохід та процент).

50. Американська школа маржиналізму: граничний аналіз факторів виробництва.

Джон Кларк. «Філософія багатства» (1886). «Розподіл багатства» (1899). Головна ідея: аналіз проблем виробництва і розподілу, що спирається на концепцію граничної продуктивності праці і капіталу, дослідження на основі статистики і динаміки, закон граничної корисності,закон специфічної продуктивності, розмежував капітал і капітальні блага, закон спадної продуктивності, обгрунтував теорію розподілу, що гргунтується на аналізі граничної продуктивності двох основних факторів в-ва- праці і капіталу,визначив граничний продукт праці, поширення граничного аналізу на процес формування факторних доходів, теорія цінності, дійшов висновку, що статистика дає змогу виявити основні закономірності забезпечення рівноваги ек системи.

51. Лозанська школа і математичні концепції економічної рівноваги.

В. Джевонс, Л. Вальрас. Більш ширше почали використовувати математичні методи. Праця «Теорія політичної економії» (1871).

• Корисність і цінність благ мають функціональну залежність. «Ланцюжок Джеванса» - витрати виробництва (праця) управляють пропозицією, пропозиція управляє потребою, а потреба визначає цінність(вартість) продукту.

• Досконала конкуренція – це основна умова успішного розвитку ринку. Економічна рівновага – це баланс насолоди і страждань раціонального суб’єкта.

• Використання математичного, а не психологічного підходу.

Леон Вальрас «Елементи чистою політичної економії». Розробив модель загальної економічної рівноваги – це такий стан, за якого в економіці вирівнюється сукупний попит та сукупна пропозиція, та існує повна зайнятість факторів виробництва.

52. Ліст

«Націон с-ма політ. Економії» - 1941р

-велике значення нац. особливостей; -підтримка активного втруч д-ви; - критика класичної політекономії; -виокремив 3 недоліки кл політеконом: «химерний космополітизм», «мертвий матеріалізм», «дезорганізуючий індивідуалізм»; - предмет нац економії-реальні економ відносини у їх історич націон визначеності; -завдання нац. економії:обгрунтув п-тики, здатної забезпечити нац. піднесення на осн опису, систематизації, порівняння та узагальнення конкретно-істор форм р-ку окремих країн; -вихідна ідея:перстан р-ку скотарства, 3-стан землеробства, 4-землеробсько-мануфактурний стан, 5-землеробсько-мануфактурно-комерційний стан; - протекціонізм – це найпотужніша сила обетвор Німеч на індустріально розвинену д-ву, здатну до зовнішньо економ експансії; - т-рія нац. продуктивних сил; - зростання нац. багатства можливе за узгодженої д-сті сусп.-ва; -стадії ек р-ку нації: 1-стан дикунства, 2-стан р-ку скотарства, 3-стан землеробства, 4-землеробсько-мануфактурний стан, 5-землеробсько-мануфактурно-комерційний стан; - протекціонізм – це найпотужніша сила об’єднання народів.

53 Стара іст школа (Рошер, Гільдебранд, Кніс)

-заперечення класич принципів; -істор метод; -ідеологізація прусського вчення; - повна відмова від принципів класиків, але не побудували нову с-му; РОШЕР: (фундатор) – «Іст англ. Політ економ 16-17ст.», «Іст нац. Політ економії», - не існує єдиної політ екон та універсального р-ку господарських законів всіх націй; -концепція іст р-ку націй, виокреми періоди: 1-найдавніший(фактор в-ва –земля), 2 середньовічний(значна роль праці), 3-новий(панування капіталу); -прихильник держ реформ шляхом еволюцій; -необхідно розробити практичні рекомендації, спрямовані на використання наявного потенціалу р-ку та вдосконал сусп.-ва; ГІЛЬДЕБРАНД: - його мета була перетвор політ екон на т-рію, що має справу з ек р-ком народів; -предмет дослідження політ ек –закони господарського р-ку націй; -заперечення концепції «екон людини»; - періодизація історії гос р-ку, поклавши в її основу мінову концепцію; -критика утопічного соціалізму; -захист принципів ринкового г-ва; КНІС: - відкидав можливість існув універсальної ек науки; -необхідність аналізу господ еволюції у тісному взаємозв’язку з ін аспектами сусп. Буття.

54 Нова іст школа (Шмоллер, Брентано, Бюхер, Вагнер)

Передумови:-1871-заверш об’єднання Німеч.; -пром переворот40-60рр; -зміни у соц. Структурі сусп.-ва та зрост масштабів найманої праці; -зміцнення культу нім д-ви. Нова іст школа розпалась на 2 течії: консервативну(Шмоллер) та буржуазно-ліберальну(Брентано). ШМОЛЛЕР:-заперечував плідність теорем узагальнень та абстрактно-дедуктивного аналізу класичної т-рії; -впровадив»етичний принцип» в ек дослідження,; -держава- найвагоміший речовий капітал нації. БРЕНТАНО:-провідна роль належить етичним та правовим чинникам господар. р-ку; -заперечував існув універсальних законів економ р-ку; -дотримувався мінової концепції, фактори обміну та розподілу вважав пріоритетними; -ідеї соц. Партнерства; -реформи –це дієвий засіб попередження революції пролетаріату. БЮХЕР: - 3 ступені господар. р-ції: 1-самодостатнє натур г-во; 2-міське г-во; 3-народне г-во з нац. Ринком. ЗОМБАРТ: -дослідив особливості»капіталістичного духу» як рушійної сили гос р-ку націй; -виокремив 6 типів капіталістичних підприємців:розбійників, феодалів, держ діячів, спекулянтів, купців, ремісників;-розмежував поняття «господар с-ма» і «господарська епоха»; -найважливіші чинники еволюції господ с-ми:техніко-економічні, соціально-психологічні, соц.-організаційні;ВЕБЕР:-аналізував взаємозв’язки між етичним кодексом протестантських вірувань і «капіталістичним духом»; -капіталізм виникає там, де існує прагнення до капіталістичного прибутку.