22. Економічні причини і наслідки Першої світової війни.

Основною її причиною було небачене загострення суперечностей між провідними країнами світу, внаслідок нерівномірності їх економічного розвитку, змінилося співвідношення сил у світовій економічній системі. Другою причиною війни був той факт, що на початку 20 ст. розвиток науково-технічного прогресу привів до появи нових, більш могутніх засобів винищення людей. 10 млн загиблих, 20 млн поранених і скалічених, більш як 10 млн померлих від голоду та епідемій. Війна потребувала концентрації всіх сил усередині кожної країни. США вийшли з війни, зміцнивши свої позиції як лідер світового господарства. США, на відміну від інших воюючих країн, не зазнали таких потрясінь і спадів виробництва. У зв’язку із зростаючим попитом на всі види стратегічної сировини – зброю, боєприпаси, продукти харчування, США перетворилися у економічно найрозвиненішу державу світу. Тут сконцентрувалось 1/2 світового запасу золота. Успішно розвивалась промисловість, сільське господарство, фінансово-кредитна система Англія. Належала до країн-переможниць, проте війна знесилила її економіку, збільшила відставання від США. Англія зазнала значних втрат, І/З національного багатства. Світовий фінансовий центр перемістився із Лондона в Нью-Йорк. Німеччина окупувала найрозвиненіші промислові регіони Франції. Було зруйновано фабрично-заводське обладнання, транспортні засоби. Франція втратила понад 10% працездатного населення, під німецькою окупацією опинилися кращі сільськогосподарські райони. Японія під час війни зміцнила свій економічний потенціал. Німеччина внаслідок війни опинилася у найважчому становищі

23. Ек сутність версальської системи. Плани Дауеса та Юнга.

Вдвічі скоротилось с.г. виробництво. Вся економіка була мілітарізована. Державний борг Н. як переможеної країни зріс у 32 рази. Важливу роль відігравав Версальський мирний договір – 28 червня 1919 року – між Н. та країнами Антанти(27 країн).

Оскільки в Н. настала дуже глибока ек. криза, вона не могла самостійно подолати свої проблеми.

Сутність миру:

1. основні колонії Німеччини були чітко розподілені. Розподіляються між А., Ф., визнається суверенітет Австрії, Чехословаччини.

2. Рейнську область було демілітаризовано – виведено звідти війська, промисловість намагались перепрофілювати на виробництво продукції для підприємств мирних.

3. Скорочено військовий флот, авіацію, офіцерський склад.

4. Повинна була виплатити репарації і покрити збитки від війни, і гарантувала незначні пільги на власній території.

В 1921-23 рр. у Н. з’являється гіперінфляція. Ціни зростали майже на 50% щодня. Різко погіршився життєвий рівень людей.

У 1924 році було прийнято план Дауеса – це репараційний план для Німеччини спрямований на відновлення її промислового потенціалу. Передбачав надання позиків у сумі 200 млн доларів. Основна маса німецької продукції мала реалізовуватися на території СРСР. Німецька економіка відновилася, А., Ф., США від цього виграли, отримали доходи. Але у 30х роках країна все-одно опинилася у стані глибокої кризи. Надали ще одну допомогу і було прийнято план Юнга – це репараційний план, що передбачав зменшення розмірів щорічних платежів на 20%, а також ліквідацію контролю над економікою і фінансами Н. В 1932 року фактично відбулося списання боргів.

24. Світова ек криза 1929-33рр. наслідки для США

Велика депресія охопила всі країни капіталістичного світу.

Основні причини:

1. надмонополізація економіки

2. криза перевиробництва.

3. Відсутність державного контролю за виробництвом.

4. Розорення дрібних підприємств

Під час криз спостерігається: +Нераціональне використання ресурсів; +Порушення розподілу доходів та ресурсів між галузями; +пропозиція перевищує попит.

США Чорний четвер – 24 жовтня 1929 падіння акцій на Нью-Йоркській фондовій біржі. Банкрутство підприємств, безробіття (17 млн осіб), погіршення криміногенної ситуації,спад промислового в-ва.

Новий курс Рузвельта – з 1933-1938рр.:

І етап – 33-34 рр. Було здійснено реформу фінансово-кредитної сфери. Здійснювалося державне страхування, заборонили вивозити золото за кордон. Долар девальвував на 40%. Приймається закон про відбудову промисловості, запроваджується так званий кодекс чесної конкуренції. Закон про регулювання с.г. був спрямований на збільшення цін с.г. перехід сг на інтенсивний шлях розвитку(збереж родючості, перехід до нових технологій), виплата фермерам допомоги за перехід на інтенсивне в-во.

ІІ етап – 35-38рр. Реалізація соц планів: закон Вагнера про трудові відносини (надавав право робітникам об’єднуватися у профспілки, право на страйки); закон про соц страхування і допомогу безробітнім; програма громадських робіт (спрямована на молодь) – надали робочі місця 5 млн осіб; закон про справедливе наймання робочої сили – встановлено мінімум зарплати, фіксовано робочий день, заборонено дитячу працю

Програма заснована на теорії Джона Кейнса.

25. Світова ек криза 1929-1933 рр. наслідки для Німеччини

Велика депресія охопила всі країни капіталістичного світу.

Основні причини:

5. надмонополізація економіки

6. криза перевиробництва.

7. Відсутність державного контролю за виробництвом.

8. Розорення дрібних підприємств

Під час криз спостерігається:

+Нераціональне використання ресурсів;

+Порушення розподілу доходів та ресурсів між галузями;

+пропозиція перевищує попит.

Німеччина. Ек криза призвела до політ кризи. Тотальний контоль держави ”гармати замість мастила” 60% бюджету спрямовано на військов потреби впроваджена карткова система; занепад експорту; обмеження прив власності конфіскація підприємств у власників підтримка середніх та великих підприємців незмога сплати реперацій, відмова від сплати мілітаризація економіки трудова повинність робітники стали солдатами праці закриття профспілок зникає безробіття стабілізується зарплата нестача ринків збуту відсутність колоній

В наслідок кризи прийшов нациський режим

26. Розвиток Японії та США після Першої світової війни

Японія Не приймала безпосередньої участі у війни, але дотримувалась інтересів країн з боку Антанти. За часи війни Я. збільшила національне богаство на чверть. Розширила колоніальні володіння у Китає, прибережних зонах. Проводила жорстку політику на тер. своїх колоній, поширювала ринки збуту, нав’язувала невигідні умови щодо торгівлі. Пром. Виробництво збільшується вдвічі. Перетворюється з аграрно-інд. в інд-аграрну. Оскільки пізно перейшла на шляхи ринкового господарювання, то її розвиток був дуже стрімким на основі досягнень НТП і дуже пильну увагу до екон. процесів приділяла саме держава, вона фінансувала основні сфери і галузі. Підприємства, в які вкладали великий капітал держава, коли вони досить розвивались віддавали в приватну власність.

США Тримали нейтралітет до останнього. Лише наприкінці 17 року вступили в війну і виступили з боку Антанти. Втрати людські незначні. Під час війни збагатилися, відбувається швидке екон. зростання. Експортувала продукти харчування, зброю, боєприпаси, при чому всім воюючим країнам. Стала найбільшим світовим кредитором, а до 14 року була позичальником найбільшим. 50 % всіх світових запасів золота у США. Впродовж 22-29 рр. економіка Сша була у стані піднесення – час «проспериті». Виробляли майже половину усієї продукції в світі. Цьому сприяли певні нововведення на виробництвах американських підприємств, конвеєрний метод масового виробництва, було розвинута електроенергію. Відбувається механізація виробництва товарів побуту. Широко використовуються автомобілі. Це сприяло розвитку комунікацій та будівництва шляхів. Розвивається сфера послуг, туризм. Доллар – найстійкіша валюта у світа. Політика протекціонізму по відношенню до власних виробників.

27. Характеристика розвитку міжнар ек відносин у 2 пол 20 ст.

Міжнародні економічні відносини – це відносини, які виникають та існують між людьми різних країн з приводу виробництва, обміну і споживання товарів, послуг на основі міжнародного поділу праці в умові безмежних потреб споживача.

Суб’єкти МЕВ:

1. Національні господарства

2. Регіональні об’єднання країн

3. ТНК – транснаціональні корпорації

4. Міжнародні організації

Форми міжнародних економічних відносин:

1. Міжнародний поділ праці.

2. Міжнародна торгівля.

3. Міжнародний рух факторів виробництва.

4. Міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини.

5. Міжнародна економічна інтеграція.

Характеризуючи найголовніші події міжнародних відносин цього періоду, можна визначити 4 основних періоди:

50-60-тi pp. — ескалація «холодної війни», регіональних кон­фліктів, гонки озброєнь;

70-ті pp. — поворот до розрядки в міжнародних стосунках;

Перша половина 80-х pp. — нове загострення міжнародних відносин, посилення конфронтації;

Друга половина 80-х pp. — початок 90-х pp. — завершення «холодної війни», утвердження у міжнародних стосунках нового мислення.

28. Глобалізація: її сутність, ознаки і наслідки

Глобалізація світового господарства – це процес поширення взаємозв’язку національних економік світу. Глобалізація передбачає:

1. Утворення світового ринку товарів і послуг.

2. Становлення глобального інформаційного простору.

3. Вихід бізнесу за національні кордони.

4. Домінування у практиці міжнародних відносин і внутрішньополітичного життя народів нових ліберально-демократичних цінностей.

Причини глобалізації:

1. Інтернаціоналізація – процес поглиблення співробітництва між країнами.

2. НТП – поява інформаційних технологій, які корінним чином змінили відносини в суспільстві. Сприяв тому, що кожна країна користується своїми національними перевагами(ресурсами, готовими продуктами, які виробляє тільки вона, низька собівартість), інтернет, програмне забезпечення, комп’ютери, роботи.

3. Спільні глобальні проблеми

Ознаки процесу глобалізації:

1. Взаємозалежність національних економік.

2. Фінансова глобалізація.

3. Послаблення можливостей держав щодо формування незалежної політики.

4. Інтенсифікація руху капіталу, товарів, робочої сили.

5. Діяльність міжнародних організацій.

6. Розробка єдиних міжнародних стандартів, цінностей, правил.

Фінансовим лідером залишається США, зростає роль Китаю.

Наслідки глобалізація:

1. Поширення нових інформаційних технологій і пов’язані з цим позитивні моменти. Поліпшення умов праці, життя

2. Перехід до ресурсозберігаючих технологій.

3. Підвищена увага до глобальних проблем людства.

Негативні наслідки:

1. Висока імовірність втрат та зростання ризиків.

2. Нав’язування волі з боку розвинених країн.

3. Нерівномірність розвитку країн.

29. Інтеграційні процеси в економіці. Європейський союз

Міжнародна економічна інтеграція – це регіональне об’єднання національних господарств групи країн з метою поступового формування єдиного господарського комплексу.

Форми економічної інтеграції:

1. Зона вільної торгівлі – відмова від мита та торговельних обмежень. Наприклад, європейська асоціація вільної торгівлі, між країнами Бенелюксу, між штатами у США.

2. Митний союз – це зона вільної торгівлі і плюс встановлення єдиного мита стосовно третіх країн. На кожному континенті існують.

3. Спільний ринок – це митний союз плюс вільне переміщення капіталу і робочої сили між країнами. Наприклад, Європейська економічна співдружність колись була.

4. Економічний союз – це спільний ринок плюс узгодження валютно-фінансової політики країн-учасниць. Наприклад, США, СРСР, Європейський союз на якомусь етапі.

5. Політичний союз – найвища форма інтеграція, це ек. союз плюс здійснюється соціально-економічної політики. Наприклад, Європейський союз, до 91 року Радянський союз, існує між штатами у Сполучених Штатах.

1951 р. – Європейське об’єднання вугілля та сталі. ФРН, Франція, Італія, Белгія, Нідерланди, Люксембург.

1957 р. – Римський договір, в результаті якого утворено Європейське економічне співтовариство. Основна мета: створення спільного ринку, а також забезпечити рівномірний і стабільний розвиток Зх. Європи. Ліквідовані митні бар’єри, єдина торговельна політика стосовно третіх країн, вільна торгівля і конкуренція. Єдина с.г. політика, був введений єдиний тариф на імпорт. 1993р. – маастрихтська угода. Співтовариство трансформується у Європейський союз, досягнуто форми політичного союзу. Введено єдину валюту Євро, а вже у 2002 з’являються перші паперові банкноти.

30. Постіндустріал сусп.-во. св ек розвиток на межі тисячоліть

Одна із основних ознак – домінування знання і інформації.

Інформація – сукупність даних, до яких ми маємо доступ.

Система «людина-машина-людина», а не «машина-людина-машина». Машина працює для задоволення потреб людини, з метою збільшити частку вільного часу (на дозвілля).

Україна знаходиться на рівні індустріалізації.

Виникають нові галузі:

• Біотехнології

• Нанотехнології

• Освоєння комп’ютерного простору

• мікробіологія

Ознаки постіндустріального суспільства:

1. Технологічна революція

2. Домінування знань та інформації у суспільстві

3. Розвиток сфери послуг.

4. Змінюється професійна структура робітників.

5. Частка зайнятих у сфері послуг більше 50%.