70. Банківська система України, її структура та склад.

Банківська система України започаткована після прийняття ВРУ у 1991 році ЗУ "Про банки і банківську діяльність". Банківська система за своєю структурою є дворівневою і складається з НБУ та банків різних видів (в тому числі філій іноземних банків, що створені і діють в Україні відповідно до законодавства) і форм власності.

НБУ є центральним банком, який проводить єдину державну грошового-кредитну політику з метою забезпечення стабільності національної грошової одиниці.

Банки створюються на акціонерних або пайових засадах ЮО та ФО. Свої функції банки реалізують через виконання різних операцій: залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення на депозитні, вкладні рахунки та недепозитне залучення коштів; кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян, вкладання у цінні папери, формування касових залишків та резервів, формування інших активів; касове та розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій.

Банки різняться за: видами операцій (універсальні і спеціалізовані – ощадні, інвестиційні, іпотечні, розрахункові (клірингові)), за формами власності (державні, кооперативні тощо), за організаційно-правовими формами (АТ, ТОВ)

Банки у своїй діяльності керуються Конституцією України, ЗУ "Про НБУ", ЗУ "Про банки і банківську діяльність", законодавством України про акціонерні товариства та інші види господарських товариств, іншими законодавчими актами України, нормативними актами НБУ і своїми статутами.

Банки мають право створювати банківські об'єднання таких типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група. Банки можуть бути учасниками промислово-фінансових груп з дотриманням вимог антимонопольного законодавства України.

70. Нбу в системі органів державної влади.

НБУ є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України (ст. 99, 100), ЗУ "Про НБУ"та іншими ЗУ. Місцезнаходження керівних органів та центрального апарату НБУ – м. Київ. (ст. 2 ЗУ "Про НБУ").

НБУ є економічно самостійним органом., який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а у визначених ЗУ "Про НБУ" випадках - також за рахунок Державного бюджету України.

НБУ є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.

НБУ не відповідає за зобов'язаннями органів державної влади, а органи державної влади не відповідають за зобов'язаннями НБУ, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання.

НБУ не відповідає за зобов'язаннями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов'язаннями НБУ, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання.

НБУ може відкривати свої установи, філії та представництва в Україні, а також представництва за її межами. НБУ, його установи, філії та представництва мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Особливість правового статусу, завдання і функції НБУ визначають характер його взаємовідносин з ПУ, ВРУ та КМУ. Вищі органи держави й НБУ з метою забез­печення розвитку ринкової економіки в державі будують свої взаємовідносини на основах всебічного співробітництва.

НБУ підзвітний як ПУ, так і ВРУ в межах їх конституційних повноважень. НБУ двічі на рік надає ПУ інформацію про стан грошово-кредитного ринку в країні. ПУ вносить ВРУ пропозиції щодо кандидатури Голови НБУ, призначає та звільняє половину складу Ради НБУ прийняттям відповідного Указу. Голова НБУ одноосібно несе відповідальність перед ПУ за діяльність НБУ.

Взаємовідносини НБУ з ВРУ : ВРУ, за поданням ПУ, призначає на поса­ду та звільняє з посади Голову НБУ, половину складу Ради НБУ прийняттям відповідно постанови; затверджує розмір статутного капіталу та кошторис НБУ та звітність про виконання кош­торису. НБУ надає ВРУ двічі на рік інформацію про стан грошово-кредитного ринку в дер­жаві, звіт про свою роботу, баланс своєї діяльності і зведений баланс банківської системи держави, подає на розгляд ВРУ щороку розроблені Радою НБУ Основні засади грошово-кредитної політики та здійснення контролю за їх реалізацією; голова НБУ доповідає ВРУ про діяльність НБ.

НБУ та КМУ прово­дять взаємні консультації з питань грошово-кредитної політики, розробки і здійснення загальнодержавної економічної програми. НБУ на запит КМУ надає інформацію щодо монетарних процесів, вносить реко­мендації КМУ щодо впливу політики державних запозичень та податкової політики на стан грошо­во-кредитної сфери України КМУ, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади на запит НБУ на­дають інформацію, що має вплив на стан платіжного балансу. НБУ підтримує економічну політику КМУ, якщо вона не суперечить забезпеченню стабільності грошової одиниці України. Голова НБУ або за його дорученням один із його заступників можуть брати участь у засіданнях КМУ з правом до­радчого голосу, а члени КМУ у засіданнях Правління НБУ з правом дорадчого голосу. КМУ приймає нормативні акти з питань здійснення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, а з низки особ­ливо важливих питань банківської сфери НБУ та КМУ видаються спільні постанови.