- •Предмет та значення курсу. Основна література та джерела.
- •Закономірності побудови та розвитку організацій. Їх життєвий цикл.
- •5 Сучасні тенденції розвитку організацій і персоналу.
- •Наукові основи управління персоналом.
- •Найновіші концепції управління персоналом. Школа людських ресурсів.
- •11. Принципи та методи планування персоналу.
- •Психологічні аспекти управління персоналом – значення, сутність та проблеми застосування.
- •Управлінська психологія: поняття, зміст, значення.
- •17Особа як суб‘єкт і об‘єкт управління.
- •19.Формування злагодженої команди співробітників: значення, методи.
- •21. Значення та наукові основи профорієнтації та профдіагностики.
- •23. Методика складання професіограми та портрету компетенцій
- •25. Організація роботи по підбору та найму персоналу в закордонних фірмах.
- •Зміст процесу управління персоналом.
- •Значення комунікацій, забезпечення їх ефективності в процесі управління персоналом.
- •31. Стиль та методи управління персоналом
- •33 Практика підготовки та проведення зустрічей, переговорів у міжнародному бізнесі. Вимоги до персоналу.
- •35.Мотивація і стимулювання в управлінні персоналом у сучасному бізнесі.
- •37. Сучасні теорії мотивації і стимулювання персоналу.
- •39. Система розвитку персоналу – сучасний міжнародний досвід.
- •41. Поняття «корпоративної культури», шляхи та способи її формування.
- •43. Особливості та методика тестування персоналу.
- •45. Рольові функції менеджера по персоналу
Зміст процесу управління персоналом.
управління персоналом – це цілеспрямована система заходів з метою розвитку і повного використання потенціалу персоналу в інтересах суспільства, а також місії та цілей організації.
Управління персоналом – це комплексний, цілеспрямований вплив на колектив із метою забезпечення оптимальних умов для творчої, ініціативної, свідомої праці окремих його робітників, спрямованої на досягнення цілей підприємства.
Система уп (процес):
Планування персоналу
Найм персоналу
Розробка і регламентація
Адаптація
Мотивація
Координація дій )прийняття рішень, робота по уп)
Навчання та розвиток
Створення єдиної злагодженої команди
Культура управління (корпоративна культура)
Контроль.
Всі ці ланки взаємопов’язані, вони є обов’язковими, взаємозалежними і в них втілюються 4 функції УП: планування, організація, мотивація, контроль.
Значення комунікацій, забезпечення їх ефективності в процесі управління персоналом.
Комунікації поєднують всі види діяльності в організації.комунікації є :
Між підрозділами
Між менеджером та підлеглими
Між менедж та роб групою
Неформальні комунікації
Етапи проходження комунікації:
Думка-форма словесна-спосіб,канал через який доведено-декодування-отримана інформація в результаті спілкування…також існує зворотній зв'язок.
Відправник-особа що подає ідею,
Повідомлення – інформація закодована в символи
Канал – засіб передачі
Отримувач – особа що отримує інформацію.
Відправник-ідея-повідомлення-отримувач-отримувач декодує-чи правильно зрозуміли ідею.
Ефективність комунікацій залежить від характеру передачі даних, від усунення барєрів на шляху передачі (вони спотворюють повідомлення).
Ефективна комунікація забезпечує отримання, відбір, обробку,аналіз, передачу інформації про персонал, його склад, діяльність, взаємовідносини, настрої, потреби тощо і прийняття на основі цих даних відповідних рішень. Інформація має бути якісною, достовірною, достатньою, оперативною, комплексною, системною.
31. Стиль та методи управління персоналом
процес управління характеризується відносинами між керівниками та підлеглими. За вибором певного стилю управління стоїть конкретний характер людини. Основною віссю управління є авторитет. авторитарний та ліберальний. Розрізняють такі форми авторитарного стилю: харизматичний, автократичний і бюрократичний. Однією з відомих моделей стилів управління є так звана біхевіоральна решітка, побудована у двох вимірах — з орієнтацією на людей (турбота про людей) та орієнтацією на завдання (турбота про виробництво)
За авторитарного стилю управління активною стороною є керівник, підлеглі поводяться пасивно. До типових ознак авторитарного стилю належать такі:
• прийняття рішення, виконання та контроль — входять до компетенції кількох людей;
• керівник приймає рішення в одноособовому порядку і дає вказівки;
• підлеглий беззастережно сприймає вказівки і виконує їх;
• керівник контролює виконання своїх вказівок;
• підлеглий не має права контролювати начальника.
Для авторитарного стилю характерні насамперед слухняність, дисципліна, здатність і готовність засвоювати та виконувати свої обов'язки.
За кооперативного стилю управління активність розподіляється між керівником і підлеглими.
Найхарактерніші ознаки кооперативного стилю:
• чітке міжособистісне розмежування функцій щодо прийняття рішень, їх виконання та контроль;
• підлеглі беруть участь у процесі прийняття рішень;
• контроль перетворюється на самоконтроль, орієнтований на виконання завдання;
• підлеглі мають право контролювати дії начальника.
Кооперативний стиль управління перетворює підлеглого на співробітника. Керівник і співробітники працюють над спільним завданням і потрібні один одному. Відносини підлеглості стають менш вираженими; у процесі роботи керівництво довіряє співробітникам; вони самостійні, мають можливості для особистого розвитку та самореалізації; розвивається відчуття групової згуртованості та ідентифікації себе з підприємством і його завданнями.
За авторитарного стилю процес пошуку рішення суворо централізований, а розпорядження спрямовані згори вниз. Кооперативний стиль передбачає більшу децентралізацію, рішення приймаються на відповідному рівні, обминаючи багато інстанцій.
"Оптимальний" стиль» управління
Методи управління персоналом: є 4 групи методів: економічні,соціальні,адміністративні (дисципліна покарання, стимулювання), психологічні – перконання, навіювання, маніпуляція.