1. Предмет та значення курсу. Основна література та джерела.

Предмет курсу УП – процес укомплектування організацій працівниками, їх розвитку, оцінювання і стимулювання, формування згуртованих колективів, стратегічного та оперативного управління окремими працівниками та їх групами.

Мета - вивчення принципів і методів формування і розвитку персоналу

Значення курсу: наука управління персоналом спрямована на створення нових знань про: людину як суб’єкта трудової діяльності з її психологічними, фізіологічними та діловими якостями; стратегічне та оперативне планування чисельності і структури персоналу; методи добору та розстановки кадрів з метою ефективного використання кадрового потенціалу організації; методи управління працівниками та їх групами у процесі виробничої діяльності; професійну орієнтацію та адаптацію працівників; налагодження соціального співробітництва(партнерства); оцінювання та атестування персоналу; управління розвитком персоналу, управління плинністю кадрів, мотивування та стимулювання працівників; організація роботи служб персоналу.

Предметом дисципліни "Управління персоналом" виступає сукупність суспільних відносин, що виникають в процесі спільної діяльності працівників.

Метою навчальної дисципліни "Управління персоналом" є одержання студентами теоретичних знань з ефективного управління трудовим колективом підприємства на основі використання наукових принципів і методів, розроблених вітчизняними і закордонними фахівцями, і позитивного практичного досвіду прогресивних підприємств.

Основні задачі курсу "Управління персоналом": озброїти студентів сучасною науковою методологією управління і засобами впливу на колектив, оволодіти найбільш ефективними, прогресивними формами управління персоналом і засобами забезпечення стабільної діяльності підприємств в умовах ринкових відносин.

Значення управління персоналом полягає в тому, що персонал став головним стратегічним ресурсом будь-якої організації і головним фактором конкурентних переваг, успішна діяльність сучасних організацій не можлива без використання підходів до відбору, розстановки і використання персоналу.

Основною літературою та джерелами є: Ф.І. Хміль «Управління персоналом», В. М. Данюк, В. М. Петюх, С. О. Цимбалюк «менеджмент персоналу», Сліньков «персонал і його менеджмент», Шиловцев Ю.В. «психологія управління персоналом», Шиловцев «сучасний погляд на управління людськими ресурсами організації».

3. Закономірності побудови та розвитку організацій. Їх життєвий цикл.

Організація (соціальна) – це певна кількість людей, які поєднані метою та діяльністю, мають певну структуру управління і певні ділові взаємовідносини.

Принципи та закономірності побудови організацій:

1. Цілеспрямованість повинна бути мета

2. Синергія – всі елементи системи мають доповнювати один одного)

3. Гармонія – узгодження

4. Життєвий цикл

5. Принцип збереження єдності – турбота про єдність організації

Життєвий цикл: 1 етап – зародження організації; 2- й втілення (якщо організація ввійшла в цикл успішно, то 3-ій етап), 3- й – ріст(розвиток), 4-й перша зрілість; 5- друга зрілість ( з’являється ризик спаду, розробляють план модернізації (диверсифікації)); 6 –й - спад; 7 – реорганізація.

Структура організації: внутрішнє середовище: персонал, виробничі фонди (обладнання), фінанси, ресурси, маркетинг; мікросередовище – ринкова кон’юнктура, соц. Стан суспільства; опосередковане середовище: закони, НТП, вплив міжнародних подій, споживачі, посередники, акціонери, стан навколишнього середовища, соц.-культурні зміни.