37. Суть і основні поняття систем управління базами даних

Практично в будь-якій сфері людської діяльності приходится в тій чи іншій мірі збирати, зберігати і використовувати різні дані. При цьому використовуються різні способи і техноло-гии роботи з ними: зовні несистемні (але зрозумілі власникові) записи в особистих записниках, впорядкована реєстрація інформації в журналах, ведення систематизованих картотек, обробка документів в організованому комплексі діловодства і тому подібне

При усій різноманітності згаданих методів і засобів можна виділити загальні ознаки, що характеризують роботу з даними:збирані дані, що зберігаються і оброблювані, відносяться до певної і обмеженої області діяльності, характер-ной для людей, що їх використовують, і званою предметною областью; самі дані розбиті на певні компоненти, различным чином пов'язані один з одним, тобто вони структуровані і впорядковані; є певні методи пошуку і витягання (вибірки) необхідної інформації і її представлення.

Сукупність структурованих і впорядкованих даних, що відносяться до певної предметної області, називається базою даних (БД), а система методів і засобів збору, реєстрації, зберігання, впорядкування, пошуку, вибірки і представлення ин-формации в БД називається системою управління базою даних (СУБД).

При значних об'ємах інформації, що зберігається в БД, або при істотній її значущості для діяльності виникає про-блема надійності і швидкості обробки даних. Ця проблема багато в чому може бути розв'язана за рахунок використання комп'ютерних технологій. Відповідні СУБД набули досить широкого поширення, і значну їх частину складають системи, що грунтуються на реляційному підході.

У рамках цього підходу об'єкти, що становлять предметну область, описуються як сукупності атрибутів (властивостей), нахо-дящихся в певних стосунках (зв'язках) один з одним (от-сюда і назва реляційний: від англ. relation - відношення). Конкретна форма представлення цієї сукупності часто прини-мает вид таблиці.

Розглянемо приклад. Дані про співробітників деякої проектної організації включають:табельний номер співробітника;прізвище, ім'я і по батькові;дату народження;домашня адреса;домашній телефон;дату вступу на роботу;місце роботи;

службовий телефон;посада;оклад;надбавку за стаж роботи;проект, в якому бере участь співробітник;надбавку за участь в проекті.

Ці дані можна представити у вигляді таблиці, в якій каж-дому виду даних відповідає свій стовпець, а кожному конкрет-ному співробітникові - рядок

Кожен рядок цієї таблиці (стосунки) називається записом, а його окремий елемент, відповідний тому або іншому столб-цу, - полемо.

По-перше, деякі поля є досить складними і містять дані, які можна (і треба) розбити на більш за мел-кие компоненту (це поля, що містять прізвище, ім'я і по батькові, дати, адресу, місце роботи).

По-друге, по окремих полях дані в різних записах дублюються, що не виправдано з точки зору витрат на зберігання (відомості про надбавки).

Так, друге поле має бути розбите на три компоненти, со- що тримають окремо прізвище, ім'я і по батькові співробітника; третє і шосте поля з датами також необхідно розбити на три - з числом, місяцем і роком; у полі з домашньою адресою потрібно виділити перший компонент, що вказує на регіон (Москва або Московська область); а поле з вказівкою місця роботи розділити на два - номер відділу і номер приміщення.

Для виключення зберігання зайвої інформації з таблиці. 11.1 необхідно прибрати поля, що стосуються властивостей об'єктів, відмінних від персоналу, і створити для них свої стосунки: "Відділ" (таблиця! 11.3) і "Проект" (таблиця. 11.4), "Надбавки" (таблиця. 11.5). Тоді відношення "Персонал" буде описаний таблиці. 11.2.

Описані дії з представлення даних в теорії і практиці створення БД називають нормалізацією.

У кожному відношенні (таблиці) одне з полів повинне грати роль первинного ключа, що однозначно ідентифікує конк-ретную запис, тобто що має унікальне значення для кожного запису. У відношенні "Персонал" це табельний номер, в отноше-нии "Відділ" - номер відділу, у відношенні "Проект" - наименова-ние проекту, відносно "Надбавки" - стаж роботи.

Деякі з інших полів стосунків можуть виконувати роль вторинних ключів, по значеннях яких можуть осуществ-ляться різні операції: пошук і вибірка даних.

Представлені в таблиці. 11.2-11.5 стосунків пов'язані один з одним через окремі поля: стосунки "Персонал" і "Відділ" - через поле "Номер відділу" (відповідно вторинний і первич-ный ключі); стосунки "Персонал" і "Проект" - через поле "На-звание проекту" (відповідно вторинний і первинний ключі). Зв'язок стосунків "Персонал" і "Надбавки" здійснюється через поля "Дата вступу на роботу" (складений вторинний ключ) і "Стаж роботи" (первинний ключ), але не безпосередньо, а через процедуру обчислення стажу роботи за значенням дати поступле-ния на роботу.

Представлена в описаному прикладі структуризація і упо-рядочивание даних в цілому характерно для усіх систем управ-ления БД і для різних програм відрізняється в деталях.