
- •1 Напрями підвищення ефективності управління митною справою
- •2 Заходи із скорочення витрат управлінської діяльності
- •3.Поняття та загальна характеристика економічної інформації.
- •4. Види та властивості економічної інформації.
- •5. Структуризація та формалізоване завдання економічної інформації
- •6. Класифікація та кодування економічної інформації
- •7. Класифікатори економічної інформації
- •8. Призначення і роль інформаційної системи в економіці
- •9. Загальні особливості автоматизованих інформаційних систем.
- •11. Сучасні організаційно-економічні іс
- •12. Загальна структура аіс, функціональна та забезпечувальна частини. Компоненти системи
- •13. Вимоги до структури і роботи еаіс
- •14.Принципи створення і функціонування аіс на підприємстві
- •15. Організація робіт зі створення аіс.
- •16.Стадії та етапи створення аіс
- •17. Особливості та структура інформаційного забезпечення аіс.
- •18. Організація позамашинної інформаційної бази.
- •21. Поняття інформаційної технології, етапи розвитку інформаційних технологій
- •22. Сутність технологічного забезпечення та його місце в автоматизованій інформаційній системі
- •23. Вплив параметрів задач аіс на оброблення економічної інформації
- •24. Режими оброблення інформації та їх вплив на інформаційну технологію.
- •25. Загальна характеристика основних типів інформаційної технології.
- •26. Основні поняття та визначення технології автоматизованої інформаційної системи
- •6.2. Параметри технологічних процесів автоматизованої обробки даних і критерії їх оцінки
- •6.3. Параметри економічних задач та їх вплив на технології обробки даних
- •6.4. Методологічні основи проектування технології автоматизованої обробки інформації в централізованих і децентралізованих системах обробки даних
- •6.5. Поняття та склад технологічного забезпечення
- •27.Предметна технологія обробки даних на пеом
- •28. Організація автоматизованих робочих місць (арм) управлінського персоналу
- •29. Технологія обробки даних в умовах арм
- •30. Інструментальні засоби арм
- •31.Технологічні аспекти обробки інформації на арм
- •32. Типові процедури й операції обробки інформації в середовищі субд на пеом
- •33. Призначення, сфери застосування, класифікація лом
- •34. Принципи побудови лом
- •35.Логіко-інформаційне забезпечення лом
- •36.Організація розподіленої обробки даних на лом
- •37. Суть і основні поняття систем управління базами даних
- •38. Комп'ютерні системи управління базами даних
- •39. Організація взаємодії користувача з субд
- •40. Узагальнена технологія роботи
- •42. Інтеграція прикладних програм
- •43. Загальна характеристика і структура системи автоматизованої інформаційної системи у внутріфірмовому управлінні підприємством
- •44. Автоматизація управління технічною підготовкою виробництва
- •45. Автоматизована іс розроблення маркетингових стратегій розвитку підприємства
- •46. Особливості та сфери застосування експертних систем
- •48. Компоненти експертної системи
- •50. Характеристика системи електронного декларування
- •51.Функциональні арМи, що використовуються в митних органах
- •2.2 Короткий опис можливостей
- •52. Інформаційно-довідкові системи. "вэд-инфо"
- •53. Автоматизована інформаційна система обліку на підприємстві
- •2.Загальна характеристика аіс "Галактика"
- •3. Загальна характеристика аіс "Парус"
- •4. Загальна характеристика аіс "бас: Підприємство" (м.Суми)
- •55. Сутність та функціональне призначення єаіс дмсу
- •56.Структура єаіс Держмитслужби
- •57. Органи управління та інформаційна взаємодія в єаіс Держмитслужби
- •58.Сутність регламентації діяльності митних органів України
- •60. Поточний стан та шляхи підвищення ефективності електронних інформаційних систем в Державній митній службі України
14.Принципи створення і функціонування аіс на підприємстві
Створюючи АІС чи будь-яку іншу систему, спираються на певні принципи — загальні вимоги, правила чи норми, яких слід у цьому разі додержувати.
Так, згідно з нормативними документами під час створення автоматизованих систем — AC — слід керуватися принципами системності, розвитку, сумісності, стандартизації та ефективності.
1. Принцип системності. Потрібно встановлювати такі зв'язки між структурними елементами системи, які забезпечують її сумісність та взаємодію з іншими системами. Отже, усі зв'язки, елементи, функції та проблеми управління й діяльності мають розглядатися як єдине ціле.
2. Принцип розвитку (відкритості). Автоматизована система має створюватися з урахуванням можливості поповнення й оновлення її функцій та складу без порушення функціонування АС.
3. Принцип сумісності. Під час створення системи мають бути реалізовані інформаційні інтерфейси, завдяки яким ця система зможе взаємодіяти з іншими системами згідно зі встановленими правилами. Так, будь-яка АІС на рівні КБ має інформаційно взаємодіяти із системами установ НБУ, а АІС обласної податкової адміністрації— з АІС Головної податкової адміністрації України.
4. Принцип стандартизації. Під час створення систем мають бути раціонально застосовані типові, уніфіковані й стандартизовані елементи, проектні рішення, пакети прикладних програм тощо. Система та її елементи потребують стандартизації, аби можна було мінімізувати всі види витрат, уніфікувати прийоми, методи та інструкції, що ними керується персонал.Зауважимо, що стандартизація відповідає і запитам користувача, «консерватизм» якого неодмінно враховують розробники програмного забезпечення. Наприклад, до пакета EXCEL включені й функції відомого пакета LOTUS-1-2-3.
5. Принцип ефективності. Раціонального співвідношення між витратами на створення АС і цільовими ефектами (разом із кінцевими результатами), досягнутими завдяки автоматизації, які не завжди і не обов'язково мають набирати грошової форми, може являти собою час (вірніше, його економію), певні зручності, нові функції, імідж і т. ін.
15. Організація робіт зі створення аіс.
Мета створення АІС - підвищення ефективності управління об'єктом. Досягнення мети здійснюється шляхом збирання и опрацювання необхідної для управління інформації на базі широкого використання економіко-математичних методів, моделей, ЕОМ і засобів комунікації.
АІС реалізує принципово нову платформу управління, яка грунтується на інтеграції всієї управлінської інформації за допомогою механізму загального інформаційного зв'язку даних, використовуваних після обробки як інформація для управління.
АІС повинна мати такі якості:
- постійного спостереження за станом об'єкта управління та його характеристиками;
- адаптації (пристосування) до існуючої практики бізнесу і модифікації, якщо така практика змінюється;
- забезпечення підтримки професійної діяльності управлінських працівників;взаємодії з управлінським персоналом;
- збирання й аналізу даних для управління та автоматичного своєчасного формування необхідної звітності;
- забезпечення взаємодії користувачів на базі безпаперової технології;
- реалізації системи підказів і рекомендацій для користувачів; забезпечення ефективного зберігання даних у БД і можливості доступу до них будь-якого кінцевого користувача зі свого робочого місця.
АІС є людино-машинною системою і дозволяє підвищити якість управління завдяки оптимальному поділу праці між людиною й ЕОМ на всіх стадіях /правління. Вся сукупність операцій з обробки інформації (збирання, введення, запис, реєстрація, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, коригування, обмін по каналах зв'язку) в АІС здійснюється за допомогою технічних і програмних засобів.
Поряд із застосуванням технічних і програмних засобів створюється інформаційне забезпечення АІС, яке передбачає організацію її інформаційної бази, регламентацію інформаційних зв'язків, визначення складу та утримання всієї системи інформаційного відображення. При цьому визначальним є принцип орієнтації розроблюваного технічного, програмного, інформаційного забезпечення на потреби конкретних користувачів - управлінського персоналу, кип є учасником управлінського процесу.
АIC здійснює інформаційне обслуговування покладених на управлінський організаційних, контрольних, аналітичних, інформаційних функцій. Одержувана в результаті автоматизованої обробки управлінська інформація має цільове призначення і містить у собі керуючі команди (директиви) або помості про стан керованої системи та зовнішнього середовища.
Управлінський персонал в АІС здійснює постановку та коригування цілей і критеріїв управління, вносить творчий елемент у пошук найкращих шляхів досягнення цілей, робить остаточний відбір вироблюваних системою рішень і надання їм юридичної чинності.
При децентралізованому використанні обчислювальної техніки АІС створюється або як сукупність автономних систем, пов'язаних лініями зв'язку в локальну мережу (однорівнева система), або як дворівнева система, в якій на АРМ ведеться попередня обробка первинної інформації з наступним передаванням її на інформаційно-обчислювальний центр (ІОЦ) для обробки. У дворівневих АІС сполучаються переваги систем децентралізованої обробки, в яких технічні засоби наближені до місць виникнення інформації, і централізованих систем, коли найбільш складну, об'ємну роботу з вирішення функціональних задач бере на себе ІОЦ.
При створенні децентралізованої АІС локальним самостійним елементом системи є АРМ, призначене для комп'ютеризації праці управлінських працівників. В основу створення АРМ повинні бути покладені такі принципи:
АРМ призначене для вирішення комплексу управлінських задач одним спеціалістом або групою спеціалістів на рівні підприємства або його підрозділів. Вирішення задач може полягати в оцінці господарської ситуації та результатів виробничо-господарської діяльності, в аналізі наявних резервів, формуванні плану на основі договірних зобов'язань і т. ін;
АРМ є системою, відкритою відносно складу обчислюваних на ньому показників, тому що господарський механізм постійно удосконалюється, змінюються система показників і форми звітності;
АРМ здатне до саморозвитку, тобто може своїми програмними засобами видозмінювати свою функціональну структуру;АРМ є локальним щодо системного програмного забезпечення ПЕОМ, у першу чергу їх операційних систем. Працюючи з АРМ, користувач повинен мати доступ до пакетів (табличних, побудови графіків, редагування текстів), які надаються йому системним програмним забезпеченням.
Для створення та ведення бази даних використовується потужна СУБД для багатьох користувачів, яка надає засоби для обробки інформації (пошук, сортування, селекція даних за умовою і т.д.). Застосування СУБД дозволяє модифікувати дані, не порушуючи їх цілісність. Оскільки всі програми обробки інформації звертаються до бази даних через стандартний програмний інтерфейс СУБД, то програми, написані в різний час і різними авторами, збігаються. Обмін даними між підсистемами здійснюється через загальну базу даних. Можна легко змінювати існуючі підсистеми і додавати нові, тобто оперативно реагувати на зміну структури виробництва й управління.
Виклик функцій АІС здійснюється за допомогою меню, у якому з кожним рядком пов'язаний або виклик функції, або візуалізація допоміжного меню. Для кожного користувача в системі є своє меню, в яке занесені тільки потрібні йому функції. Такі індивідуальні меню вирішують питання прав доступу до функцій системи - кожний користувач може звертатися тільки до тих функцій, які є в його меню. Формуванням меню конкретних користувачів займається адміністратор системи, тобто найбільш кваліфікований користувач, наділений відповідними повноваженнями.
В АРМ керівників різних рівнів ведеться ними самими база даних (або база знань) і закладена модель сценарію. Власне розрахунки персонального характеру здійснюються на базі АРМ засобами ПЕОМ. Вироблення рішень, аналіз поточної та перспективної ситуації відбуваються через спільну ЕОМ.
Інформація в базі даних (базі знань) повинна бути упорядкована за ступенями управління у вигляді сценарію, в якому міститься інформація про орган управління, об'єкт управління, цілі його діяльності, наявні ресурси.
В системі на основі розроблених моделей повинні бути закладені режими функціонування об'єкта. При виникненні проблемної ситуації користувач може оперативно звернутися до баз даних АРМ різних рівнів управління та до централізованої бази даних. В результаті користувач може конкретизувати інформацію й оперативно прийняти управлінське рішення у випадку відхилення від еталонного режиму.
В результаті впровадження АІС вказаної архітектури забезпечується створення інтегрованої системи, в якій здійснюється автоматизація підготовки та прийняття управлінських рішень. Проте для реалізації інтегрованої системи необхідно створити додаткову структурну частину з моделями, які відображають логіку процесу прийняття рішень з управління параметрами об'єктів. У цій частині створюються типові моделі прийняття управлінських рішень. Поява більш досконалих апаратних і програмних засобів примушує користувачів постійно модернізувати АІС. Модернізація не є самоціллю. Завдяки їй з'являється можливість більш адекватно реагувати на зміни ринкової кон'юнктури, мати максимум прибутку з мінімальним ризиком.
Логіка розвитку АІС в останні 30 років наочно демонструє ефект маятника: централізована модель обробки даних на базі великих ЕОМ, яка домінувала до 80-х років, всього за декілька років поступилася своїми позиціями розподіленій архітектурі однорангових ЛОМ, але потім почався зворотний рух до централізації ресурсів системи. Зараз в центрі уваги опинилася архітектура «клієнт-сервер», яка ефективно поєднує переваги своїх попередників.
Характерною рисою сучасних АІС, які перебувають у стадії зародження, є ієрархічна організація: централізована обробка і єдине управління ресурсами АІС на верхньому рівні сполучаються з розподіленою обробкою на нижньому рівні.
Концепція АІС нового покоління сформувалася на базі синтезу централізованої та розподіленої обробки інформації. Центр ваги в таких АІС перенесений з локальних мереж кінцевих користувачів на мережу локальних серверів.
Подібну організацію АІС називають централізованою мережею. Концентрація системи навколо єдиного сервера не завжди є ефективною. По-перше, існують жорсткі обмеження кількості клієнтів, підключених до сервера. А в умовах комп'ютеризації вона постійно збільшується. По-друге, від сучасних АІС вимагається виконання безлічі різнопланових функцій. Це можуть бути традиційні бізнес-додатки типу програм бухгалтерського обліку, але можуть бути і задачі оптимального планування, експертні системи, СППР.
Змішувати весь спектр подібних задач в одному комп'ютері неефективно. Найбільш раціональним рішенням уявляється ієрархічна модель АІС, організована відповідно до організаційної структури підприємства: - центральний сервер (центральний офіс); - локальні сервери (підрозділи); - станції-клієнти (персонал підприємства).
Високу ефективність АІС забезпечує процес концентрації навантаження на серверах. Однорангові мережі та мережі з найпростішим файлом-сервером трансформуються в ієрархічні структури «станції-клієнти -- сервер бізнес - додатків».