8.Масова та елітарна культури.

Розвиток "масової культури" в Європі та США відбувався по-різному. В Європі "масова культура" завжди протистояла офіційній культурі, яку контролювала держава та церква. А в США "масова культура" спершу ховалася за стереотипи та ідеї офіційної культури, основною рушійною силою якої стала реклама. Адже реклама, як відомо, - рушій прогресу. "Macoвa культура" має неабиякий вплив, вона прагне надавати культурним явищам однорідності, одноманітності, масовості. На відміну від елітарної культури, культури, спрямованої на смаки обраних, "масова культура" свідомо орієнтує поширювані нею духовні цінності на середній рівень масового споживача. Деякі вважають, що основна характеристика "масової культури" і справді - прагнення надати всім елементам культури одноманітності та абсолютної схожості. Однією з істотних особливостей "масової культури" є втеча у світ мрій та фантазій. "Масова культура" ґрунтується на створенні ілюзій, примарних образів, міфів, котрі знімають реальне психологічне напруження і компенсують його світом вигаданих реалій та примар. Між "масовою культурою" і так званою контркультурою існує певна внутрішня спорідненість. Основні функції цієї культури: залучення людей в наявну систему суспільних відносин; сприйняття життя як уявну гру, споживання масової продукції, що веде людину до примарного світу ілюзій, марних мрій, нездійсненних фантазій, начебто залучає до проблем сучасності, а разом з тим не дозволяє осягнути справжніх проблем суспільства. "Масова культура" формує мислення людини, нав'язує відповідні стереотипи, примиряє з теперішнім розкладом життя. Вважається, що такі поняття як духовність, духовні цінності, моральність, людяність, порядність суперечать "масовій культурі".

сучасним продуктам масової культури притаманні примітивність, аморальність, пропагування насильства, низький рівень культури мови, спілкування, поведінки. "Масова культура" в основному покликана впливати на людські емоції, несвідоме. Тому вона хоч і легкодоступна, а проте швидкоплинна і швидко забувається. Так, популярні в певний період часу книжки новомодних авторів, навряд чи можна буде згадати через декілька років і безперечно, що лави класиків автори таких продуктів ніколи не займатимуть. Адже їхні твори написані простою, доступною мовою, - це радше констатація фактів, а не повноцінний роман. Історії написані легко, невимушено, без підтексту, а тому читати їх можна без жодної моральної підготовки. Хоча саме такі твори швидко відходять на другий план, поступившись іншим струйовим рукописам, а нерідко через кілька років уже припадають пилом у книгарнях або у когось вдома. Высокая культура — культура, которую ставят выше массовой.Элитарная культура (высокая) — это творческий авангард, лаборатория искусства, где постоянно создаются новые виды и формы искусства. Её ещё называют высокой культурой, т.к. она создаётся элитой общества, либо по её заказу профессиональными творцами. Она включает в себя изящное искусство, классическую музыку и литературу. В большинстве своем, элитарная культура опережает уровень восприятия её среднеобразованным человеком, широкими массами. Творцы элитарной культуры, как правило, и не рассчитывают на широкую аудиторию. Чтобы понимать эти произведения надо владеть особым языком искусства. Так, произведения абстракционистов в виде цветовых композиций сложны для восприятия человеком, не знакомым с законами живописи, символическими цветовыми образами. Девиз элитарной культуры — “Искусство ради искусства”. В современной культуре к элитарной относят фильмы Феллини, Тарковского, книги Кафки, Белля, картины Пикассо, музыку Дюваля, Шнитке. Однако иногда элитарные произведения становятся популярными (например, фильмы Копполо и Бертолуччи, произведения Сальвадора Дали и Шемякина).

Элементы высокой культуры:

Высшее образование (интеллектуальная элита)

Интеллектуальная литература (в противовес массовой литературе) и авторское кино (в противовес массовому кинематографу)

Аниме

Литература, особенно классическая, поэзия

Изобразительное искусство

Классическая музыка, опера, балет

Философия

Театр

Правительственные дела, общественные выступления и дебаты

Военная служба в качестве офицера царской армии.

Этикет

Изысканная кухня и хорошее вино

Высокая мода

Проявление себя как личности

9Функції культури+

+КОНСП!Складна і багаторівнева структура культури визначає різноманітність її функцій в житті суспільства й окремої людини. Головною функцією культури, на думку багатьох вчених, є людинотворча, або гуманістична. Всі інші функції так чи інакше пов'язані з нею і навіть випливають з неї. Однією з найважливіших функцій будь-якої культури є передача соціального досвіду. Тому її називають інформаційною. Культура виступає єдиним механізмом передачі соціального досвіду від покоління до покоління, від епохи до епохи, від однієї країни до іншої. Адже, крім культури, суспільство не має інакших способів передачі досвіду, нагромадженого попередниками. Іншою провідною функцією є пізнавальна. Вона тісно пов'язана з першою і випливає з неї. Культура, яка концентрує в собі кращий соціальний досвід багатьох людських поколінь, набуває здатності створювати сприятливі умови для його пізнання і засвоєння. Можна стверджувати, що суспільство інтелектуальне настільки, наскільки воно використовує багатющі знання, які містяться в культурному генофонді людства. Регулятивна функцій культури пов'язана, перш за все, з визначенням (регуляцією) різних сторін, видів суспільної і особистої діяльності людей. У праці, побуті, міжособистісних відносинах культура так або ж так впливає на поведінку людей та їхні вчинки, на вибір тих чи інших матеріальних і духовних цінностей. Регулятивна функція культури спирається на такі нормативні системи, як мораль і право. Семіотична, або знакова (семіотика – вчення про знаки), функція також досить важлива для розвитку культури. Являючи собою певну знакову систему, без оволодіння якою досягнення культури стають неможливими. Так, мова – засіб спілкування людей; літературна мова – важливий засіб оволодіння національною культурою. Специфічні мови потрібні для пізнання особливого світу музики, живопису, театру.Ціннісна (ціннісно-орієнтаційна) функція відображає важливий якісний стан культури. Саме система цінностей формує у людини певні ціннісні потреби і орієнтацію. За характером і якістю цих потреб і духовних орієнтирів особи роблять висновки про рівень її культури. Моральні й інтелектуальні потреби і запити виступають основним критерієм відповідної оцінки серед людей.