- •Історичний розвиток уявлень про культуру
- •Періодизація розвитку української культури
- •2. Деякі проблеми та особливості етногенезу українського народу
- •4 Українська культура як цілісна система
- •5.Українська культура – частина світової культури
- •6.Розвиток укр.. Культурологічної думки
- •7.Субкультура. Контркультура.
- •8.Масова та елітарна культури.
- •10. Трипільська культура
- •11 Культура скіфів і сарматів
- •12. Основні етапи розвитку культури східних словян
- •13. Зарубинецька та черняхівська культури
- •14. Культура міст античного Причорномор’я
- •16. Культура літописних міст Сумщини
- •17. Літописання Київської Русі,
- •18. Архітектура та мистецтво Київської Русі
- •19. Язичницький культ та відображення у культурі
- •20. Вплив християнства на культуру Русі
- •Література та мистецтво XIV – XVI ст.
- •22. Ситуація у Польсько-Литовську добу
- •24. Ренесансні ідеї,
- •25. Розвиток друкарства
- •26. Братства
- •28. Козацька доба
- •29. Культура України 17-18 ст.
- •30. Вертеп і вертепна драма
- •31. Риси бароко в укр.. Мистецтві та архітектурі
- •33. «Попівська академія»
- •34. Діяльність Петра Могили
- •35. Києво-Могилянська академія
- •36. Загальна характеристика та риси укр.. Просвітництва
- •37. Творчість г. Сковороди
- •38. Харківський університет як осередок культури
- •39. Українізація та літературні дискусії
- •40. Українська культура 19 ст.
- •1.4. Мистецтво
- •41. Шевченко – художник
- •42. Обр мистецтво, театр музика 19 ст.
- •2.1 Кордоцентризм, як вираз української ментальності у творчій скарбниці і.Ю. Рєпіна
- •44. І. Франко – дослідник укр.. Культури
- •45. Культура хх ст..
- •46. Культура першої половини хх ст..
- •47. Український авангард
- •48. Відродження у хх ст..
- •49. Укр. Культура другої половини хх ст..
- •50. Проблеми розвитку нової укр.. Культури
10. Трипільська культура
По-перше, трипільці вели господарство колективно, основним джерелом їх існування було хліборобство і скотарство. Не цурались вони мисливства й рибальства.
По-друге, поселення зводились на відкритих місцях, без оборонних споруд. Вони мали форму кола, середина залишалась порожньою й використовувалась як загін для худоби. Хати будувались каркасні, до 140 кв. м площею. Стіни розписувались яскравим орнаментом. Житло було поділене на окремі кімнати, які призначались для різних членів родини. Хату опалювали зведеною з глини піччю. У ній могло проживати до 20 осіб, а поселення, за підрахунками етнографів, налічувало понад 500 чоловік.По-третє, трипільці жили великими родами, які очолювались жінками. Дослідження засвідчують, що суспільним устроєм у них був матріархат.По-четверте, поряд з високою культурою землеробства і скотарства у трипільців на той час існував великий інтерес до мистецтва. Значного поширення набуло виготовлення різних керамічних виробів побутового призначення, зокрема, горшків, мисок, глечиків, декоративної кераміки для прикраси житла. Ці вироби мали яскравий декоративний розпис і привабливий естетичний вигляд. Їхній художній рівень на той час був дуже високий.По-п'яте, трипільці мали досить розвинуті релігійні вірування та поховальні обряди. В їхніх житлах знайдено жертовники, що мали форму рівнокінечного хреста. Цей хрест розмальовувався вохрою і був прикрашений концентричними колами. Він знаходився на підвищенні, а біля нього розташовувались антропоморфні фігурки. Хрестовидні підвищення слугували місцями жертвоприношень богам, яким поклонялись трипільці.
Трипільська культура мала широку географію. Племена слов'ян заселяли на той час Придніпров'я, особливо густо був заселений правий берег Дніпра, а також Придністров'я. Вторгнення войовничих кочових племен зі Сходу знищило трипільську цивілізацію, дещо загальмувало розвиток її культури. Окремі елементи культури, а іноді й цілі її пласти були успадковані іншими народами, що проживали в Україні. Вони були збережені, переосмислені й розвинуті в культурі цих народів.Наприклад, культ Родової матері — образ наймудрішої жінки, яка очолювала рід, і культ Рожаниці — богині родючості, а також обряди, пов'язані з поклонінням Місяцю, збереглися в Київській Русі аж до запровадження християнства. У пізніші часи із скарбниці культури, що розвинулась на грунті трипільської цивілізації, наші далекі предки успадкували навики ремісників, технологію будівельників, культуру землеробства.Трипільська культура цікава не лише своєю географією, а й тим, що в ній виражено розквіт, вершину первісного землеробського мистецтва, багатого космогонічним та міфологічним змістом.
Трипільська культура, або Кукутені культура (рум. Cucuteni), або культурна спільність «Кукутені-Трипілля») — археологічна культура часів енеоліту, назва якої походить від назви тоді села Трипілля на Київщині (у вказаній «розширеній» назві культури присутня ще назва румунського села Кукутень). Біля Трипілля Вікентій Хвойка в 1897 році виявив і дослідив пам'ятки цієї культури.
Періодизація
Творцями трипільської культури були племена, що просунулися з Балкан та Подунав'я у Прикарпаття (територія сучасних Румунії, Молдови та України). Пам'ятки її дослідники поділяють на етапи[1]:
Початковий: 5300—4000 до Р. Х. (румунське Прикарпаття)
Ранній: 4000—3600 до Р. Х. (Прутсько-Дністровське межиріччя)
Середній: 3600—3100 до Р. Х. (Дністро-Бузьке межиріччя)
Пізній: 3100—2500 до Р. Х. (Дністро-Дніпровське межиріччя)