5.5 Логістичний підхід до аналізу втрат енергії. Abc-аналіз і xyz- аналіз як елементи аудиту. Правило Парето – 20/80.

Ідея ABC-аналізу полягає в виділенні із всієї множини однотипових об‘єктів найбільш значимих з точки зору означеної цілі. Вданому випадку виділення об‘єктів, які призводять до найбільш вагомих втрат енергії.

Група А – найменш чисельна, яка дає найбільший відсоток втрат енергії.

Група С - найбільш чисельна, яка дає найменший відсоток втрат енергії.

Група В –менш чисельна ніж група С, але дає порівняно великий відсоток втрат енергії.

Для розбиття об‘ктів на групи А,В,С необхідно попередньо побудувати криву Лоренса.

Принцип XYZ- аналізу інший. Тут всі енергоресурси ділять залежно від ступеня рівномірності попиту на них та точності прогнозування.

Прикметою, на основі якої конкретний об‘єкт відносять до тої або іншої групи є коефіцієнт варіації попиту по цій позиції.

Для подальшого аналізу і вибору стратегії обліку втрат енергії та боротьби з ними будується матриця ABC- XYZ

Матриця ABC- XYZ
AX	AY	AZ
BX	BY	BZ
CX	CY	CZ

Основним інструментом скорочення споживання енергії і, відповідно, підвищення ефективності й використання на виробництві є енергетичний менеджмент. Впровадження енергетичного менеджменту дозволяє отримати більш детальну картину споживання енергії, порівняти рівні споживання зі споживанням енергії на інших підприємствах для точної оцінки проектів економи енергії, що плануються для впровадження на даному підприємстві.

5.6 Енергетичний менеджер

Енергетичний менеджмент починається з призначення керівництвом підприємства на посаду особи, відповідальної за впровадження енергетичного менеджменту на виробництві – енергетичного менеджера. У сільськогосподарських підприємствах ці обов’язки можуть бути покладені на інженера-енергетика, інженера-механіка або окремо призначеного працівника. На цьому ж етапі формулюються основні задачі і прогнозуються результати, які очкуються в майбутні декілька років.

У великому господарстві ця посада передбачає повну ставку на два або три роки. Після закінчення цього строку робочий час може бути скорочений до 300-500 годин за рік.

Основні обов’язки енергетичного менеджера:

1) складання карти споживання енергії на підприємстві;

2) збирання даних зі споживання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) з використанням лічильників і контрольно-вимірювальних приладів (КВП);

3) складання плану установки додаткових лічильників і КВП;

4) збирання даних з потоків сировини, ПЕР і готової продукції;

5) впровадження заходів з економії енергії, які потребують мінімальних інвестицій;

6) оцінка і визначення пріоритетних заходів з економи енергії, які вимагають значних інвестицій;

7) складання схеми аварійної зупинки обладнання і варіантів енергопостачання для випадків аварійного припинення зовнішньої подачі енергії;

8) інформування персоналу підприємства про діяльність по енергетичному менеджменту і про заходи, які розпочинаються в теперішній час і направлені на економію енергії;

9) впровадження нових технологій на існуючих і нових енергосистемах для підвищення енергоефективності виробництва;

10) участь у розробці виробничих планів і виробничої стратегії підприємства поряд з іншими керівниками.

Енергетичний менеджер зобов’язаний підтримувати свою власну інформованість з поточної політики щодо енергетики та із супутніми законодавчими актами, законами і постановами тощо.

Для успішної роботи енергетичним менеджером особа, призначена па цю посаду, повинна знати:

1) основні методи захисту атмосфери і ґрунту від забруднення, системи контролю навколишнього середовища та організації служб з його охорони, основи законодавства з охорони пращ;

2) організаційні форми функціонування підприємств в умовах ринкових відносин, склад та структуру основних фондів і коштів обігу, собівартість, прибуток і ціноутворення, умови і фактори, які забезпечують оптимальне використання науково-технічних, енергетичних, трудових та фінансових ресурсів, прийняття управлінських рішень, спрямованих на досягнення ефективних кінцевих результатів;

3) суть та форму державного планування та регулювання в умовах ринкової економіки, основи планування розвитку різних галузей народного господарства та інфраструктури ринку;

4) основи теорії та практики управління виробництвом і робочими групами, методи прогнозування, планування та організацію систем енергопостачання підприємства;

5) методику оцінки ефективності системи енергопостачання підприємства, організаційно-технічні заходи, спрямовані на її підвищення;

6) економіку, принцип розробки бюджету підприємства і методи розробки бізнес-планів у галузі підвищення енергоефективності

7) основні положення теорії бухгалтерського обліку та фінансово-кредитної системи, документальне оформлення операції, пов’язаних із товарно-матеріальними цінностями, енергетичними ресурсами і грошовими коштами;

8) поняття і складові елементи ринку, які визначають систему енергоспоживання підприємства: ринок енергії, маркетинг в енергетиці, енергетичні, правові та комерційні аспекти взаємовідносин між учасниками ринку;

9) економічну політику та стратегію регіональних і місцевих органів і підприємств з енергоспоживання та енергозбереження і відповідні правові акти;

10) діючу систему стандартів з енерговикористання;

11) основи загальної теорії енергетики, різновиди альтернативних і нетрадиційних видів енергії, різновиди та структуру енергосистем;

12) основи технологічної теорії, системи технологій, основи технологій виробництв конкретної галузі сільського господарства;

13) комплексну порівняльну характеристику різних видів енергії і систем енергопостачання, комплексну порівняльну характеристику різних технології за їх енергоспоживанням;

14) енергетичні вимірювання, прилади та системи обліку енергоспоживання, автоматизовані системи керування енерговикористанням;

15) останні досягнення в галузі енергетики, енергозберігаючих технологій;

16) принципи роботи установок: котлів, обладнання центрального опалення, місцевих ТЕЦ, холодильних установок, компресорних станцій, вентиляційних систем, систем освітлення та інші;

17) процеси, які споживають енергію: сушка, термообробка, використання теплоти для виробничих потреб, опалення будівель, системи водопостачання, різання (подрібнення) матеріалів, плавлення, лиття та інше;

18) методику проведення енергетичного аудиту.

Енергетичний менеджер повинен вміти:

1) використовувати прогресивні методи прогнозування, планування, обліку, контролю та аналізу енергоспоживання господарства;

2) приймати оптимальні управлінські рішення, визначити показники ефективного використання фондів підприємства, трудових та фінансових ресурсів, використовувати методи оптимізації та імітаційного моделювання та інше.

3) розраховувати обсяги виробництва, суми поточних витрат і прибутків;

4) виявляти резерви підвищення ефективності підприємства;

5) працювати на персональних ЕОМ;

6) проводити оцінку ефективності системи енергопостачання господарства, організаційно-технічних заходів, спрямованих на її підвищення;

7) проводити аналіз проектів керування енерговикористанням;

8) грамотно розв’язувати питання безпеки життєдіяльності, користуватися пристосуваннями та апаратурою для визначення основних санітарно-технічних параметрів середовища;

9) брати участь у розробці бюджету господарства і бізнес-планів у частині, яка стосується енергоефективності;

10) складати карти (енергетичні плани) енергоспоживання по господарству;

11) виявляти резерви, розробляти і впроваджувати конкретні організаційні заходи з підвищення енергетичної ефективності виробництва;

12) проводити обстеження енергопостачання підприємства;

13) розробляти конкретні програм енергозбереження по підприємству;

14) підготувати ключові технічні та економічні дані по енергоспоживанню і порівнювати їх з даними передової практики;

15) складати схеми аварійної зупинки обладнання і варіантів енергопостачання для випадків аварійного припинення зовнішньої подачі енергії;

16) складати коментарі по можливим негативним впливам пропозиції з економії енергії;

17) розробляти і реалізовувати раціональну системи контролю споживання енергії;

18) забезпечувати контакт з керівництвом господарства;

19) складати звіти про енерговикористання, енергозбереження та енергоефективність;

20) укладати контракти, звертатися за консультаціями до інших спеціалістів, брати участь у навчанні;

21) здійснювати консалтингові послуги щодо розробки та впровадження програм енергозбереження і запуску системи енергетичного менеджменту;

22) виявляти погляди працівників підприємства щодо питань енергоспоживання і енергозбереження та їх підходи до підвищення енергоефективності;

23) проводити аналіз раніше впроваджених організаційно-технічних заходів, що спрямовані на підвищення енергоефективності виробництва;

24) проводити інспекторську перевірку підприємств з питань енергетичної ефективності.