5.3 Засоби фінансування енергозбереження

Будь-який успіх в галузі енергозбереження обумовлений витратами, які повинні йому передувати. Сьогодні в держави цих коштів немає в достатній кількості, і система стимулювання підприємств і громадян призвана залучити їх власні кошти і кредити банків на здійснення енергозберігаючих заходів.

Енергозбереження починається на підприємстві з наведення порядку у використанні енергії при існуючому обладнанні і режимі роботи. Першим кроком у цьому напрямку є енергетичний аудит (обстеження) підприємства. Енергетичний аудит – це перший етап впровадження на підприємстві енергетичного менеджменту.

На рис. 5.2 показані можливі джерела фінансування державної діяльності з енергозбереження.

5 .4 Енергетичний аудит

Стратегія енергетичного аудиту. Методика проведення аудиту не повинна залежати ні від виду продукції, що випускається підприємством, ні від технологи, яка застосовується. Не повинна вона залежати також від форми організації підприємства, яке обстежують [1].

Аудитор повинен бути здатним прийняти до уваги всі види енергії, що споживаються на підприємстві, оскільки в майбутньому він повинен розробити пропозиції не тільки щодо скорочення споживання кожного виду енергоносіїв, але й щодо оптимізації структури енергоспоживання, тобто ймовірної заміни одного енергетичного ресурсу іншим з метою покращення загальної ефективності виробництва.

Методика проведення аудиту повинна засновуватися на певному стандартному (типовому) алгоритмові, який, по-перше, забезпечить як найбільше ефективну роботу самого аудитора (не потрібно розробляти що, як і в якій послідовності обстежувати, потрібно просто швидко виконувати пункти програми), і, по-друге, оскільки програма стандартна, забезпечить можливість ефективного залучення інших аудиторів на визначених етапах роботи.

Енергетичний аудит – велика і трудомістка робота. Вона вимагає значних витрат людино-годин і фінансових засобів, тому аудит проводиться поетапно. Аудитор повинен ідентифікувати етапи виконання обстеження даного виробництва

Загально прийнято, щоб аудитор і підприємство, яке обстежують, на кожному з етапів доходили консенсусу про досягненні результати, наступні етапи і вартість робіт.

Загальні вимоги до стратегії енергетичного аудиту:

1) можливість її застосування для всіх типів виробництв і господарств;

2) облік усіх видів енергії;

3) сприяння зменшенню витрат часу аудитором шляхом повсюдної стандартизації;

4) можливість ідентифікації етапів для продовження роботи або умов її припинення;

5) можливість її використання як бази для співробітництва між різними аудиторами.

Стратегія проведення енергетичного аудиту складається з чотирьох етапів.

Етап 1:

– попередній контакт аудитора з керівництвом підприємства;

– ознайомлення з підприємством, основними виробничими процесами і лініями;

– укладення угоди з керівництвом підприємства на наступну роботу.

Етап 2:

– складання карти споживання палива і енергії на підприємстві;

– виявлення можливостей значної економії енергії;

– укладання угоди з керівництвом підприємства на наступну діяльність.

У процесі ознайомлення з підприємством, аналізу даних на етапі 1 і у процесі складання карти споживання енергії збирається інформація про енергоспоживання по окремих технологічних процесах і установках.

На основі цього поступово виявляються можливості економії енергії. Для визначення теоретичних можливостей економії енергії корисно провести порівняння ключових даних (таких як, наприклад, витрати енергії на одну тонну продукції) з даними, відомими зі спеціальної літератури, інформацією, яку можна дістати на аналогічних виробництвах, та іншими подібними матеріалами.

Досвідчений аудитор може швидко визначити чимало типових місць економії енергії (теплові витоки, розігріті поверхні, безперервно працюючі двигуни, погана ізоляція, висока температура вихідних газі тощо).

Етап 3:

1) оцінка економії енергії економічних переваг від впровадження різних можливих заходів;

2) вибір конкретної програми енергозбереження для першочергового впровадження;

3) підготовка ключових технічних і економічних даних;

4) складання і представлення керівництву підприємства звіту з енергетичного аудиту;

5) прийняття рішення про проведення або непроведення подальшого аудиту;

6) укладання угоди на наступну діяльність.

Можливості економії енергії в технологічних процесах, які мають високий пріоритет (великий потенціал), оцінюються більше детально з технічної і економічної точки зору.

У кінці третього етапу керівництву підприємства подається звіт з енергетичного аудиту. Конче важливо перед представленням звіту керівництву провести його обговорення з відповідними працівниками підприємства і, у випадку, якщо будь-який з пунктів звіту викликає пряму або непряму критику персоналу, цей пункт необхідно переглянути. Ще одна важлива особливість представлення звіту – це своєчасна його подача, без необґрунтованих затримок, таким чином, щоб рішення про його реалізацію було прийнято негайно. Як показує досвід, якщо терміни прийняття рішення переносяться, то підвищується ймовірність прийняття негативного рішення.

Етап 4:

– впровадження програми енергозбереження;

– запускання системи енергетичного менеджменту;

– продовження діяльності, дообстеження, вивчення досягнутих результатів.