2.1.2 Двоставочні тарифи

Розглянемо декілька різновидів двоставочного тарифу.

Двоставочний тариф з основною ставкою за потужність приєднаних електроприймачів передбачає помісячну плату П за сумарну потужність приєднаних електроприймачів Р_п (кВт або КВа) і плату за спожиту електроенергію W (кВт.год), враховану лічильниками

П = а Р_п + bW, (2.2)

де а - плата за 1 кВт (або кВА) приєднаної потужності;

b - плата за 1 кВт.год спожитої електроенергії.

Двоставочний тариф з оплатою максимального навантаження передбачає плату як за максимальне навантаження Р_max, (кВт) споживача (основна ставка), так і за спожиту електроенергію W, кВт.год, врахованої лічильниками

П = а Р_max + bW, (2.3)

де а - плата за 1 кВт максимальної потужності;

b - плата за 1 кВт.год електроенергії.

Двоставочний тариф: з основною ставкою за потужність споживача, що бере участь в максимумі енергосистеми, враховує не взагалі максимальну потужність споживача, а заявлену ним одноразову потужність Р_max, що бере участь в максимумі ЕС.

Розглянутий тариф може передбачати диференціювання додаткової плати зі зниженою ставкою за енергію, спожиту в часи мінімальних навантажень ЕС (звичайно в часи нічного провалу графіка). У цьому випадку плата за електроенергію

П = P_max а + (W - W_min) b + W_min b_min, (2.4)

де W - загальне споживання енергії;

W_min - енергія, спожита в часи мінімальних навантажень ЕС;

b_min - додаткова плата за 1 кВт.год енергії, спожитої в періоди мінімальних навантажень;

b > b_min додаткова плата за 1 кВт.год енергії, спожитої протягом інших годин доби.

2.1.3 Одноставочний тариф, диференційований за періодами доби, днями тижня, порами року, передбачає ставку тільки за енергію, враховану лічильниками, але при різних диференційованих ставках. Звичайно передбачається три ставки: за енергію, спожиту в часи ранкового і вечірнього максимуму (b₃), в часи напівпікового навантаження (b₂) і в години нічного провалу навантаження (b₁), причому b₃ > b₂> b₁.

Плата за електроенергію

П = W₁b₁ + W₂b₂ + W₃b₃ = W₁b₁ + (W - W₁ - W₃ ) b₂ +W₃b₃, (2.5)

де W = W₁ - W₂ - W₃ - загальне споживання енергії;

W₃ - енергія, спожита в період максимуму ЕС;

W₂ - енергія, спожита в період напівпікового навантаження;

W₁ - енергія, спожита в години нічного провалу графіка навантаження ЕС. Тарифи на електроенергію в різних країнах приведені в таблиці [2, кн 4].

2.2 Система оплати електроенергії в розвинених західних країнах

Особливий інтерес представляє практика тарифоутворення у Франції і Великобританії.

У загальному вигляді двоставочний тариф для промислових споживачів в Великобританії (1980 р.) має вигляд:

Основна плата, ф.ст/кВт: Додаткова плата, пенси/(кВт.год):

- базове навантаження 27; - період пікового навантаження 3,02;

- пікове навантаження 13. - період напівпікового навантаження 0,57;

- нічне навантаження 0,30.

Постійна плата змінюється відповідно до рівня споживання, графіка навантаження і пори року. Плата за 1 кВт.год змінюється в залежності від періоду доби і року.

У Франції діє двоставочний тариф з диференційованою додатковою платою за періодом доби і року (1978 р.).

Щорічна фіксована плата за заявлену потужність, фр/кВт 128,62.

Додаткова плата, сантими/(кВт.год):

Зима (жовтень березень):

години пікового навантаження (з 7 до 9 і з 17 до 19) 38,63;

години напівпікового навантаження 21,08;

нічне навантаження (з 22 до 6) 8,26.

Літо (квітень вересень):

денне навантаження (з 6 до 22) 13,36;

нічне навантаження (з 22 до 6) 8,22

Тобто пікова ЕЕ зимою втричі дорожча ніж влітку.