- •1. Предмет, об’єкт, закони і категорії соціології
- •2. Суспільство: сутність, типи, тенденції розвитку
- •3. Соціологія особистості, її об’єкт, предмет, функції і завдання
- •4. Поняття культури, основні її елементи. Предмет соціології культури
- •5. Суть економічної соціології, її теоретико-методологічні аспекти
- •6. Суспільство як цілісна система
- •7. Сутність понять «людина», «особистість», «індивідуальність», «індивід»
- •8. Субкультура. Функції культури
- •9. Економіка як соціальний інститут, його структура та функції
- •10. Основні етапи і тенденції розвитку соціологічної думки
- •11. Соціальна структура та соціальна стратифікація суспільства
- •12. Соціологічні підходи до вивчення особистості та її місця в суспільстві
- •13. Соціологічна інтерпретація релігії, її місце й роль у суспільстві
- •14. Взаємодія економічної та соціальної сфер, механізм регулювання
- •15. Соціологічна думка та соціологія в Україні
- •16. Соціальний статус та соціальна роль особистості
- •17. Соціологічна структура особистості
- •18. Релігія як соціальний інститут, рівні соціологічного аналізу. Структура релігійної організації
- •19. Релігійні організації.
- •20. Соціально-трудові відносини та процеси. Праця як соціальний базовий процес
- •21.Огюст Конт
- •22. Соціально-трудові відносини та процеси. Праця як соціальний базовий процес
- •23.Еволюціоністська соціологія г. Спенсера.
- •24.Соціальний розвиток: соціальна революція чи соціальна еволюція
- •25. Соціальна активність особистості
- •26.Релігія як компонент культурної системи
- •28.Предмет соціології політики
- •29. Сутність, предмет, об’єкт, функції соціології молоді
- •30. Історія конфліктології та основні фази теорії конфлікту
- •31. Політика як вираз соціальної взаємодії
- •32. Сутність, види та складові соціологічних досліджень
- •33. Структура і функції політики
- •34. Молодіжна проблематика у вітчизняній соціології
- •35. Динаміка соціальних конфліктів
- •36. Організація соціологічного дослідження
- •37. Взаємовідносини політики з іншими сферами суспільства
- •38. Сім’я як соціальний інститут. Функції сім’ї
- •40. Опитування як метод збору соціологічної інформації
- •42. Соціальне напруження в сімейних стосунках, шляхи подолання конфліктних ситуацій
- •43. Особистість і конфлікт
- •44. Аналіз документів і спостереження в соціології
- •48.Типологія і структура сім’ї. Проблеми сучасної сім’ї
- •49. Програма соціологічного дослідження: поняття, функції, призначення
- •50. Електоральні дослідження в соціології політики
33. Структура і функції політики
Соціологія держави. Держава є предметом дослідження багатьох навчальних дисциплін, особливо правових наук. Соціологія політики займається державою з погляду суспільної зумовленості та суспільної ефективності функціонування державної влади. Слід зазначити, що соціологічна проблематика нерідко переплітається з проблематикою правової науки, і часто неможливо провести чітку межу між соціологічним і юридичним аналізом конкретної проблеми в теорії держави і права.
Соціологічна проблематика держави охоплює такі питання:
1. Генезис і функції держави.
2. Типи й форми держави в їх зв’язку із соціально-економічним ладом.
3. Склад, структура і функції державного апарату.
Політичні рухи — це такі громадські сили, які намагаються змінити існуючі умови чи закріпити їх шляхом впливу на уряд або ж шляхом боротьби за владу.
Основними елементами політичних рухів є визначення їх соціальної бази, оскільки ці рухи завжди відбивають певні суспільні інтереси, а характер цих інтересів віддзеркалює найважливіший аспект будь-якого політичного руху.
34. Молодіжна проблематика у вітчизняній соціології
Перший етап формування вітчизняної соціології молоді охоплює 20—30 роки XX ст. Загалом він був пов'язаний з розвитком управлінської діяльності партійних, радянських і громадських організацій і мав чіткий прикладний напрям.
Наступний період у розвитку соціології молоді починається з середини 60-х та закінчується у 80-ті роки.Значна увага в ці роки приділялась комуністичному вихованню, професійному становленню, ставленню молоді до праці, соціалістичному змаганню. Головну роль у цьому відіграли такі наукові соціологічні школи:
— Київська — дослідження ціннісних орієнтацій робітничої молоді (Л. Аза, В. Піддубний, А. Ручка); мотивів трудової активності (В. Тихонович); престижу професій і проблем соціально-професійної орієнтації (В. Чорноволенко, В. Осовський, В. Паніотто);
— Новосибірська — дослідження життєвих планів випускників середніх шкіл і можливостей їх реалізації, особливостей життєвого шляху молоді, потреб ринку праці у зіставленні з освітнім і професійним потенціалом молоді, нерівності життєвих шансів різних прошарків молоді (В. Шубкін);
— Свердловська — дослідження молодіжних проблем у зв'язку з відтворенням соціальної структури суспільства, міжпоколінних соціальних переміщень, впливу вищої освіти на формування соціальної структури суспільства, проблем соціального розвитку молоді, соціальних відмінностей між окремими генераціями (Ф. Філіппов, М. Руткевич);
— Ленінградська — соціально-психологічні дослідження молодіжної проблематики, психологічних особливостей молодіжної спільноти, особливостей соціалізації і становлення молодої людини, дослідження молодіжної субкультури, проблем студентської молоді (В. Лісовський, С. Іконнікова);
— Естонська — дослідження регіональної диференціації процесів життєвого самовизначення молоді у межах різноманітних національно-територіальних спільнот, змін у соціальному становищі певних молодіжних когорт, особливостей інтеграції молоді у соціальну структуру, традиційних молодіжних сфер життєдіяльності: сім'я, освіта, праця, соціальна і професійна мобільність, міграційні процеси і життєві цінності (М. Тітма).
У 90-ті роки розпочалася нова хвиля інтересу українських вчених до молодіжної проблематики. Активізувалися дослідження у різноманітних напрямах, до них була залучена значна кількість наукових колективів. В основному наукові дослідження розгорталися в координатах соціологічної теорії молоді
Останнім часом загострилося чимало молодіжних проблем, серед яких найголовнішими є:
— низький рівень життя, безробіття і значна економічна та соціальна залежність від батьків;
— шлюбно-сімейні проблеми (високий рівень розлучень, сімейних конфліктів);
— низька народжуваність — вже протягом трьох з половиною десятиліть в Україні зберігається рівень народжуваності, який не забезпечує навіть відтворення поколінь;
— матеріальна незабезпеченість, відсутність умов для поліпшення житлових умов;
— поганий стан здоров'я і зростання рівня соціальних відхилень (злочинність, пияцтво, наркоманія, проституція);
— втрата ідеалів, соціальної перспективи, життєвого оптимізму.