1. Предмет статистики,її методологія. Завд. Та орг-ція статистики в Україні

Термін статистика походить від лат. слова status і означає: положення, стан речей. Нині під терміном статистика розуміють цифри, які хар-ть розміри явищ; галузь практичної д-сті, яка збирає, нагромаджує та обробляє статистичні дані; науку, яка займається розробкою методів збирання, обробки та аналізу даних. Як наука, виникла з практичних потреб сусп. життя. Її об’єктом є явища і процеси сусп. життя. Статистика – це наука, яка вивчає кількісну сторону масових сусп. явищ у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною, досліджує кількісний вираз закономірностей сусп. розвитку у конкретних умовах місця і часу. Особливості: предметом є кількісна сторона явищ; вивчає лише масові явища. Метод – сукупність прийомів або теоретичного планув. дійсності, що підпорядковані конкретним завданням. Заг. методом є діалектичний, на основі якого розроблені специфічні методи: статистичне спостереження, зведення та групув., визначення показників та навиків. Б.-я. дослідж. скл-ся з таких етапів: статист. спостереж. , зведення і групув., аналіз та формув. висновків. Завдання: 1) збирання, розробка та узагальнення даних, що хар-ть розвиток економіки та соц. сфери України; 2) всебічне дослідж. на основі наук.- обгрунт. сис-ми показників; 3) своєчасне забезп. держорганів та громадськості достовірною інф-цією; 4) розробка статист. даних, що необх. для склад. планів і прогнозів; 5) глибоке вивч. пропорцій і зв’язків у народн. господ-ві ; 6) удоскон. статист. методолог. зростом зближення вітчизняної методології зі стандартами міжнар. статистики. Керівним органом держ. статистики в Україні є держкомітет статистики Укр. В кожній області знах-ся статистичні управління, а в Криму – Держкомстат Криму. права, обов’язки і ф-ції держорганів статистики визначені законом Укр. про держстатистику. Держкомстат здійснює держу правління всією с-мою статистичних органів. Органи держстатистики здій-ть соц. переписи, одночасні обліки, необх. для глибокого вивчення окремих сторін життя сусп-ва.

4. Сутність статистич. Зведення. Статист. Групув., їх зміст, завдання і види

Отримані в результаті СС дані необхідно систематизувати, обробити та узагальнити за допомогою системи показників. Це завдання вирішується на етапі зведення стат. даних. Зведення – у вузькому розуміні–підрахув. підсумків у групах і підгрупах та оформлення матеріалу в таблиці;в широкому – включає комплекс операцій: групування; підсумовування (отрим. абсолютних стат. показників); на основі абсол. стат. показників розрах. відносні та середні показники; табличне та графічне оформлення результатів зведення.

Види: 1) за складністю побудови:

- прості – полягає в отриманні зведеного підсумку по всьому масиву вихідної інф.

- групові – розробляються на основі вихідної інф., яка попередньо піддається групуванню і систематизації

2) за способом розробки: ручне та автоматичне(машинне). 3) За місцем проведення: - централізоване – всі первинні матеріали зосереджуються в 1 місці, де вони розробляються за єдиною програмою в потрібних розрізах і групах; децентраліз. – підсумкові дані отрим. на основі обробки послідовними станами. Статист. групув. – це розчленування сукупності масових сусп. явищ на однорідні типові групи за суттєвими для них ознаками з метою всебічної характеристики, їх стану, розвитку і взаємозв’язків. Найбільш відповідальним моментом у групуванні є відбір ознак, які дозволяють відокремити групи відмінні між собою. Якщо за основу групування взяти мало значущі ознаки – то в результаті отримуємо невірне уявлення про явище. Завдання групувань:

1)виділення і всебічна хар-ка різних соц.-екон. явищ; 2)хар-ка структури; 3)вивчення взаємозв’язків між окремими ознаками сукупності. Відповідно до цих завдань розрізняють 3 види групувань: 1) типологічне – приводить до виявлення соц.-екон. типів, груп, класів і т. д. 2)структурне – характеризує розподіл одиниць досліджуваних сукупностей за будь-якою ознакою, допом. проводиться аналіз структури та структурних зрушень.

3)аналітичне – допомагає вивчити взаємозв’язки між окремими ознаками сукупності.За к-тю ознак покладених в основу групування розрізняють: 1)прості (одновимірні) – групування за 1 ознакою.

2)комбінаційні(багатовимірні) –за 2 і >.