Лекция 1 СУП 2008 13

Сутність стратегічного управління

1. Необхідність та Причини появи стратегічного Управління

2. Поняття стратегічного управління.

3. Принципи стратегічного Управління

4. Ключові гіпотези стратегічного менеджменту

Необхідність стратегічного УправлінняОднією з характерних рис сучасного менеджменту організації - є посилення уваги до стратегічних аспектів управління, пов'язаних з рішенням проблеми постійного розвитку організації відповідно до динамічних умов зовнішнього середовища в умовах обмеженої кількості ресурсів.

Щоб краще зрозуміти суть стратегічного менеджменту, доцільно розглянути причини появи його

Поява стратегічного менеджменту була викликана головним чином посиленням мінливості середовища, в якій діє підприємство, і стало результатом еволюційного розвитку підходів до управління підприємством.

До нього існували методи і форми довгострокового і поточного планування, засновані на оптимізаційному моделюванні, науково-технічному і економічному прогнозуванні, за допомогою яких прагнули визначити тенденції розвитку виробництва, напрями і характер діяльності підприємства. Ці заходи були досить ефективні в умовах відносно стабільних виробничих цілей, що полягають в основному в нарощуванні потенціалу підприємств і насиченні ринку товарами, і більш або менш постійної зовнішньої середовища, що створюється за допомогою протекціоністської політики урядів держав, невисоких вимог, що пред'являється споживачами до товару, а також м'якого законодавства в області соціальної відповідальності підприємства і охорони навколишнього середовища.

По мірірозширення використання наукових досягнень на практиці,

• все більшої відкритості і національних кордонів для зарубіжних товарів, капіталів і робочої сили,

• посилення конкурентної боротьби в багатьох галузях економіки пропозиція стала переважати над попитом.

Разом з тим мінявся характер споживчого попиту, все більше уваги стало приділятися

• соціальним потребам,

• захисту прав споживачів,

• а також проблемам освіти

• і екологічної рівноваги.

Істотно зросли динамічність і невизначеність чинників і протікаючих в господарському житті процесів. Це докорінно змінило господарську ситуацію, значно збільшивши її різноманітність і складність, і поставило суспільство перед необхідністю реформування існуючої системи поглядів на управління.

Можна виділити основні тенденції, що характеризують становлення теорії і практики сучасного стратегічного менеджменту.

1. Зростаюча суперечність вимог до підприємства з боку зовнішнього середовища. З одного боку, при інтенсивній конкуренції, прискоренні зв'язку і транспортування в глобальному масштабі потрібні швидкі реакції у відповідь на коливання попиту, дії конкурентів, періодичність зміни технологій. З іншого боку, напрацьовані методи реагування на ринкові ситуації слабо застосовні (або застосовні в короткостроковій перспективі) до знову виникаючих подібних ситуацій. У другій половині XX століття число завдань, обумовлених внутріфірмовими й зовнішніми змінами, неухильно зростає. Багато хто з них принципово нові й не підлягають рішенню виходячи з досвіду, отриманого в першій половині XX століття.

2. Здійснення стратегічного менеджменту в більш широкій інституціональній (Інституціональний пов'язаний з суспільними інститутами, що стосується їх. )перспективі.

Зростаюче значення господарської діяльності як соціальної сили, з одного боку, і зростаюча увага держави до соціальних питань з іншою, диктують необхідність більш тісної взаємодії між підприємством і суспільством. Суспільство буде пропонувати для рішення все більше задач і встановлювати пріоритети в розподілі ресурсів, що поставить підприємство в умови конкуренції і співпраці з іншими типами підприємств, включаючи державні установи, некомерційні організації і різні фонди.

Виникнуть нові групи підприємств, покликані виконувати задачі, поставлені суспільством. Нові потреби суспільства, його вимоги до підприємств і обмеження їх діяльності примусять керівництво включати змінну соціальній відповідальності практично в кожне серйозне рішення. Це внесе істотні зміни в системи цілей і цінностей підприємства.

У прийнятті рішень з'являються додаткові змінні культура і політика, оскільки очевидно, що підприємства функціонують в розширених географічних кордонах і політичній перспективі, маючи справу з різними національними звичаями, культурами і рівнями економічного розвитку.

Складається новий тип керівника, який володіє почуттям історії, розбирається в культурі і політиці, уміє встановити правильні взаємовідносини підприємства з його соціально-політичним оточенням: керівник державний діяч. Він також уміє використати політичний вплив, володіє мистецтвом переговорів, враховує при прийнятті господарських рішень економічні, соціальні, політичні і культурні чинники.

3. Інформаційний вибух, зумовлений зміною технології, диверсифікованістю і глобальним масштабом підприємства, збільшенням числа змінних і складністю управлінських рішень..

Множинність завдань поряд з розширенням географічних рамок національних економік приводить до подальшого ускладнення управлінських проблем.

Він захоплює як об'єм, так і предметний зміст інформації, необхідної для управління. Складні структури системи комунікацій і прийняття рішень потребують більш високої компетенції керівників в області організації бізнес- процесів і системотехніки.

Для управління таким об'ємним і складним інформаційним процесом потрібні різноманітні здібності і уміння, що створює передумови для появи керівника нового типу .