29.9Розкрийте проблему укр питання у політ інших держав на передодні Другої Світової війни. Поч Другої Світової війни та її хід (кінець 1939р)

Напередодні Другої світової війни чітко визначилися три групи країн, зацікавлених у вирішенні українського питання. Перша група - СРСР, По­льща, Румунія, Чехословаччина - країни, до складу яких входили українсь­кі землі, їхня основна мета - втримати вже підвладні землі й приєднати но­ві. Друга група - Англія, Франція і частково США, які своїм втручанням у вирішення українського питання або, дипломатичним нейтралітетом задово­льняли свої геополітичні інтереси. Третя група - Німеччина, яка, борючись за «життєвий простір», претендувала на українські землі, і Угорщина, яка домагалася повернення Закарпатської України,

Ініціатором рішучих дій у вирішенні українського питання напередодні Другої світової війни стала Німеччина.

23 серпня 1939 р. у Москві було підписано німецько-радянський пакт про ненапад, а також додатковий таємний протокол Ріббентропа - Моло­това, який визначав зони впливу двох держав у Східній Європі. Ним зокре­ма передбачалися поділ Польщі, згода СРСР ввести свої війська до лінії Нарва - Вісла - Сан.1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, що поклало початок Другій світовій війні. Швидко просуваючись вглиб польської території, гіт­лерівці 10 вересня підійшли до Бреста й Львова. 17 вересня Червона армія вступила в Західну Україну та Західну Білорусію. 22 вересня радянські частини увійшли до Львова.

27 вересня капітулювала Варшава, а наступного дня Ріббентроп під­писав у Москві договір про дружбу і протокол, що визначив новий кордон між Німеччиною та СРСР. Зокрема, Волинь і Галичина приєднались до УРСР, яка перебувала у складі СРСР. Тут було створено 6 областей:Львівська, Станіславська, Волинська, Тернопільська, Рівненська, Дрогоби­цька. Деякі українські землі - Холмщина, Підляшшя, Лемківщина - були включені німцями до так званого Польського генерал-губернаторства, яке вважалося частиною «третього рейху».

30.9.Проан окупаційний режим в Укр. Розгортання руху опору. Окупаційний режим був встановлений відповідно до німецького плану «Ост». Генеральний план «Ост» • Знищити на окупованих територіях 30 млн мирного населення і військовополонених.• Виселити протягом 30 р близько 50 млн поляків, укр, білор, литовців, латишів, естонців до Зах Сибіру, на Півн Кавказ, до Півд Америки, Африки.• Онімечити решту населення окупованих територій, перетворивши його в дешеву роб силу • Знищити СРСР як цілісну суверенну державу.• Вжити заходів для ліквідації нац культури, середньої і вищої освіти. Для здійснення окупац режиму в Укр, як і на інші окуповані території, були направлені фашистські чиновники. Вони наділялися широкими правами, безмежною владою над населенням аж до розстрілу без суду і слідства. Жорстокість, зневага до укр та інших народів як до людей нижчої раси були головними рисами окупантів. Встановлюючи «новий порядок», окупанти здійснили таке:• Укр як суверенна республіка перестала існувати.• Територія Укр була розділена рейхскомісаріат «Укр», «дистрикт Галичина» ,«Трансністрія»,«прифронтова зона».• Окупац влада використовувала каральні органи: гестапо, СС (збройні загони), СД (служба безпеки• Укр народ проголосили неповноцінним і таким, що підлягає виселенню за межі Укр, частковому фізичному знищенню, перетворенню в рабів. На багатьох магазинах, перукарнях, почтах, аптеках, а також у транспорті з'явилися оголошення «Тільки для німців», «Укр вхід заборонений».• Проти мирного населення широко використовувалися репресії..• Було створено 150концентраційних таборів. • Був введений 12 - 14-годинний роб день у промисловості.• Жорстко контролювалася робота колгоспів.• До Німеччини вивозилися не тільки люди як робоча сила, але й сировина, матеріальні цінності, твори мистецтва.• Була скасована середня і вища освіта. На боротьбу з окупаційним режимом піднялися широкі верстви населення. Не усі з них були прибічниками радянської влади. У русі Опору були дві течії - радянська, очолювана ВКП(б) і КП(б)У, і націоналістична, організована ОУН під керівництвом С. Бандери. Причини виникнення:окупація батьківщини загарбниками, жорстокість окупаційного режиму..активні та пассивні форми опору:партизанський рух та діяльність підпілля,диверсійна та пропагандистська діяльність,допомога партизанам,зриув поставок продовольства для окупаційної армії,ухилення від примусових робіт, випуск бракованої продукції,відмова співпрацювати з окупаційною владою і т д.

31.9.Проан процес визволення Укр. В чому полягає внесок народу Укр та ін. народів СРСР у перемогу над фашизмом Визволення Укр почалося під час Сталінградської битви (лист 1942 — лют1943 р.), яка поклала початок корінному перелому у війні на користь СРСР. Перші населені пункти Укр в сх Донбасі були звільнені в гр 1942 р. Остаточне ж визволення укр земель почалося в ході Курської битви (5 лип—23 серп 1943 р.). 23 серп війська Степового фронту звільнили Харків. У вер-жов 1943 р. розгорнулася героїчна битва за Дніпро, уздовж якого німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони(«Східний вал»). Кульмінацією битви за Дніпро було визволення від окупантів Києва. Сталін, ігноруючи реальне співвідношення сил, наказав за будь-яку ціну звільнити Київ до річниці Жовтневої революції 1917 р. Ціною величезних людських втрат радянські війська 6 лист 1943 р. звільнили місто. За визволення столиці Укр понад 1000 солдатів і офіцерів були удостоєні звання Героя Радя Союзу. 1944 р. радянське командування силами чотирьох Укр фронтів здійснило серію блискучих наступальних операцій, остаточно визволивши територію Укр. Отже, битва за визволення Укр тривала 22 місяці Після вигнання ворога з укр. землі бойові дії перемістилися на територію Центральної та Півд-Сх Європи. Війська 1-го Укр фронту визволяли від гітлерівських загарбників польські землі, а у кв-трав 1945 р. разом з Білоруськими фронтами провели Празьку операцію, у ході якої був завершений розгром нацистської Німеччини, штурмували Берлін. 2, 3, 4-й Укр фронти взяли участь у звільненні від нацистської окупації Румунії, Угорщини, Болгарії, Югославії, Австрії, Чехословаччини. Війська 2-го Укр фронту брали участь і в розгромі Квантунської армії Японії на Далекому Сх. Воїни-українці зробили вагомий внесок у перемогу над нацистською Німеччиною та її союзниками. На відзнаку мужності й героїзму укр народу, який захищав свою землю від поневолювачів, почесне звання «Місто-герой» було присвоєно містам Києв, Одеса, Керч і Севастополь. 

32.10.Проан зміст економ та політ реформ 50-60 рр ХХ ст їх суперечливий та непослідовний хар-р.У 1957 р. розпочалися реформи управління народним господарством. На думку Хрущова, надцентралізовані галузеві міністерства не могли забезпечити швидкого зростання промислового виробництва. Створювалися територіальні управління — раднаргоспи: скоротилися зустрічні перевезення вантажів, закрилися сотні дрібних виробництв. Вивільнені площі використовувались для виробництва нової продукції. Прискорився процес технологічної реконструкції багатьох підприємств. Відбулось істотне скорочення адміністративно-управлінського апарату.Проте кардинальних змін у розвитку екон не сталося. Реформи в управлінні призвели до збоїв у виконанні планів шостої п'ятирічки. Було знайдено рішення замінити п'ятирічний план 1956-1960 pp. семирічним 1959-1965 pp. Семирічний план передбачав рішучий ривок у забезпеченні населення житлом, товарами споживання, але основна увага акцентувалася на випереджувальному розвитку групи "А".Семирічний план було прийнято на XXI з'їзді КПРС. На цьому ж з'їзді було проголошено, що СРСР вступив у "період розгорнутого будівництва соціалізму". У своїй доповіді Хрущов зробив висновок про повну та остаточну перемогу соціалізму в СРСР. Його подальша реформаторська діяльність була знову пов'язана із с-госп, яке залишалося слабким місцем радянської економіки. На поч 60-х с-госп знову опинилось на межі кризи. Попри те, що на XXII з'їзді КПРС (1961) було проголошено програму побудови комунізму, 1962-1964 pp. стали роками внутр безладдя і зростання напруженості. Погіршилось продовольче постачання міського населення.У 1962 р. замість колишніх сезонних знижень держава підвищила роздрібні ціни на масло на 50%, на м'ясо — на 25-40%. Восени вибухнула нова криза. У вер 1963 р. виповнювалось 10 р з того часу, як М. Хрущова було обрано Першим секретарем. Почалося ретельно сплановане святкування. І раптом у булочних і магазинах зник хліб. Виникла паніка: в усіх містах, крім Москви, люди стояли в тисячних чергах, але хліба не було кілька днів. Аби справитися з "хлібною" проблемою, довелося пустити в хід стратегічні запаси і терміново закупити зерно за кордоном, але хлібну торгівлю в країні лихоманило майже рік. Підвищення цін, поява нових дефіцитів стали провісниками кризових явищ в економіці країни загалом. Після 3-4-ох років сприятливої кон'юнктури у промисловості темпи її зростання почали падати: з'явилася неузгодженість, порушувались господарські зв'язки; сповільнився технічний прогрес. Головна причина невдач реформ Хрущова полягала в тому, що соціалізм радянського зразка принципово не підлягав реформуванню. Будь-які зміни приводили або до появи ринкових елементів і, відповідно, — до капіталізму, або до посилення контролю з боку держави і, відповідно, — до сталінізму.На жовтневому Пленумі ЦК КПРС 1964 p. M. Хрущова було усунуто від влади. Новим керівником СРСР став Л. Брежнєв. 

33.10Проан застійні тенденції в економ та соц-політ житті Укр. Економ ситуація СРСР з сер1970-их p. погіршилася, темпи річного приросту сповільнилися, на що вплинула й світова енергетична криза. Кілька неврожаїв спричинили харчову кризу, що змусило радянський уряд імпортувати значну кількість збіжжя. При цьому радянське керівництво продовжувало витрачати поважні суми на озброєння та коштовні міжпланетарні дослідження. Немало коштують радянській економіці чималі видатки, пов'язані з зовн. допомогою та військовими інтервенціями. Укр. елементи, які в 1960-х pp. могли мати ще деякі впливи в Кремлі, тепер мають лише номінальне представництво. Дискримінація укра культури, репресії проти окремих діячів культури, освіти, припинено українізацію окремих установ і шкільництва. Проводяться постійні арешти повстанців та діячів культури-шестидесятників, арешти активістів, які виступають за легалізацію гр-катол церкви. Прийшовши до влади Шелест обстоював економічні інтереси Укр перед «центром», виступав за надання Укр більших прав в економ політиці. Вагомими були його виступи на захист прав укр мови в шкільній освіті, друкуванні газет, журналів і книжок. Захищав від звинувачення в націоналізмі окремих укр діячів культури. В книзі «Україна наша радянська» (1970) багато уваги Шелест приділяв важливості вивчення іст Укр і робив акцент на самобутність укр народу. З ім'ям Щербицького пов'язане посилення русифікації Укр, суворе переслідування діячів укр дисиденства, Повністю підтримував політ курс ген секретаря ЦК КПРС Л. Брежнєва, не чинив опору обмеженню прав УРСР. Після приходу до влади М. Горбачова 1 березня 1985 р. не підтримав «перебудову». Щербицький дозволив будівництво на території республіки низки АЕС, в тому числі й Чорнобильської, у перші дні аварії на ЧАЕС намагався приховати трагедію. У період Щербицького 20 квітня 1978 р. було прийнято нову Конституцію УРСР. У той же час за часи перебування Щербицького на посаді в Укр відбувався екон підйом, у людей була стабільна робота та пристойна заробітня платня. У навчальних закладах студенти отримували кваліфіковану вищу освіту безкоштовно та влаштовувалися за фахом. Була здійснена докорінна технічна модернізація легкої та харчової промисловості. Розвивалася культура та архітектура: за наказом секретаря у Києві було збудовано меморіальний комплекс «Укр музей історії Великої Вітч війни 1941—1945 рр.», музей В. Леніна (тепер Український дім), монумент Жовтневої площі (тепер Майдан незалежності) на честь Жовтневої революції, здійснено реконструкцію Хрещатика. Більшість книжок укр мовою було видано в Укр у 1970—1980-х роках. Щербицький підтримував розвиток спорту, особливо ФК «Динамо».