- •Предмет і задачі курсу «Маркшейдерська справа»
- •Короткий історичний опис розвитку маркшейдерської справи.
- •Задачі маркшейдерської справи на різних етапах освоєння родовищ корисних копалин
- •На етапі розвідки родовищ корисних копалин
- •При проектуванні гірничого підприємства
- •При будівництві гірничого підприємства
- •Структура маркшейдерської служби в гірничій промисловості
- •Загальні відомості про маркшейдерські креслення
- •6. Класифікація та призначення маркшейдерських креслень.
- •Основні та спеціальні маркшейдерські креслення
- •8. Складання, поповнення, множення та зберігання маркшейдерських креслень
- •Сутність геометризації родовищ корисних копалин, її використанні при вирішенні різних гірничотехнічних задач.
- •Гірничо-геометричні графіки
- •Принципи та засоби побудови гірничо-геометричних графіків
- •12. Використання гірничо-геометричних графіків при поточному та перспективному плануванні гірничих робіт
- •Закономірності розташування корисних копалин у надрах та використання цих закономірностей у методах прогнозування корисних копалин на недостатньо вивчених ділянках родовищ
- •Принцип вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів.
- •Класифікація теодолітів
- •Принципова схема побудови теодоліта. Зорова труба
- •Вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів.
- •Мірні стрічки і рулетки. Компарування вимірювальних стрічок.
- •Вимірювання довжин ліній. Введення поправок за нахил лінії. Визначення неприступних ліній.
- •Визначення відстаней нитковим віддалеміром
- •Поняття запасів.
- •Класифікація запасів
- •Способи підрахунку запасів
- •Визначення, нормування та облік втрат, засмічення та розубожування корисних копалин
- •Маркшейдерський контроль обліку видобутку
- •Маркшейдерські зйомки при розробці родовищ підземним способом
- •Об’єкти зйомок. Способи маркшейдерських зйомок.
- •Основні принципи виконання маркшейдерських зйомок
- •Підземні маркшейдерські опорні та знімальні мережі.
- •Вимоги до точності кутових і лінійних вимірювань в підземних мережах
- •Закріплення і нумерація пунктів
- •Центрування інструментів.
- •Техніка безпеки при виконанні вимірювань в підземних маркшейдерських мережах
- •Теодолітні зйомки в підземних гірничих виробках.
- •Види теодолітних ходів
- •Зйомка подробиць
- •37. Камеральна обробка теодолітного ходу
- •38. Зрівнювання теодолітних ходів. Обчислення координат пунктів. (дивись попереднє питання -№37)
- •39. Поняття про горизонтальні ориєнтирно-з’єднувальні зйомки
- •40. Геометричне орієнтування через один вертикальний ствол (стовбур)
- •41. Заходи безпеки при проектуванні за допомогою висків
- •42. Орієнтування способом з’єднувального трикутника.
- •43. Орієнтування через два вертикальних ствола
- •44. Гіроскопічне орієнтування
- •45. Висотна зйомка гірничих виробок
- •Тригонометричне нівелювання в шахті
- •46. Передача висотних позначок з поверхні на горизонт гірничих робіт через штольню, похилий та вертикальний шахтний ствол
- •47. Геометричне та тригонометричне нівелювання
- •Тригонометричне нівелювання в шахті
- •48. Маркшейдерські роботи при спостереженні за зсувами
- •49. Процес деформації поверхні та будівель під впливом гірничих робіт
- •Зони зсування гірських порід при розробці пологих пластів:
- •51. Маркшейдерське забезпечення рекультивації порушених земель
- •52. Охорона споруд і навколишнього середовища від шкідливого впливу гірничих розробок покладів корисних копалин відкритим і підземним способами
12. Використання гірничо-геометричних графіків при поточному та перспективному плануванні гірничих робіт
Гіпсометричні плани покрівлі (підошви) покладу є вихідним матеріалом для складання проекту відпрацювання покладу та його дорозвідки. За гіпсометричним планом намічають напрямок головних відкотних виробок.
За гіпсометричними планами вирішуються питання задання напрямку гірничим і розвідувальним виробкам до покладу корисних копалин та розробки покладу під різними об'єктами і спорудами, що розташовані на поверхні.
Підрахунок запасів, розподіл їх за категоріями вивченості і розвіданості, встановлення форми ціликів і запасів корисних копалин у них, визначення обсягів робіт при поточному та перспективному плануванні гірничих робіт проводять за гіпсометричними планами з урахуванням інших показників покладу.
При перспективному та поточному плануванні видобутку кориснгих копалин з надр із заданим вмістом корисного компоненту користуються планами ізопотужностей та ізовмісту. Послідовність виконання цієї задачі використані при виконанні лабораторної роботи №3.
Гірничо-геометричні графіки використовують також для визначення оптимального місці закладання стволів шахт.
-
Закономірності розташування корисних копалин у надрах та використання цих закономірностей у методах прогнозування корисних копалин на недостатньо вивчених ділянках родовищ
При вивченні родовищ корисних копалин здійснюють побудову різноманітних гірничо-геометричних графіків: гіпсометричні плани, плани ізопотужності, плани ізоглибин, графіки ізовмісту та продуктивності покладу тощо. При цьому по даним графікам визначають закономірності розміщенні того чи іншого показника на вивчених ділянках родовища і поширюють отриманні закономірності на ті доляянки, що вивчені недостатньо вивчені.
Серед основних методів прогнозування виділяють прогнозно динамічний метод виявлення функції розміщенні показників, аналітичного та цифрового моделювання функції розміщенні показників на ЕОМ, багатомірного математичного моделювання на принципах евристтичної самоорганізації, в тому числі метода групового обліку аргументів.
-
Принцип вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів.
В маркшейдерській практиці горизонтальні кути вимірювання горизонтальних кутів здійснюється наступними способами:
1. Спосіб повторень.
2. Спосіб прийомів (рідше за перший спосіб)
3. Спосіб кругових прийомів.
При кожному із цих способів вимірювання кутів воно обов’язково виконується двічі (при крузі право та крузі ліво), що дозволяє контролювати точність вимірювання кутів, так як інструкцією регламентується відхилення між контрольнім таа остаточним значенням кутів.
Вертикальні кути також вимірюються як мінімім двічі при різних положеннях вертикального кругу (КП та КЛ), Тобто також виконується з обов’язковим контролем.
-
Класифікація теодолітів
Основними приладами, які використовуються при виконанні кутомірних зйомок, є теодоліти. Згідно з ДЕСТ 10529-79 заводами Росії випускаються теодоліти типів Т1, Т2, Т5, Т15, Т30 та Т60 і їх модифікації, які за точністю вимірювання розподіляються на три типи:
– високоточні, в яких середня квадратична помилка (СКП) вимірювання кутів не перевищує 1"» ;
– точні – із СКП не більше 10"» ;
– технічні, СКП в яких перевищує 10"».
Відповідно до ДЕСТ всі сучасні теодоліти позначаються великою літерою Т. Цифра, що стоїть у шифрі приладу після неї, означає СКП вимірювання кутів одним повним прийомом у лабораторних умовах, а попереду – порядковий номер моделі. У кінці шифру теодоліта можуть стояти літери М, К, А та П, які відповідно означають, що теодоліт виготовлено: у маркшейдерському виконанні; він має компенсатор кута нахилу замість рівня при вертикальному крузі; теодоліт виготовлено з автоколімаційним окуляром та прямим зображенням труби.