20

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

Економічний факультет, спеціальність «Облік і аудит»

Контрольна робота

МОДУЛЬ «ПСИХОЛОГІЯ»

тема: «Педагогічний конфлікт у взаєминах «студент – викладач», його особливості, причини виникнення та моделі конструктивного розв’язання»

Виконала:

студентка

Керівник:

проф. Іванчук М.Г.

Чернівці, 2010

ПЛАН

Вступ.

Розділ І. Протиріччя і конфліктні ситуації в навчально-виховному середовищі вищої школи.

1. Поняття конфлікту, його суть та основні ознаки.

2. Динаміка розвитку конфлікту та його наслідки.

3. Педагогічні конфлікти в сучасному вищому навчальному закладі та їх класифікація.

Розділ ІІ. Проблема конфлікту у взаєминах «викладач – студент» та шляхи його конструктивного вирішення.

1. Формування оптимальних взаємин між викладачем і студентом.

2. Ознаки та специфіка педагогічного конфлікту типу «викладач – студент».

3. Причини виникнення конфлікту у взаєминах «викладач – студент».

4. Поведінка викладача та студента при виникненні конфліктної ситуації.

5. Конструктивне розв’язання конфлікту.

Висновки.

Список використаних джерел.

Вступ

В інформаційному суспільстві, до якого просувається Україна, інституція вищої освіти набуває першорядного значення. Система вищої освіти порівняно з іншими соціальними інститутами відрізняється розмаїттям функціональних, рольових, міжособистісних, міжгрупових взаємозв’язків. У такому сплетінні стосунків стає неминучим зіткнення інтересів, думок, позицій, потреб людей. Ці зіткнення виявляються в конфліктах, котрі часто мають деструктивні наслідки.

Дослідження шляхів подолання в навчальному процесі конфліктності між викладачем і студентом є надзвичайно актуальним, оскільки існує нагальна необхідність поглиблення демократизації та гуманізації навчання майбутніх фахівців.

Метою даної роботи є дослідження педагогічного конфлікту у взаєминах «викладач-студент», визначення сутності діяльності викладача щодо попередження конфліктів та розкриття стратегій їх конструктивного вирішення. Мета обумовила коло завдань, а саме:

1. розкрити сутність феномену конфлікту;

2. охарактеризувати динаміку його протікання;

3. визначити сутність педагогічних конфліктів та дати їх класифікацію;

4. охарактеризувати оптимальні взаємини між викладачем і студентом;

5. проаналізувати причини виникнення конфлікту за лінією «викладач – студент» та розкрити його специфіку;

6. визначити стратегію конструктивного розв’язання конфліктів у вищому навчальному закладі.

Об’єктом дослідження виступає явище педагогічного конфлікту у вищій школі, а предметом – конфлікт у взаєминах «викладач – студент» та шляхи його розв’язання.

Слід зазначити, що успішно розв’язаний конфлікт сприяє поліпшенню психологічного клімату у колективі, а отриманий досвід може бути застосований в інших конфліктних ситуаціях.

Розділ І. Протиріччя і конфліктні ситуації в навчально-виховному середовищі вищої школи.

1. Поняття конфлікту, його суть та основні ознаки.

Конфлікти – це норма життя.

Коли вам здається, що у вашому житті немає конфліктів, перевірте, чи є у вас пульс.

Ч. Ліксон

Аналіз психолого-педагогічної, конфліктологічної та соціологічної літератури свідчить про те, що існує багато визначень конфлікту. У філософському розумінні конфлікт тлумачиться як крайній випадок загострення суперечностей. «Психологічний словник» визначає конфлікт як протиріччя, що важко вирішуються і супроводжуються гострими емоційними переживаннями [6; с.25].

Будь-якому конфлікту передує конфліктна ситуація. Конфліктна ситуація – виникнення і загострення протиріч між членами групи. Усвідомлення конфліктної ситуації активізує її учасників на прийняття необхідних заходів. Коли не вдається врегулювати гострі суперечності, виникає конфлікт. Більшість науковців визначають конфлікт як зіткнення інтересів осіб і груп, їхніх ідей, протилежних поглядів, потреб, оцінок, рівня прагнень, домагань тощо. В основі конфлікту можуть лежати реальні або ілюзорні, усвідомлені й неусвідомлені протиріччя, спроба вирішення яких відбувається на фоні гострих емоційних станів. Конфлікт уже не регулюється, а вирішується [10; С.222-223].

Порівняння й аналіз різних визначень конфлікту дозволяє виділити його інваріантні ознаки, а саме:

1. наявність «зіткнення», що лежить в основі конфлікту: будь-який конфлікт, незалежно від його характеру, конкретного змісту та виду, обов’язково містить в собі момент протистояння, «протиборства»;

2. біполярність як протистояння двох начал: протиріччя, що викликають конфліктну ситуацію, є одночасно взаємопов’язаними та взаємопротилежними;

3. активність, спрямована на подалання суперечностей: конфлікт проявляє себе у «боротьбі» його різних сторін, яка закінчується вирішенням або усуненням цих суперечностей;

4. наявність суб’єкта або суб’єктів як носіїв конфлікту: знаходитися у конфлікті можна лише з кимось – з іншою групою, з іншою людиною, із самим собою [5; С.22-24].

Основу будь-якого конфлікту складає ситуація, що включає суперечливі позиції сторін із якогось приводу, або спірні цілі та засоби їх досягнення за даних обставин чи неспівпадання інтересів, бажань, що зрештою, утримує суб’єктів можливого конфлікту і його об’єкт. Однак для того щоб конфлікт почав ровзиватися, необхідний інцидент, коли одна зі сторін починає діяти, зачипаючи інтереси іншої сторони. Якщо протилежна сторона відповідає тим же, конфлікт із потенційного переходить в актуальний [14, с.167]. В цьому і полягає суть конфлікту.

Таким чином, при первинному розгляді конфлікт постає як біполярне явище – протистояння двох начал, що проявляє себе в активності сторін, спрямованій на подолання протиріч, при цьому сторони конфлікту представлені активними суб’єктами.