13. Принципова схема побудови теодоліта. Зорова труба

Будову теодоліта розглянемо на прикладі моделі 2Т30М. Прилад складається з трегерної підставки (14) з підйомними (15) гвинтами, в якій за допомогою зажимного гвинта вертикальної осі закріплена верхня частина приладу. В верхній частині розміщуються: кутомірні частини горизонтального та вертикального кругів зі своїми зажимними та навідними гвинтами, рівень, зорова труба з візиром та окуляром шкалового мікроскопа.

1 - зажимний гвинт алідади; 2 - навідний гвинт візирної труби; 3 - візирна труба; 4 - вертикальний круг з лімбом; 5 - візир; 6 - окуляр шкалового мікроскопа; 7 - окуляр; 8 – кремалієрне кільце; 9 - зажимний гвинт вертикального круга; 10 - колонка; 11 - циліндричний рівень; 12 - горизонтальний круг з лімбом; 13 - навідний гвинт алідади; 14 - підвіска; 15 - підйомний гвинт; 16 - зажимний гвинт вертикальної осі.

В зоровій трубі розміщується сітка ниток та призми. Сучасні зорові труби мають як правило пряме зображення.

Гірничі теодоліти за будовою, в основному, подібні геодезичним. Однак, у зв’язку зі специфікою роботи в підземних умовах вони мають ряд особливостей, основними з яких є такі.

1. Гірничі теодоліти мають на поверхні зорової труби верхній центр для встановлення приладу під точкою.

2. Враховуючи стислі умови гірничих виробок, труба теодоліта по­винна забезпечувати візування на коротку відстань (до 1-2 м).

3. Для вимірювання кутів у крутоспадних виробках використо­вують окулярні та об’єктивні насадки, які заломлюють ві­зирний промінь на 90°, або ексцентрені труби.

4. Для забезпечення точності вимірювання кутів в крутоспадних виробках до комплекту гірничого теодоліта входить накладний рівень, який встановлюється на горизонтальну вісь обертання труби.

5. Для освітлення відлікових пристроїв, сітки ниток і рівнів до комплекту гірничих теодолітів входить електроосвітлення.

6. При встановленні теодоліта в стиснених умовах підземних виро­бок поряд з полегшеним розсувним штативом використовуються консолі, закріплені в дерев’яне або металеве кріплення, та розпірні колонки.

13. Вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів.

Вимірювання кутів в маркшейдерській справі виконується при двох положеннях вертикального кругу (КП та КЛ), Розглянемо послідовність вимірювання кутів способом повтореню.

Перед виконанням вимірюванням теодоліт встановлюється під точкою за допомогою виска і його вісь обертання приводиться в прямовисне положення за допомогою рівня. При цому сама вісь повинна співпадати з лінією, що утворює висок.

Після цього відкріплюють алідаду горизонтального круга та встановлюють на ньому відлік близький до нуля. Закріплюють алідаду і відкріплюють лімб. Наводять трубу на задню точку і беруть відлік по горизонтальному та вертикального кругам. Відкріпляють алідаду і трубу наводять на передню точку. Беруть відліки по горизонтальному та вертикальному кругах (різниці між двома відлвками по горизонтальному кругу дає значення контрольного кута). Переводять трубу через зеніт і відкріпивши лімб наводять трубу знову на задню точку (відлік по горизогтальному кругу залишається незмінним, а по вертикальному – зависуємо відлік при другому положенні круга). Знову відкріпляємо алідаду і наводимо трубу на передню точку. Беремо відліки по горизонтальному та вертикальному кругу. Для обчислення значення горизонтального кута знаходимо різницю між останнім та першим відліками по горизонтальному кругу і ділимо отримане значення на 2. Різниця між остаточним та контрольним кначенням кута не повинна перевищувати допустиме значення. Знак кута нахилу сторони приймаємо по відліку при КЛ, а величину вертикального кута знаходимо як середнє арифметичне з відліків при КП та КЛ, що взяті по модулю.