- •Предмет і задачі курсу «Маркшейдерська справа»
- •Короткий історичний опис розвитку маркшейдерської справи.
- •Задачі маркшейдерської справи на різних етапах освоєння родовищ корисних копалин
- •На етапі розвідки родовищ корисних копалин
- •При проектуванні гірничого підприємства
- •При будівництві гірничого підприємства
- •Структура маркшейдерської служби в гірничій промисловості
- •Загальні відомості про маркшейдерські креслення
- •6. Класифікація та призначення маркшейдерських креслень.
- •Основні та спеціальні маркшейдерські креслення
- •8. Складання, поповнення, множення та зберігання маркшейдерських креслень
- •Сутність геометризації родовищ корисних копалин, її використанні при вирішенні різних гірничотехнічних задач.
- •Гірничо-геометричні графіки
- •Принципи та засоби побудови гірничо-геометричних графіків
- •12. Використання гірничо-геометричних графіків при поточному та перспективному плануванні гірничих робіт
- •Закономірності розташування корисних копалин у надрах та використання цих закономірностей у методах прогнозування корисних копалин на недостатньо вивчених ділянках родовищ
- •Принцип вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів.
- •Класифікація теодолітів
- •Принципова схема побудови теодоліта. Зорова труба
- •Вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів.
- •Мірні стрічки і рулетки. Компарування вимірювальних стрічок.
- •Вимірювання довжин ліній. Введення поправок за нахил лінії. Визначення неприступних ліній.
- •Визначення відстаней нитковим віддалеміром
- •Поняття запасів.
- •Класифікація запасів
- •Способи підрахунку запасів
- •Визначення, нормування та облік втрат, засмічення та розубожування корисних копалин
- •Маркшейдерський контроль обліку видобутку
- •Маркшейдерські зйомки при розробці родовищ підземним способом
- •Об’єкти зйомок. Способи маркшейдерських зйомок.
- •Основні принципи виконання маркшейдерських зйомок
- •Підземні маркшейдерські опорні та знімальні мережі.
- •Вимоги до точності кутових і лінійних вимірювань в підземних мережах
- •Закріплення і нумерація пунктів
- •Центрування інструментів.
- •Техніка безпеки при виконанні вимірювань в підземних маркшейдерських мережах
- •Теодолітні зйомки в підземних гірничих виробках.
- •Види теодолітних ходів
- •Зйомка подробиць
- •37. Камеральна обробка теодолітного ходу
- •38. Зрівнювання теодолітних ходів. Обчислення координат пунктів. (дивись попереднє питання -№37)
- •39. Поняття про горизонтальні ориєнтирно-з’єднувальні зйомки
- •40. Геометричне орієнтування через один вертикальний ствол (стовбур)
- •41. Заходи безпеки при проектуванні за допомогою висків
- •42. Орієнтування способом з’єднувального трикутника.
- •43. Орієнтування через два вертикальних ствола
- •44. Гіроскопічне орієнтування
- •45. Висотна зйомка гірничих виробок
- •Тригонометричне нівелювання в шахті
- •46. Передача висотних позначок з поверхні на горизонт гірничих робіт через штольню, похилий та вертикальний шахтний ствол
- •47. Геометричне та тригонометричне нівелювання
- •Тригонометричне нівелювання в шахті
- •48. Маркшейдерські роботи при спостереженні за зсувами
- •49. Процес деформації поверхні та будівель під впливом гірничих робіт
- •Зони зсування гірських порід при розробці пологих пластів:
- •51. Маркшейдерське забезпечення рекультивації порушених земель
- •52. Охорона споруд і навколишнього середовища від шкідливого впливу гірничих розробок покладів корисних копалин відкритим і підземним способами
Тригонометричне нівелювання в шахті
46. Передача висотних позначок з поверхні на горизонт гірничих робіт через штольню, похилий та вертикальний шахтний ствол
Передача висотної відмітки в шахту при сполученні її з поверхнею через штольню або похилий шахтний ствол виконується шляхом прокладання по цих виробках нівелірного ходу. Якщо шахта сполучена з поверхнею через вертикальний ствол, то передача позначки в цьому випадку здійснюється за допомогою шахтної стрічки, мірного дроту або автоматичного довжиноміра ДА-2.
Висотні позначки в шахту передають від пунктів державної висотної геодезичної мережі або висотних мереж місцевого значення, розташованих на поверхні, на репери або центри постійних маркшейдерських знаків.
Передача висотної позначки шахтною стрічкою. При цьому способі використовують спеціальну шахтну стрічку довжиною від 100 до 1000 м, яка виготовлена з високоякісної сталі і намотана на лебідку, встановлену на спеціальному помості і надійно закріплену.
Поблизу устя шахтного ствола закріпляють підхідний репер RП, а у приствольному дворі – репер RШ. На поверхні і в шахті встановлюють нівеліри, а на реперах – рейки. Стрічку опускають у ствол з легким вантажем. На горизонті його замінюють на робочий, маса якого дорівнює масі вантажу при компаруванні стрічки. При виконанні вимірів одночасно беруть відліки за допомогою нівелірів по стрічці NП і NШ та по нівелірних рейках аП і аШ . Крім цього, вимірюють температуру на поверхні поблизу устя ствола tП і у приствольному дворі tШ.
Висотну відмітку шахтного репера визначають за формулою:
,
де – висотна відмітка репера на поверхні; – перевищення між реперами, розташованими на поверхні і в шахті, Обчислене перевищення вводять наступні поправки: за подовження стрічки від власної маси; за подовження стрічки від маси вантажу; за компарування; за температуру.
Передача висотної відмітки в шахту за допомогою шахтної стрічки: 1 – нівелірна рейка; 2 – вантаж; 3 – поміст; 4 – лебідка; 5 – візирний промінь нівеліра; 6 – нівелір; 7 – шахтна стрічка
Передачу відмітки виконують двічі, змінюючи при цьому положення стрічки в стволі і висоту інструментів. Різниця між двома значеннями висотної відмітки репера не повинна перевищувати величини , мм, де відліки NП та NШ беруть у метрах.
Передача висотної відмітки в шахту довжиноміром ДА-2.
Довжиномір встановлюють на поверхні і надійно закріпляють його лелебідку. Пропустивши дріт через блочок, до його кінця підвішують вантаж-рейку, вище якої на 1-2 м закріпляють контрольну рейку.
На поверхні і в шахті поблизу ствола встановлюють нівеліри таким чином, щоб в їх поле зору могли потрапити дріт довжиноміра та нівелірні рейки, встановлені на реперах RП і RШ. Розмотуючи дріт з барабана лебідки, опускають вантаж-рейку до рівня візирного променя нівеліра, встановленого на поверхні. Зафіксувавши барабан довжиноміра, беруть такі відліки:
NП – за лічильником та позначками мірного диска; nn – за вантаж-рейкою на поверхні на рівні візирного променя нівеліра;
aП – за нівелірною рейкою, встановленою на репері RП..
Після цього продовжують опускати вантаж-рейку, поки в полі зору нівеліра, встановленого на поверхні, не з'явиться контрольна рейка. Зафіксувавши положення вантаж-рейки, беруть аналогічні відліки. Дріт з обома рейками знову опускають у шахту до тих пір, поки вантаж рейка не досягне рівня нівеліра, встановленого у приствольному дворі шахти. Зафіксувавши лебідку, знову беруть відліки: NШ –за лічильником і позначками мірного диска; nШ – за вантаж-рейкою; аШ – за нівелірною рейкою, встановленою на репері RШ. Аналогічні відліки повторюють, опустивши контрольну рейку до рівня нівеліра.
Змінивши висоти приладів і положення мірного дроту в стволі, виконують аналогічні виміри при підйомі вантажів.
На початку та в кінці вимірів визначають температуру повітря у стволі, на поверхні і в шахті, а також температуру мірного диска.
В обчисленні перевищення вводять такі поправки:
– на діаметр дроту;
– на температуру дроту;
– на температуру мірного диска;
– на компарування мірного диска.