Контрольні питання

1. Які види патології мислення вам відомі?

2. Ким уперше була поставлена проблема опосредкованості?

3. Якими варіантами може виявлятися порушення операційної сторони мислення?

4. У чому виражається зниження рівня узагальнення?

5. Яке порушення операційної сторони мислення є антиподом процесу зниження узагальнення?

6. Що таке лабільність мислення?

7. Як називається утрудненість переключення з одного засобу роботи на інший?

8. Що таке різноплановість мислення?

9. Як називають марне мудрування, непродуктивні просторікуваті міркування?

 

Література до теми

1. Блейлер Е. Аутистическое мышление. – М.: Медгиз, 1927. – 164 с.

2. Блейхер В. М., Крук И. В., Боков С. Н. Практическая патопсихология. – Ростов н/Д. : “Феникс”, 1996. – 448 с.

3. Габриял М. Т. Психологический анализ нарушения мышления. – В сб.: Новые исследования в психологии и возрастной физиологии. – М., 1966.

4. Зейгарник Б. В. Патология мышления. – М.: Изд-во МГУ, 1962. – 244 С.

5. Зейгарник Б. В. Патопсихология. – М.: Апрель Пресс, изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. – 576 с.

6. Кожуховская И. И. Критичность психически больных. Тезисы докладов конференции “Проблемы патопсихологии”. – М.: Б. и., 1972. – С. 45-53.

7. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. – М., 1965.

8. Лонгинова С. В. Исследование мышления больных шизофренией методом “пиктограмм” // Тез. докл. конф. “Проблемы патопсихологии”. - М.: Б. и., 1972. – С. 54-74.

9. Рубинштейн С. Я. О мышлении и путях его исследования. – М.: Изд-во АН СССР, 1958. – 328 с.

10. Сидоров П. И. Введение в клиническую психологию. – М.: Академический Проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2000. – 416 с.

11. Тепеницина Т. И. Психологическая структура резонерства. – В сб.: Вопросы экспериментальной патопсихологии. – М., 1965.

12. Тихомиров О. К. Структура мыслительной деятельности человека. – М.: Изд-во МГУ, 1969. – 304 с.

Тема 7 Порушення уваги

Ціль заняття: роздивитися основні види порушень уваги: зниження усталеності уваги; зменшення обсягу уваги; порушення переключаємості уваги, а також методи дослідження патології уваги.

План

1. Зниження усталеності уваги.

2. Зменшення обсягу уваги.

3. Порушення переключаємості уваги.

З огляду на основні характеристики уваги правомірно виділяють такі види порушень уваги:

-зниження стійкості;

- зменшення обсягу;

-порушення переключаємості.

Зниження концентрації уваги і його коливання призводять до зниження усталеності уваги. Недостатня усталеність уваги утрудняє протікання цілеспрямованої пізнавальної діяльності і є однієї із самих головних передумов до виникнення трудностей у розумовій діяльності. Забезпечення початкової фіксації уваги на об'єкті виступає головною передумовою зосередженої і стійкої уваги.

У психічно хворих, як правило, порушене і зорове, і слухове увага. За методикою розшуку чисел по таблиці Шульте виявляються результати, що перевершують норму по кількості витраченого часу. Звертає на себе увага загальна сповільненість у роботі з різко вираженою нерівномірністю психічної діяльності. У деяка хворих швидкість розшуку чисел може знижуватися, а час, що затрачається на їхній розшуку, - збільшуватися.

Зменшення обсягу уваги - це кількісне звуження сукупності подразників через порушення спроможності до їхнього утримання. Так, наприклад, у розумово відсталих дітей у порівнянні з їхніми нормальними перевесниками звужений обсяг уваги. Вони дивляться і не бачать, слухають і не чують. Кидаючи погляд на якійсь предмет, вони бачать у ньому менше відмітних ознак, чим дитина, що нормально розвивається. Це одна з причин, що ускладнюють орієнтування таких дітей на вулицях, у помешканні, особливо в малознайомих місцях.

Для розширення обсягу уваги необхідно не просто залучення усе більшої кількості що враховуються ознак, але і їхня асиміляція, вмикання в структуру досвіду, ієрархизація, що потребує цілості відповідних механізмів.

Порушення переключаємості уваги - це порушення лабільного переходу від одного стереотипу виконання діяльності до іншого, порушення спроможності до оттормаживання попередніх засобів діяльності.

Порушення переключаємості уваги виражено в розумово відсталих і хворих епілепсією. Вони відчувають значні трудності при переключенні з одного завдання на інше. У їхнє діяльності особливо яскраво виявляється застреваємості або “соскальзування” на вже знайомий засіб рішення завдання. У них знижена спроможність до розподілу уваги між різними видами діяльності. Вони не можуть відразу виконувати два завдання, наприклад малювати і розповідати вірш.