Контрольні питання

1. Як застосовується метод бесіди в роботі з дітьми?

2. Як проводити патопсихологічне обстеження, якщо дитина мовчить? У яких випадках це буває?

3. Які ви знаєте методики для вивчення уваги і працездатності?

4. Які методики застосовуються при дослідженні пам'яті?

5. У чому розходження між порушеннями процесу мислення і зниженням рівня інтелекту? Якими методиками ці порушення можна визначити?

6. Чому при дослідженні дітей їм можна робити поміч у виконанні завдань? Що таке “зона найближчого розвитку”?

7. З якою ціллю застосовується нейропсихологічне обстеження?

8. Які диференційно-діагностичні критерії дебільності і затримки психічного розвитку?

9. Що таке специфічні спроможності при психічному недорозвиненні?

Література до теми

1. Атлас для экспериментального исследования в психической деятельности человека / Под ред. И. А. Полищука, А. Е. Видренко. – К., 1980.

2. Блейхер В. М., Крук И. В., Боков С. Н. Практическая патопсихология. – Ростов н/Д.: “Феникс”, 1996. – 448 с.

3. Диагностическая и коррекционная работа школьного психолога // Сб. науч.тр. /Под ред. И. В. Дубровиной. – М., 1987.

4. Исаев Д. М. Психическое недоразвитие у детей. – Л.: Медицина, 1982. – 233с.

5. Лучшие психологические тесты для профотбора и профориентации / Под ред. А. Ф. Кудряшова. – Петрозаводск, 1992.

6. Максимова Н. Ю., Милютина Е. Л. Курс лекций по детской патопсихологии. - Ростов н/Д.: “Феникс”, 2000. – 576 с.

7. Мастюкова Е. М. Ребенок с отклонениями в развитии. – М.: Просвещение, 1992. – 94 с.

8. Практикум по патопсихологии / Под ред. Б. В. Зейгарник, В. Р. Николаевой, В. В. Лебединского. – М., 1987.

9. Рабочая книга школьного психолога / Под ред. И. В. Дубровиной. – М., 1991.

10. Рубинштейн С. Я. Экспериментальные методики патопсихологии. – М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс, 1999. – 448 с.

11. Страдненко Н. М. и др. Диагностика отклонений в умственном развитии учащихся: Пособие для учителя. – К.: Освіта, 1991. – 96 с.

12. Херсонский Б. Г. Метод пиктограмм в психодиагностике психических заболеваний. – К., 1988.

13. Экспериментально-психологическое исследование детей в период предшкольной диспансеризации / Под ред. С. Я. Рубинштейн. – М., 1982.

Тема 12 Психологічні феномени і патопсихологічні синдроми при психічних захворюваннях

Ціль заняття: розкрити особливості патопсихологічного дослідження при шизофренії; маніакально-депресивному психозі; епілепсії, присінильних деменціях; церебральному атеросклерозі; наслідках закритої черепно-мозкової травми; прикордонних нервово-психічних розладах.

План

1. Невротичні розлади.

2. Розлади особистості.

3. Шизофренія.

4. Епілептичні психічні розлади.

5. Органічні психічні розлади.

При патопсихологічному дослідженні хворих шизофренією виявляються своєрідні, діагностично значимі, зміни мислення, перцептивної діяльності й афективно-особистісних властивостей. Прояви психічної патології при цьому носять сумарний характер, вони не можуть бути адресовані до однієї зі сфер психічної діяльності, тому в їхньому описі ми будемо часто удавати до характеристики результатів дослідження, одержуваних за допомогою тієї або іншої методики, у першу чергу максимально валідных, у діагностиці шизофренічного процесу.

Маніакально-депресивний психоз (МДП) - ендогенне психічне захворювання, що протікає у виді афективних фаз, розділених світлими проміжками. Діагностика МДП визначається характером фаз - їхнім афективним знаком, ступенем виразності, типом чергування, наявністю змішаних станів і атипічних фаз, тривалістю інтермісій. Психологічна діагностика при МДП у першу чергу зводиться до характеристики зміненої пізнавальної діяльності й емоційних розладів у періоди фаз. У зв'язку з цим психологу важливо знати клінічні особливості фаз.

При патопсихологічному обстеженні хворих епілепсією виявляються характерні зміни мислення, промови, пам'яті, особистісні особливості.

Істотно змінюється темп психічних процесів, поряд із явищами загальної брадікінезії, у більшості хворих епілепсій вони в різноманітному ступені уповільнені. Показниково в цьому відношенні дослідження таблицями Шульте.

До присінільним деменціям відносять захворювання, що виявляються переважно в передстаречому віці і характеризуються неухильно прогредієнтним, що поступово виникає без припинень і ремісій (але і без загострень) процесом.

Найбільше часто з захворювань цієї групи зустрічаються хвороби Альцгеймера і Піка, а також Хорея Гентингтона. Особливі трудності для диференціальної діагностики подають перші два захворювання.

Для діагностики хвороб Піка й Альцгеймера особливо значиме патопсихологічне дослідження з використанням ряду нейропсихологічних методик.

Плин церебрального атеросклерозу характеризується різноманіттям клінічних форм. Один із головних симптомів астенії - істощаємість психічних функцій. Дослідження її дозволяє чітко визначити патогенетичні особливості і тип астенічного стана. Оцінка виразності істощаємості в плині захворювання дає підстави судити про ефективність терапії, є об'єктивним показником зміни стана хворого.

Закрита черепно-мозкова травма зустрічається значно частіше, чим відкрита. Закриті черепно-мозкові травми складають 90,4% усіх травматичних поразок головного мозку. Цією обставиною, а також значними трудностями при проведенні експертиз, пояснюється і значення патопсихологічних досліджень у віддалений період закритої черепно-мозкової травми. У плині черепно-мозкової травми виділяють 4 стадії.

До групи прикордонних нервово-психічних розладів відносять неврози, психопатії і психічні порушення при соматичної патології.

Патопсихологічна діагностика при прикордонних розладах - це в першу чергу діагностика особистості. Не випливає проте ігнорувати і роль дослідження особливостей пізнавальної діяльності. Діагностика неврозів і психопатій завжди йде шляхом диференціювання з неврозо- і психопатоподібними станами, що виникають у зв'язку з процесуальними, органічними або соматичними захворюваннями.