- •6.050701 «Електротехніка та електротехнології»)
- •1. Структура та елементи систем автоматичного керування
- •1.1. Сутність та структура сак
- •1.1.1. Сутність автоматичного керування
- •1.1.2. Основні поняття автоматичного керування
- •1.1.3. Історія розвитку теорії автоматичного керування
- •1.1.4. Приклади системи автоматичного керування
- •1.1.5. Область застосування систем автоматичного керування
- •1.2. Класифікація та основні принципи побудови сак
- •1.2.1. Класифікація сак
- •1.2.2. Основні принципи побудови систем автоматичного керування
- •1.2.3. Основні види автоматичного керування
- •1.3. Елементи сак
- •1.3.1. Датчики
- •1.3.1.1. Загальні відомості про датчики
- •1.3.1.2 Способи отримання вимірювальних сигналів і типів датчиків для різних величин
- •1.3.1.3 Класифікація датчиків
- •1.3.1.3.1 Електричні датчики
- •1.3.1.3.2 Датчики-модулятори
- •1.3.1.4 Фоторезистори
- •1.3.1.5 Датчики струму
- •1.3.1.6 Датчики напруги
- •1.3.2 Пристрої, що задають
- •1.3.3 Порівнювальні елементи
- •1.3.4 Елементи, що підсилюють
- •2 Параметри й режими сак
- •2.1 Властивості сак
- •2.1.1 Принципи керування
- •2.1.2 Види зворотного зв’язку
- •2.1.3 Способи корекції сак
- •2.1.3.1 Застосування принципу зворотного зв'язку
- •2.1.3.2 Застосування принципу компенсації
- •2.2 Моделювання процесів в сак
- •2.2.1. Математичний опис елементів у змінних вхід – вихід
- •2.1.1.1 Стандартна форма запису диференціальних рівнянь сак
- •2.1.1.2 Операційний метод опису лінійних сак
- •2.1.1.2.1 Основні властивості перетворення Лапласа
- •2.1.1.2.2 Властивості й особливості передаточної функції
- •2.1.1.3 Лінеаризація рівнянь сак
- •2.2 Математичний опис сак у змінних стану
- •2.2.1 Стандартна форма запису рівнянь стану
- •2.3 Структурні схеми сак
- •2.3.1 Позначення у структурних схемах
- •2.3.2 Передаточні функції типових з'єднань ланок
- •2.3.3 Додаткові правила перетворення структурних схем
- •2.3.4 Визначення передатних функцій замкнутої сак за її структурною схемою
- •Розділ 3 характеристики сак
- •3.1 Часові характеристики
- •3.2 Частотні характеристики
- •3.2.1 Логарифмічні частотні характеристики
- •3.3 Співвідношення взаємозв'язку характеристик сак між собою і передаточною функцією
- •3.4 Типові ланки сак і їхні характеристики
- •3.4.1 Пропорційна ланка
- •3.4.2 Інтегруюча ланка
- •3.4.3 Диференціюча ланка
- •3.4.4 Аперіодична ланка першого порядку
- •3.4.5 Форсуюча ланка
- •3.4.6 Коливальна ланка
- •3.4.7 Ланка запізнення
- •3.6 Якість і точність сак
- •4. Параметри та характеристики систем автоматичного керування освітленням
- •4.1 Системи автоматичного керування освітленням
- •4.1.1 Структура та функції локальних систем автоматичного керування освітленням
- •4.1.2 Структура та функції інтегрованих систем автоматичного керування освітленням
- •4.1.3 Структура та функції систем автоматичного керування зовнішнім освітленням
- •Джерела
- •«Теорія автоматичного керування»
- •6.050701 «Електротехніка та електротехнології»)
3.2 Частотні характеристики
Частотні характеристики описують передаточні властивості САК в ре-жимі сталих гармонійних коливань, викликаних зовнішнім гармонійним впливом. Ці характеристики широко використовують в ТАК, тому що реальні зовнішні впливи можуть бути представлені у вигляді суми гармонійних сигналів. Вони визначаються змушеною складовою рішення диференціального рівняння при подачі на вхід впливу:
![]()
Представимо вплив (3.13) за допомогою формули Ейлера у вигляді суми двох експонентних впливів:

де

і

Вирішимо (3.1), підставивши в праву частину вираз (3.14). При цьому будемо шукати тільки змушену складову рішення yв(t) .
Використовуючи принцип суперпозиції, рішення yв(t) можна подати у вигляді двох складових
![]()
де у1(t)
–рішення при
![]()
Будемо шукати y1(t) у вигляді:


З останнього виразу маємо:

W( jw) називають частотною передаточною функцією . Зрівнявши (3.18) з виразом для передаточної функції W(s) , можна зробити висновок про те, що W( jw) є частковим випадком W(s) при s = jw.
Скориставшись прямим перетворенням Фур,є
![]()
можна зробити наступне визначення: частотною передатною функцією називається відношення вихідної величини до вхідної, перетворених за Фур'є при нульових початкових умовах.
W( jw), як і будь-яка функція комплексної змінної, може бути представлена в алгебраїчній і показовій формах.
Алгебраїчна форма:
![]()
де P(w) і Q(w) - речовинна і мнима частини відповідно. Показова форма:
![]()
де
-
модуль, а
- аргумент
Підставивши (3.20) в (3.17), одержимо:
(3.21)
Аналогічно одержимо складову у2(t)

Склавши (3.21) і (3.22) остаточно маємо
![]()
Таким чином, при гармонійному впливі на вході вихідна величина після закінчення перехідного процесу (yc(t) = 0 ) також змінюється за гармонійним законом, але з іншою амплітудою і фазою. При цьому відношення амплітуд вихідної і вхідної величин дорівнює модулю, а зміщення фаз – аргументу W( jw). Крива, що описує кінець вектора частотної передатної функції на комплексній площині при зміні частоти від 0 до ¥, називається амплітудно-фазовою частотною характеристикою (АФЧХ).
Крім АФЧХ, що є самою загальною частотною характеристикою, розрізняють наступні види частотних характеристик:
амплітудна частотна характеристика (АЧХ) – графік функції
A(w) = W( jw) ;
фазова частотна характеристика (ФЧХ) – графік функції j(w) = Arg W( jw) ;
речовинна частотна характеристика – графік функції P(w) = Re W( jw) ;
мнима частотна характеристика – графік функції
Q(w) = Im W( jw) .
З порівняння (3.23) і (3.13) випливає важлива властивість частотних характеристик - можливість їхнього експериментального визначення на реальному об'єкті.
Приклад 3.4. Визначити частотні характеристики для умов прикладу 3.3.
Вирішення.
Перетворимо вихідне рівняння за Лапласом при нульових початкових
![]()
Звідси можна одержати вираз для передаточної функції:

Зробивши заміну s = jw,маємо:

Одержимо алгебраїчну форму подання W(jw):

Звідси

Відповідні графіки подані на рис. 3.5.

Рис. 3.5 – Частотні характеристики
