- •6.050701 «Електротехніка та електротехнології»)
- •1. Структура та елементи систем автоматичного керування
- •1.1. Сутність та структура сак
- •1.1.1. Сутність автоматичного керування
- •1.1.2. Основні поняття автоматичного керування
- •1.1.3. Історія розвитку теорії автоматичного керування
- •1.1.4. Приклади системи автоматичного керування
- •1.1.5. Область застосування систем автоматичного керування
- •1.2. Класифікація та основні принципи побудови сак
- •1.2.1. Класифікація сак
- •1.2.2. Основні принципи побудови систем автоматичного керування
- •1.2.3. Основні види автоматичного керування
- •1.3. Елементи сак
- •1.3.1. Датчики
- •1.3.1.1. Загальні відомості про датчики
- •1.3.1.2 Способи отримання вимірювальних сигналів і типів датчиків для різних величин
- •1.3.1.3 Класифікація датчиків
- •1.3.1.3.1 Електричні датчики
- •1.3.1.3.2 Датчики-модулятори
- •1.3.1.4 Фоторезистори
- •1.3.1.5 Датчики струму
- •1.3.1.6 Датчики напруги
- •1.3.2 Пристрої, що задають
- •1.3.3 Порівнювальні елементи
- •1.3.4 Елементи, що підсилюють
- •2 Параметри й режими сак
- •2.1 Властивості сак
- •2.1.1 Принципи керування
- •2.1.2 Види зворотного зв’язку
- •2.1.3 Способи корекції сак
- •2.1.3.1 Застосування принципу зворотного зв'язку
- •2.1.3.2 Застосування принципу компенсації
- •2.2 Моделювання процесів в сак
- •2.2.1. Математичний опис елементів у змінних вхід – вихід
- •2.1.1.1 Стандартна форма запису диференціальних рівнянь сак
- •2.1.1.2 Операційний метод опису лінійних сак
- •2.1.1.2.1 Основні властивості перетворення Лапласа
- •2.1.1.2.2 Властивості й особливості передаточної функції
- •2.1.1.3 Лінеаризація рівнянь сак
- •2.2 Математичний опис сак у змінних стану
- •2.2.1 Стандартна форма запису рівнянь стану
- •2.3 Структурні схеми сак
- •2.3.1 Позначення у структурних схемах
- •2.3.2 Передаточні функції типових з'єднань ланок
- •2.3.3 Додаткові правила перетворення структурних схем
- •2.3.4 Визначення передатних функцій замкнутої сак за її структурною схемою
- •Розділ 3 характеристики сак
- •3.1 Часові характеристики
- •3.2 Частотні характеристики
- •3.2.1 Логарифмічні частотні характеристики
- •3.3 Співвідношення взаємозв'язку характеристик сак між собою і передаточною функцією
- •3.4 Типові ланки сак і їхні характеристики
- •3.4.1 Пропорційна ланка
- •3.4.2 Інтегруюча ланка
- •3.4.3 Диференціюча ланка
- •3.4.4 Аперіодична ланка першого порядку
- •3.4.5 Форсуюча ланка
- •3.4.6 Коливальна ланка
- •3.4.7 Ланка запізнення
- •3.6 Якість і точність сак
- •4. Параметри та характеристики систем автоматичного керування освітленням
- •4.1 Системи автоматичного керування освітленням
- •4.1.1 Структура та функції локальних систем автоматичного керування освітленням
- •4.1.2 Структура та функції інтегрованих систем автоматичного керування освітленням
- •4.1.3 Структура та функції систем автоматичного керування зовнішнім освітленням
- •Джерела
- •«Теорія автоматичного керування»
- •6.050701 «Електротехніка та електротехнології»)
2.2.1 Стандартна форма запису рівнянь стану
Нехай відомо нормоване (a0 = 1) диференціальне рівняння вхід - вихід, що встановлює зв'язок між виходом y(t) і входом u(t) дновимірної системи n-го порядку:
Визначимо рівняння стану, що відповідають диференціальному рівнянню (2.43). Оскільки знання початкових значень вихідний змінної і її похідних
)
можуть бути прийняті як змінні стану
Розв’язавши рівняння (2.43) щодо старшої похідної, маємо
Тоді з (2.44) і (2.45) одержуємо наступну систему диференціальних рівнянь першого порядку щодо змінних стану x1(t), x2(t),K, xn(t) і алгебраїчне рівняння, що зв'язує вихід системи y(t) з відповідною змінною стану
Систему рівнянь (2.46) зручно записати у векторно-матричній формі в такий спосіб:
де згідно з (2.47) матриця стану A розмірності n´ n , матриця входу B розмірності n ´1 , матриця виходу C розмірності 1´ n і вектор стану x(t) розмірності n´1 дорівнюють:
Рівняння (2.46) називаються рівняннями стану в стандартній формі.
Приклад 2.5. Рівняння САК по каналу вхід-вихід має вигляд
Перетворити це рівняння в рівняння стану і вирішити їх.
Вирішення.
Перетворимо (2.50) до нормованого вигляду
Позначимо: x1(t) = y(t); x2(t) = y(t); x3(t) = y(t) і перетворимо вихідне рівняння до системи вигляд у (2.46)
Тоді рівняння стану САУ набуде вигляду:
де
Рис. 2.14 – Блок-схема вирішення диференціального рівняння третього порядку за допомогою програми Simulink
Тут: три блоки Integrator здійснюють інтегрування відповідних вхід-них змінних із заданням від внутрішнього джерела internal їхніх початкових значень; чотири блоки Gain служать для задання зазначених на рис. коефіцієнтів рівняння; ручний перемикач Manual Switch здійснює вибір типу вхідного сигналу.
Відповідні графіки змінних стану при u(t) = 1(t) подані на рис. 2.15.
в)
Рис. 2.15 – Графіки змінних стану:
2.3 Структурні схеми сак
У ТАК при аналізі САК саме широке застосування одержали так звані структурні схеми. При цьому під структурною схемою САУ мається на увазі умовне графічне зображення математичної моделі системи у вигляді сукупності окремих ланок із вказівкою зв'язків між ними.
Ця схема, по суті, являє собою графічне зображення системи рівнянь, що описують поводження елементів і пристроїв САК.
Структурна схема може також розглядатися як схема проходження і перетворення сигналів у САК. Тому її іноді ще називають алгоритмічною схемою.
2.3.1 Позначення у структурних схемах
Розглянемо правила зображення елементів САК на структурних схемах.
Ланка позначається у вигляді прямокутника із вказівкою вхідних і вихідних величин.
Рис. 2.16 – Зображення ланок
Усередині прямокутника вказують передаточну функцію рис. 2.16,а. Допускається замість W(s) вказувати рівняння або характеристику ланки рис. 2.16, б. Позначення вхідних і вихідних величин записують у вигляді зображень або оригіналів залежно від позначення у прямокутнику. Допускається також ланки нумерувати, а їхні передаточні функції, рівняння або характеристики представляти поза схемою.
Ланцюг передачі сигналу зображується прямою лінією, на якій стрілкою вказують напрямок проходження сигналу, а також наводять літерне позначення цього сигналу.
Елемент порівняння зображують у вигляді, наведеному на рис. 2.17
а) y= x1 +x2 ; б) y=x1 -x2