- •6.050701 «Електротехніка та електротехнології»)
- •1. Структура та елементи систем автоматичного керування
- •1.1. Сутність та структура сак
- •1.1.1. Сутність автоматичного керування
- •1.1.2. Основні поняття автоматичного керування
- •1.1.3. Історія розвитку теорії автоматичного керування
- •1.1.4. Приклади системи автоматичного керування
- •1.1.5. Область застосування систем автоматичного керування
- •1.2. Класифікація та основні принципи побудови сак
- •1.2.1. Класифікація сак
- •1.2.2. Основні принципи побудови систем автоматичного керування
- •1.2.3. Основні види автоматичного керування
- •1.3. Елементи сак
- •1.3.1. Датчики
- •1.3.1.1. Загальні відомості про датчики
- •1.3.1.2 Способи отримання вимірювальних сигналів і типів датчиків для різних величин
- •1.3.1.3 Класифікація датчиків
- •1.3.1.3.1 Електричні датчики
- •1.3.1.3.2 Датчики-модулятори
- •1.3.1.4 Фоторезистори
- •1.3.1.5 Датчики струму
- •1.3.1.6 Датчики напруги
- •1.3.2 Пристрої, що задають
- •1.3.3 Порівнювальні елементи
- •1.3.4 Елементи, що підсилюють
- •2 Параметри й режими сак
- •2.1 Властивості сак
- •2.1.1 Принципи керування
- •2.1.2 Види зворотного зв’язку
- •2.1.3 Способи корекції сак
- •2.1.3.1 Застосування принципу зворотного зв'язку
- •2.1.3.2 Застосування принципу компенсації
- •2.2 Моделювання процесів в сак
- •2.2.1. Математичний опис елементів у змінних вхід – вихід
- •2.1.1.1 Стандартна форма запису диференціальних рівнянь сак
- •2.1.1.2 Операційний метод опису лінійних сак
- •2.1.1.2.1 Основні властивості перетворення Лапласа
- •2.1.1.2.2 Властивості й особливості передаточної функції
- •2.1.1.3 Лінеаризація рівнянь сак
- •2.2 Математичний опис сак у змінних стану
- •2.2.1 Стандартна форма запису рівнянь стану
- •2.3 Структурні схеми сак
- •2.3.1 Позначення у структурних схемах
- •2.3.2 Передаточні функції типових з'єднань ланок
- •2.3.3 Додаткові правила перетворення структурних схем
- •2.3.4 Визначення передатних функцій замкнутої сак за її структурною схемою
- •Розділ 3 характеристики сак
- •3.1 Часові характеристики
- •3.2 Частотні характеристики
- •3.2.1 Логарифмічні частотні характеристики
- •3.3 Співвідношення взаємозв'язку характеристик сак між собою і передаточною функцією
- •3.4 Типові ланки сак і їхні характеристики
- •3.4.1 Пропорційна ланка
- •3.4.2 Інтегруюча ланка
- •3.4.3 Диференціюча ланка
- •3.4.4 Аперіодична ланка першого порядку
- •3.4.5 Форсуюча ланка
- •3.4.6 Коливальна ланка
- •3.4.7 Ланка запізнення
- •3.6 Якість і точність сак
- •4. Параметри та характеристики систем автоматичного керування освітленням
- •4.1 Системи автоматичного керування освітленням
- •4.1.1 Структура та функції локальних систем автоматичного керування освітленням
- •4.1.2 Структура та функції інтегрованих систем автоматичного керування освітленням
- •4.1.3 Структура та функції систем автоматичного керування зовнішнім освітленням
- •Джерела
- •«Теорія автоматичного керування»
- •6.050701 «Електротехніка та електротехнології»)
2.1.2 Види зворотного зв’язку
Об'єкт керування – це технічний пристрій або технологічний процес, деякі фізичні величини якого підтримуються незмінними або підлягають цілеспрямованим змінам.
Найбільше поширення в техніціу одержав принцип зворотного зв'язку (рис. 2.4). Тут керуючий вплив коректується залежно від вихідний величини y(t). І вже не важливо, які збурювання діють на ОУ. Якщо значення y(t) відхиляється від необхідного, то відбувається коректування сигналу u(t) з метою зменшення даного відхилення. Зв'язок виходу ОУ з його входом називається головним зворотним зв'язком (ОС).

Рис. 2.4 – Принцип зворотного зв,язку

Рис. 2.5 – Приклад зворотного зв,язку

Рис.2.6 – Формування ЗУ необхідного значення вихідної величини yо(t)
В
окремому випадку рис. 2.6 ЗУ формує
необхідне значення вихідної величини
yо(t),
що рівняється з дійсним значенням на
виході САК y(t).
Відхилення e
= yо-y
з виходу пристрою, що порівнює, подається
на вхід
регулятора Р, що поєднує в собі УУ, УО,
ЧЕ. Якщо e
0,
то регулятор формує керуючий вплив
u(t),
що діє доти, поки не забезпечиться
рівність
e
= 0,
або y
= yо.
Тому що на регулятор подається різниця
сигналів, такий зворотний зв'язок
називається негативним,
на відміну від позитивного
зворотного зв'язку,
коли сигнали складаються.
Таке
керування у функції відхилення називається
регулюванням,
а подібну САУ називають системою
автоматичного регулювання
(САР). Так на рис. 2.7 зображена спрощена
схема САР хлібопекарської печі. Роль
ЗУ тут виконує потенціометр, напруга
на якому Uз
рівняється з напругою на термопарі Uт.
Їхня різниця
U
через підсилювач подається на виконавчий
двигун, що регулює через редуктор
положення движка реостата в ланцюзі.
Наявність підсилювача говорить про те,
що дана САР є
системою
непрямого регулювання,
тому що енергія для функцій керування
береться від сторонніх джерел живлення,
на відміну від систем
прямого регулювання,
у яких енергія береться безпосередньо
від ОУ, як, наприклад, у САР рівня води
в баці
рис. 2.5.

Рис .2.7 – Спрощена схема САР хлібопекарської печі
Характерною рисою схеми є наявність вимірювально-перетворювального пристрою, що забезпечує роботу автоматичного регулятора зі стандартними значеннями струму або напруги. Вимірювально-перетворювальний пристрій виконує наступні функції: перетворить нестандартний вхідний сигнал у стандартний вихідний; здійснює фільтрацію вхідного сигналу; здійснює лінеаризацію статичної характеристики датчика з метою одержання лінійного діапазону.
Для розрахункових цілей вихідну схему спрощують до схеми, що включає в себе тільки АР - регулятор, ЕС- елемент порівняння й ОР - об'єкт регулювання. Тут під об'єктом регулювання вже розуміється незмінна частина системи, що складається з вимірювально-перетворювального пристрою, виконавчого механізму, регулювального органа й властиво об'єкта керування.
2.1.3 Способи корекції сак
2.1.3.1 Застосування принципу зворотного зв'язку
Найбільше поширення в техніку одержав принцип зворотного зв'язку рис. 2.3. Тут керуючий вплив коректується залежно від вихідної величини y(t). І вже не важливо, які збурювання діють на ОУ. Якщо значення y(t) відхиляється від необхідного, то відбувається коректування сигналу u(t) з метою зменшення даного відхилення. Зв'язок виходу ОУ з його входом називається головним зворотним зв'язком (ОЗ).
В
окремому випадку ЗУ формує необхідне
значення вихідної величини yо(t),
що рівняється з дійсним значенням на
виході САК y(t).
Відхилення
e
= yо-y
з виходу пристрою, що порівнює, подається
на вхід
регулятора Р, що поєднує в собі УУ, УО,
ЧЕ. Якщо e
0,
то регулятор формує керуючий вплив
u(t),
що діє доти, поки не забезпечиться
рівність e
= 0,
або y
= yо.
Тому що на регулятор подається різниця
сигналів, те такий зворотний зв'язок
називається негативної,
на відміну від позитивного
зворотного зв'язку,
коли сигнали складаються.
Таке
керування у функції відхилення називається
регулюванням,
а подібну САК називають системою
автоматичного регулювання
(САР). Так на рис. 2.5 зображена спрощена
схема САР хлібопекарської печі. Роль
ЗУ тут виконує потенціометр, напругу
на якому Uз
рівняється з напругою на термопарі Uт.
Їхня різниця
U
через підсилювач подається на виконавчий
двигун ВД, що регулює через редуктор
положення движка реостата в ланцюзі
НЕ. Наявність підсилювача говорить про
те, що дана САР є системою
непрямого регулювання,
тому що енергія для функцій керування
береться від сторонніх джерел харчування,
на відміну від систем
прямого регулювання,
у яких енергія береться безпосередньо
від ОУ, як, наприклад, у САР рівня води
в баці рис. 2.3.
Недоліком принципу зворотного зв'язку є інерційність системи. Тому часто застосовують комбінацію даного принципу із принципом компенсації, що дозволяє об'єднати достоїнства обох принципів: швидкість реакції на збурювання принципу компенсації й точність регулювання незалежно від природи збурень принципу зворотного зв'язку.
