- •Національний університет харчових технологій
- •В.М. Поводзинський
- •Основи проектування
- •Фармацевтичних виробництв
- •Курс лекцій
- •1. Загальні принципи проектування
- •Організаційні форми та методи проектування.
- •2. Виробництво лікарських засобів
- •3. Належна виробнича практика (gmp)
- •3.1. Національні правила gmp.
- •3.2.4. Контроль якості.
- •4. Використання Чистих Приміщень у технологіях виробництва лікарських засобів
- •5. Проектування систем підготовки води для фармації
- •1. Загальні принципи проектування
- •Організаційні форми та методи проектування
- •Ситуація, що склалася
- •1.3. Стратегія проектування
- •1.4. Стадії процесу проектування
- •2. Виробництво лікарських засобів
- •2.1 Законодавча та нормативна база виробництва лікарських засобів.
- •2.2 Реєєстраційне досьє
- •2.2.1. Аналітичний нормативний документ на лікарський засіб. Порядок побудови, викладу та оформлення
- •Склад лікарського засобу. Якісні характеристики.
- •Фізико-хімічні властивості, що впливають на біодоступність
- •2.2.1.1. Порядок побудови, викладу і оформлення анд на лікарський засіб
- •2.2.1.2. Характеристики якості, які мають бути наведені у специфікації
- •2.2.1.2. Приклад специфікації на рідкий стерильний лікарський засіб для ін’єкцій
- •2.2.2. Аналітична нормативна документація медичних імунобіологічних препаратів
- •Основні положення розробки анд
- •2.2.1.1. Побудова найменування мібп
- •Структура найменувань
- •2.2.1.2. Побудова і зміст розділів анд
- •2.2.2.4. Приклад специфікації на мібп. Специфікація
- •2.2.2.5. Вимоги до оформлення розділу “методи контролю”
- •Фармакологічна дія лікарського засобу
- •2.2.2.6. Інструкція про застосування мібп.
- •2. Загальна характеристика:
- •3. Склад:
- •5. Код анатомічно-терапевтично-хімічної класифікації "Anatomical Therapeutic Chemical classification system /who" (atc).
- •8. Спосіб застосування і дози.
- •Інформація, що наноситься на упаковку (етикетку) мібп, що вводяться людині
- •Інформація про мібп, що застосовуються in vitro
- •Інформація, що наноситься на упаковку (етикетку) мібп, що використовуються in vitro
- •2.2.3. Типи регламентів виробництва, склад регламентів виробництва лікарських засобів
- •Контроль виробництва
- •Лінія зв’язку означає факт прийняття рішення!
- •Безпечна експлуатація виробництва та охорона навколишнього середовища
- •2.2.4. Регламенти виробництва імунобіологічних препаратів медичного призначення
- •Біологічна схема виробництва
- •Наступні розділи регламенту ідентичні технічному та технологічному регламентам виробництва лз. Технологічна схема виробництва
- •Апаратурно–технологічна схема виробництва і специфікація обладнання.
- •Викладення технологічного процесу
- •Матеріальний баланс
- •3. Належна виробнича практика (gmp)
- •3.1. Історія виникнення та базові принципи gmp
- •Національні правила gmp
- •3.2. Належна виробнича практика (gmp).
- •3.2.1. Загальні вимоги належної виробничої практики (нвп)
- •3.2.2. Управління якістю
- •3.2.3. Належна виробнича практика лікарських засобів (gmp)
- •3.2.4. Контроль якості
- •3.2.5 Персонал
- •3.2.6. Приміщення та обладнання
- •Загальні вимоги стосовно проектування та експлуатації виробничих зон можна представити в наступному вигляді:
- •3.2.7. Документація
- •3.2.8. Технологічний процес
- •Загальні вимоги до технологічного процесу. Всі стадії та операції повинні здійснювати і контролювати компетентні особи.
- •Валідація. Дослідження з валідації мають сприяти реалізації нвп; їх слід проводити відповідно до встановлених методик. Результати і висновки повинні бути запротокольовані.
- •3.2.9. Контроль якості
- •Проведення випробувань. Аналітичні методи повинні пройти валідацію.
- •4. Використання Чистих Приміщень у технологіях виробництва лікарських засобів
- •Глосарій
- •4.1. Загальні принципи створення та застосування чистих приміщень
- •4.2. Класифікація чистих приміщень
- •4.2.1. Вимоги правил gмр в проектуванні чистих приміщень виробництв лікарських засобів
- •4.2.2. Чисті приміщення у виробництві стерильних лікарських засобів
- •4.2.3. Загальні вимоги до проектування виробництва стерильних лікарських засобів
- •4.4.1. Ізолюючі технології виробництва стерильних лікарських засобів
- •4.4.2. Чисті приміщення у виробництві стерильних лікарських засобів, які підлягають фінішній стерилізації у первинній упаковці
- •4.4.3. Чисті приміщення у виробництва стерильних лікарських засобів у асептичних умовах
- •4.4.4. Технологія видування-наповнення-герметизація
- •4.4.5. Проектні вимоги до приміщень у виробництві стерильних лікарських засобів
- •4.4.6. Персонал у чистих зонах (приміщеннях) виробництва стерильних лікарських засобів
- •4.4.7. Обладнання у чистих зонах (приміщеннях) виробництва стерильних лікарських засобів
- •3.5. Чисті приміщення у виробництві нестерильних лікарських засобів
- •3.5.1. Класифікація виробничих приміщень виробництва нестерильних лікарських засобів.
- •4.5.2. Підготовка вентиляційного повітря для виробничих приміщень виробництва нестерильних лікарських засобів
- •4.6. Проектування чистих приміщень. Методи забезпечення чистоти.
- •4.6.1. Потоки повітря
- •4.6.2. Швидкість однонаправленого потоку повітря
- •4.6.3. Баланс повітрообміну.
- •3.6.4. Кратність повітрообміну.
- •4.6.5. Перепад тиску.
- •4.6.5. Конструктивні і планувальні рішення чистих приміщень виробництва лікарських засобів.
- •4.6.5.1. Планувальні рішення чистих приміщень
- •4.6.5.2. Кімнати перевдягання. Приміщення підготовки персоналу
- •4.6.5.3. Конструктивні рішення будівельних елементів чистих приміщень.
- •4.6.7. Будівництво чистих приміщень.
- •4.6.5. Атестація чистих приміщень.
- •Етапи атестації Етапи створення Статус чистого приміщення
- •4.7. Підготовка стерильного вентиляційного повітря для чистих приміщень. Глосарій
- •4.7.1. Функції стерильного вентиляційного повітря
- •4.7.2 Способи стерилізації повітряних аерозолів
- •3.4.2.1. Ефект фільтрації
- •3.4.2.2. Механізм фільтрації частинок
- •4.7.2. Типи фільтрів
- •4.7.4. Схеми очистки повітря у виробництві лікарських засобів.
- •5. Проектування систем підготовки води для фармації
- •5.1. Цільове призначення води різних типів
- •5.2. Способи та технологічні схеми отримання води фармакопейної якості
- •5.2.1. Узагальнена технологічна схема очистки води
- •Підготовка виробництва
- •5.2.2. Вихідний контроль води питної
- •5.2.2 Пом’якшення води
- •5.2.3. Знесолювання води
- •5.3. Отримання води очищеної та води для ін’єкцій
- •5.4.1 Використання дистиляції для одержання води очищеної та води для ін’єкцій
- •5.5. Пірогенні речовини у фармації
- •Основи проектування конспект лекцій
4.6.2. Швидкість однонаправленого потоку повітря
Швидкість є важливим параметром однонаправленого потоку. При недостатній швидкості потік нестійкий, особливо досягаючи робочої зони. Надмірно велика швидкість викликає непотрібні витрати, може бути шкідлива як з технологічної, так і з ергономічної точок зору, може створювати дискомфорт персоналу. Раніше згадані стандарти і правила встановлюють значення швидкості однонаправленого потоку для різних сфер застосування.
Наприклад стандарт ISO 14644-4. Чисті приміщення і зв’язані з ними контрольовані навколишні середовища - Частина 4: Проектування, будівництво і введення в експлуатацію чистих приміщень. 1998. Для асептичного виробництва медичної продукції: мінімальна середня швидкість потоку повітря 0,2 м/с (для вертикального потоку) в чистих приміщеннях і зонах класу (А/В), 5 (100). У конкретних випадках вимоги до швидкості однонаправленого потоку залежать від специфічних факторів використання чистого приміщення, таких як температура, конфігурація контрольованого простору і виду об’єктів які захищаються та ін.
Наприклад стандарт CEN ENV 1631. Техніка чистих приміщень. Проектування, будівництво і експлуатація чистих приміщень і установок чистого повітря. 1996. Вимоги залежать від конкретних умов. Мінімальне середнє значення швидкості повинне бути 0,3 м/с ± 20%. Особливу увагу потрібно зосередити на обліку фізичних перешкод усередині чистої зони і до впливу руху персоналу й інших чинників.
Правила GМР Європейського співтовариства (GМР ЄС)стосовно швидкості вентиляційного повітря. Найближчими на національних вимог є правила GМР ЄС. У виробництві стерильних лікарських препаратів системи ламінарного потоку повітря повинні забезпечувати однорідну швидкість потоку 0,45 м/с ± 20% у зоні класу А в робочому стані прикладом таких зон є – локальні зони для операцій з високим ступенем ризику контамінації, наприклад, зони наповнення, укупорювання, вскриття ампул, здійснення з’єднань в асептичних умовах.
Як видно, GМР ЄС і відповідно гармонізовані з ними НВП пред’являють найбільше конкретні і визначені вимоги до швидкості потоку повітря. Вона підлягає контролю як при атестації чистого приміщення під час введення його в експлуатацію, так і поточному контролю при експлуатації. Контроль швидкості потоку повітря здійснюється за допомогою анемометрів різних конструкцій.
4.6.3. Баланс повітрообміну.
Як правило, системи підготовки повітря для чистих приміщень (системи вентиляції і кондиціонування) проектуються з використанням рециркуляції повітря, тобто повітря, що надходить у приміщення складається з зовнішнього повітря, що пройшло необхідну підготовку, і рециркулюючого повітря, узятого з чистого приміщення і яке пройшло вторинне очищення.
Одним з найважливіших принципів проектування та експлуатації чистих приміщень є дотримання балансу повітрообміну, тобто частка зовнішнього повітря, що надходить у чисте приміщення, повинна бути достатньою, щоб компенсувати втрати повітря через конструкції, що огороджують, втрати повітря з інших причин, забезпечити необхідний рівень статичного тиску в чистому приміщенні і виконання гігієнічних норм. У іншому випадку неможливо підтримувати стабільну роботу чистого приміщення через можливу інфільтрацію повітря в чисте приміщення з навколишнього середовища.