- •Національний університет харчових технологій
- •В.М. Поводзинський
- •Основи проектування
- •Фармацевтичних виробництв
- •Курс лекцій
- •1. Загальні принципи проектування
- •Організаційні форми та методи проектування.
- •2. Виробництво лікарських засобів
- •3. Належна виробнича практика (gmp)
- •3.1. Національні правила gmp.
- •3.2.4. Контроль якості.
- •4. Використання Чистих Приміщень у технологіях виробництва лікарських засобів
- •5. Проектування систем підготовки води для фармації
- •1. Загальні принципи проектування
- •Організаційні форми та методи проектування
- •Ситуація, що склалася
- •1.3. Стратегія проектування
- •1.4. Стадії процесу проектування
- •2. Виробництво лікарських засобів
- •2.1 Законодавча та нормативна база виробництва лікарських засобів.
- •2.2 Реєєстраційне досьє
- •2.2.1. Аналітичний нормативний документ на лікарський засіб. Порядок побудови, викладу та оформлення
- •Склад лікарського засобу. Якісні характеристики.
- •Фізико-хімічні властивості, що впливають на біодоступність
- •2.2.1.1. Порядок побудови, викладу і оформлення анд на лікарський засіб
- •2.2.1.2. Характеристики якості, які мають бути наведені у специфікації
- •2.2.1.2. Приклад специфікації на рідкий стерильний лікарський засіб для ін’єкцій
- •2.2.2. Аналітична нормативна документація медичних імунобіологічних препаратів
- •Основні положення розробки анд
- •2.2.1.1. Побудова найменування мібп
- •Структура найменувань
- •2.2.1.2. Побудова і зміст розділів анд
- •2.2.2.4. Приклад специфікації на мібп. Специфікація
- •2.2.2.5. Вимоги до оформлення розділу “методи контролю”
- •Фармакологічна дія лікарського засобу
- •2.2.2.6. Інструкція про застосування мібп.
- •2. Загальна характеристика:
- •3. Склад:
- •5. Код анатомічно-терапевтично-хімічної класифікації "Anatomical Therapeutic Chemical classification system /who" (atc).
- •8. Спосіб застосування і дози.
- •Інформація, що наноситься на упаковку (етикетку) мібп, що вводяться людині
- •Інформація про мібп, що застосовуються in vitro
- •Інформація, що наноситься на упаковку (етикетку) мібп, що використовуються in vitro
- •2.2.3. Типи регламентів виробництва, склад регламентів виробництва лікарських засобів
- •Контроль виробництва
- •Лінія зв’язку означає факт прийняття рішення!
- •Безпечна експлуатація виробництва та охорона навколишнього середовища
- •2.2.4. Регламенти виробництва імунобіологічних препаратів медичного призначення
- •Біологічна схема виробництва
- •Наступні розділи регламенту ідентичні технічному та технологічному регламентам виробництва лз. Технологічна схема виробництва
- •Апаратурно–технологічна схема виробництва і специфікація обладнання.
- •Викладення технологічного процесу
- •Матеріальний баланс
- •3. Належна виробнича практика (gmp)
- •3.1. Історія виникнення та базові принципи gmp
- •Національні правила gmp
- •3.2. Належна виробнича практика (gmp).
- •3.2.1. Загальні вимоги належної виробничої практики (нвп)
- •3.2.2. Управління якістю
- •3.2.3. Належна виробнича практика лікарських засобів (gmp)
- •3.2.4. Контроль якості
- •3.2.5 Персонал
- •3.2.6. Приміщення та обладнання
- •Загальні вимоги стосовно проектування та експлуатації виробничих зон можна представити в наступному вигляді:
- •3.2.7. Документація
- •3.2.8. Технологічний процес
- •Загальні вимоги до технологічного процесу. Всі стадії та операції повинні здійснювати і контролювати компетентні особи.
- •Валідація. Дослідження з валідації мають сприяти реалізації нвп; їх слід проводити відповідно до встановлених методик. Результати і висновки повинні бути запротокольовані.
- •3.2.9. Контроль якості
- •Проведення випробувань. Аналітичні методи повинні пройти валідацію.
- •4. Використання Чистих Приміщень у технологіях виробництва лікарських засобів
- •Глосарій
- •4.1. Загальні принципи створення та застосування чистих приміщень
- •4.2. Класифікація чистих приміщень
- •4.2.1. Вимоги правил gмр в проектуванні чистих приміщень виробництв лікарських засобів
- •4.2.2. Чисті приміщення у виробництві стерильних лікарських засобів
- •4.2.3. Загальні вимоги до проектування виробництва стерильних лікарських засобів
- •4.4.1. Ізолюючі технології виробництва стерильних лікарських засобів
- •4.4.2. Чисті приміщення у виробництві стерильних лікарських засобів, які підлягають фінішній стерилізації у первинній упаковці
- •4.4.3. Чисті приміщення у виробництва стерильних лікарських засобів у асептичних умовах
- •4.4.4. Технологія видування-наповнення-герметизація
- •4.4.5. Проектні вимоги до приміщень у виробництві стерильних лікарських засобів
- •4.4.6. Персонал у чистих зонах (приміщеннях) виробництва стерильних лікарських засобів
- •4.4.7. Обладнання у чистих зонах (приміщеннях) виробництва стерильних лікарських засобів
- •3.5. Чисті приміщення у виробництві нестерильних лікарських засобів
- •3.5.1. Класифікація виробничих приміщень виробництва нестерильних лікарських засобів.
- •4.5.2. Підготовка вентиляційного повітря для виробничих приміщень виробництва нестерильних лікарських засобів
- •4.6. Проектування чистих приміщень. Методи забезпечення чистоти.
- •4.6.1. Потоки повітря
- •4.6.2. Швидкість однонаправленого потоку повітря
- •4.6.3. Баланс повітрообміну.
- •3.6.4. Кратність повітрообміну.
- •4.6.5. Перепад тиску.
- •4.6.5. Конструктивні і планувальні рішення чистих приміщень виробництва лікарських засобів.
- •4.6.5.1. Планувальні рішення чистих приміщень
- •4.6.5.2. Кімнати перевдягання. Приміщення підготовки персоналу
- •4.6.5.3. Конструктивні рішення будівельних елементів чистих приміщень.
- •4.6.7. Будівництво чистих приміщень.
- •4.6.5. Атестація чистих приміщень.
- •Етапи атестації Етапи створення Статус чистого приміщення
- •4.7. Підготовка стерильного вентиляційного повітря для чистих приміщень. Глосарій
- •4.7.1. Функції стерильного вентиляційного повітря
- •4.7.2 Способи стерилізації повітряних аерозолів
- •3.4.2.1. Ефект фільтрації
- •3.4.2.2. Механізм фільтрації частинок
- •4.7.2. Типи фільтрів
- •4.7.4. Схеми очистки повітря у виробництві лікарських засобів.
- •5. Проектування систем підготовки води для фармації
- •5.1. Цільове призначення води різних типів
- •5.2. Способи та технологічні схеми отримання води фармакопейної якості
- •5.2.1. Узагальнена технологічна схема очистки води
- •Підготовка виробництва
- •5.2.2. Вихідний контроль води питної
- •5.2.2 Пом’якшення води
- •5.2.3. Знесолювання води
- •5.3. Отримання води очищеної та води для ін’єкцій
- •5.4.1 Використання дистиляції для одержання води очищеної та води для ін’єкцій
- •5.5. Пірогенні речовини у фармації
- •Основи проектування конспект лекцій
2.2.1.2. Побудова і зміст розділів анд
АНД починається з титульної сторінки. Текст АНД розпочинається з вступної частини, що містить загальні відомості про препарат, його склад та призначення. Подальший текст складається з основних розділів: “Специфікації”, “Методи контролю”, “Пакування” “Маркування”, “Термін придатності”. Розділи “Специфікації” та “Методи контролю” починають з нових сторінок. Найменування і зміст підрозділів, які до них входять, визначаються властивостями препарату та показниками його якості.
У вступній частині зазначають загальні відомості про спосіб одержання; біологічний і фізичний стан, якщо вони не відображені у найменуванні препарату; вміст активної речовини у вагових чи інших одиницях (кількість колонієутворюючих одиниць мікробних кліток (КОЕ), міжнародних одиниць (МО) і т.п.), в одиницях об’єму чи маси в ампулі, у таблетці і т.п.; кількість доз у 1 мл чи в первинному пакованні. Наявність і назву сорбенту, консерванту, стабілізатора, антибіотика. Наводиться призначення препарату.
Склад препарату із посиланням на нормативний документ (НД)/АНД чи ГСТУ (ДСТ) на інгредієнти, їх кваліфікацію, приводять у розділі “Речовини, що входять до складу препарату”, який, при необхідності, включають у текст АНД перед розділом “Специфікації”.
Якщо препарат має багатокомпонентний склад (поживні середовища) або випускається у вигляді набору (імуноферментні тест-системи), відзначають:
-
для поживних середовищ: їх склад у грамах на 1 л середовища, при цьому для всіх компонентів зазначають НД
-
для тест-систем наводять перелік імунологічно активних компонентів і зазначають НД, згідно якій їх випускають (інформацію щодо інших складових набору наводять у підрозділі “Розчинники і реагенти, що випускаються в комплекті з препаратом”, входить у розділ “Методи контролю”).
Зміст розділів “Специфікації” і “Методи контролю” викладають відповідно до Державної чи Європейської фармакопеї. Якщо метод випробування (контролю) викладений у Державній фармакопеї, іноземній фармакопеї, у діючій НД чи інших відповідних документах, схвалених для використання Міністерством Охорони здоров’я України, у підрозділах приводять відповідне посилання (назва документу і дату його затвердження). Якщо в цих документах відсутні необхідні вимоги (наприклад, до засобів вимірювання і т.п.) їх необхідно викласти у відповідних підрозділах АНД.
В АНД включають тільки ті показники, які визначають якість готового препарату.
Норми (показники) якості, що встановлюються АНД, (температура, вологість, рН і т.п.), зазначають як середнє значення з відхиленнями, наприклад: рН (7.2 + 0.2), температура (37 + 1) 0С, вага (15.0 + 0.5)г, у вигляді граничних показників (від…до…) і т. Ін., або у вигляді максимальних чи мінімальних значень (Не більш, ніж ... ), (Не менш, ніж ... ).
Фармакологічну дію лікарського засобу вказують відповідно до інструкції для медичного застосування.
Специфікацію надають у вигляді таблиці, в якій в першій колонці перелічені показники якості, в другій – наведені відповідні припустимі межі, в третій – посилання на методи контролю або статтю ДФУ.
У розділ “Методи контролю” включають у вигляді підрозділів описи конкретних випробувань, необхідних для визначення показника якості препарату.
У пункті “Матеріали та обладнання” наводять (із посиланням на відповідні НД) повний перелік матеріалів та обладнання, тест-штамів, речовин і матеріалів, пристроїв, необхідних для виконання вимірів, а також стандартних зразків, поживних середовищ, розчинів речовин, біологічних препаратів (еритроцити крові, імунні і нормальні сироватки і т.д.), лабораторних тварин.
У пункті “Виконання випробування” описують всі етапи випробування.
Текст методик викладають послідовно, чітко і докладно, уникаючи можливості двоякого тлумачення змісту і послідовності виконання, таким чином, щоб їх можна було відтворити практично.
Пункт “Облік результатів” повинен містити, при необхідності, опис способів обчислення показників, які визначаються. Якщо облік результатів здійснюється по формулі, вона наводиться із відповідною розшифровкою і зазначенням одиниць вимірювань, і (при необхідності) з порядковим номером, вказаним у дужках після формули.
Приклад оформлення специфікації на пробіотичний препарат у капсулах наведений у табл. 2.2.