Розрахункові завдання

Завдання 4. Щорічні темпи приросту дивідендів ВАТ “Квант” становили 5 %, акції котирувались по 20 грн. за 1 акцію. ВАТ “Квант” сплачувало дивіденди в розмірі 2 грн. за акцію, а витрати на випуск становили 3 %.

Визначити: вартість капіталу на 1 акцію у відсотках, вартість капіталу за рахунок нерозподілених прибутків. За результатами розрахунків зробити висновки.

Завдання 5. ВАТ “Омега” випустило привілейовані акції вартістю 100 грн. за 1 акцію з річним оголошеним дивідендом 12 %. Витрати на випуск акцій становлять 4 %. Визначити реальну вартість капіталу від випуску привілейованих акцій у відсотках.

2.3 Питання для самопідготовки і самоконтролю

2.4 Тематика індивідуальних завдань (рефератів) за темою

(5 балів)

2.5 Термінологічний словник

Капітал ( від латинського "capitalis") – це накопичений шляхом заощаджень запас економічних благ, що залучаються його власниками як інвестиційний ресурс і фактор виробництва з метою одержання доходу, функціонування яких в економічній системі базується на ринкових принципах і пов'язане з факторами часу, ризику і ліквідності.

Фінансування – це всі заходи, спрямовані на покриття потреби підприємства в капіталі, які включають мобілізацію фінансових ресурсів (грошових коштів, їх еквівалентів та майнових активів), їх повернення, а також відносини між підприємством та капіталодавцями, які з цього випливають (платіжні відносини, контроль та забезпечення).

Управління капіталом – це управління структурою і вартістю джерел фінансування (пасивів) з метою підвищення рентабельності власного капіталу та здатності підприємства платити дохід кредиторам і співвласникам (акціонерам) підприємства.

Вартість капіталу – загальна сума коштів, яку підприємство сплачує за користування визначеним обсягом фінансових ресурсів. Як правило, вартість капіталу виражають у процентах до загального обсягу залучених ресурсів.

Структура капіталу - це співвідношення між власними і позиковими коштами, які використовуються підприємством у процесі господарської діяльності для фінансування активів.

Оптимальна структура капіталу – це таке співвідношення між власним і позиковим капіталом, за якого одночасно забезпечується висока фінансова рентабельність і не втрачається фінансова стійкість підприємства.

Гранична вартість капіталу (Marginal Cost of Capital, MCC) – це мінімальна вартість, за якою підприємство може залучити нову грошову одиницю.

Середньозважена вартість капіталу (СЗВК) – це середня вартість власних та позикових ресурсів підприємства і визначає середньозважену ціну кожної грошової одиниці капіталу, а також середньозважену ціну кожної нової грошової одиниці приросту капіталу в разі, коли капітал підприємства збільшується.

Леверидж — фінансовий механізм управління співвідношенням окре­мих видів капіталу.

Література: 1-3, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 26, 27.

Тема 3. Формування власного капіталу підприємства.

3.1 Методичні поради до вивчення теми

Обов’язковою умовою ефективної фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання в умовах ринку є самофінансування. Воно передбачає, крім фінансування поточних витрат, забезпечення фінансування розширеного відтворення за рахунок власних джерел.

Необхідно чітко засвоїти питання щодо джерел формування власних фінансових ресурсів.

Найбільш вагомим джерелом утворення внутрішніх власних фінансових ресурсів є чистий прибуток, який відповідно до рішення власників підприємства реінвестується в його подальший розвиток.

Слід відмітити, що реінвестування власних фінансових ресурсів не призводить до зменшення їх обсягу, а лише змінює їх матеріально-речову форму.

Особливу увагу при вивченні цієї теми необхідно приділити порядку формування статутного капіталу згідно чинного законодавства.

В умовах ринку статутний капітал відносять до зовнішніх власних фінансових ресурсів, це випливає з того, що ці ресурси формуються за рахунок залучення до діяльності на безстроковий термін власних фінансових ресурсів інших суб’єктів господарювання або заощаджень фізичних осіб.

Основна форма залучення – отримання додаткових внесків у поповнення статутного капіталу та додаткова емісія цінних паперів.

Можливості суб’єкта господарювання щодо залучення зовнішніх власних фінансових ресурсів обумовлені дією таких факторів:

1. кон’юнктура фінансового ринку;

2. інвестиційна привабливість суб’єкта господарювання;

3. ефективність розробки та реалізації емісійної політики;

4. механізм державного регулювання залучення зовнішніх власних фінансових ресурсів.

Управління формуванням власних фінансових ресурсів являє собою процес їх залучення з різних джерел відповідно до мети і завдань суб’єкта господарювання.

Обсяги залучення фінансових ресурсів мають відповідати фінансовим потребам підприємства.

Потреба в капіталі при незмінних інших умовах господарювання обумовлюється обсягами діяльності. Таким чином, управління формуванням власних фінансових ресурсів закладає основу для забезпечення необхідних темпів зростання обсягів виробництва і можливостей щодо зростання обсягів прибутку.

Формування власного капіталу передбачає пошук та мобілізацію найбільш дешевих джерел поповнення.