- •2. Культура первісного суспільства – доба палеоліту, мезоліту, неоліту.
- •Господарство Землеробство
- •Скотарство
- •Полювання
- •Збиральництво
- •Прядіння та ткацтво
- •Кераміка
- •9. Архітектектура Київської Русі. Культові споруди.
- •Матеріал, виконання
- •[Ред.]Історична реліквія
- •[Ред.]Мовознавче значення Євангелія
- •[Ред.]Особливості мови
- •Доля книги
- •Творчість
- •24. Києво-Могилянська академія — визначний освітньо-культурний центр України
- •Класицизм
- •32. Архітектура у першій половині хіХст.
- •33. Образотворче мистецтво у першій половині хіХст.
- •34. Національно-культурницька діяльність Кирило Мефодіївського братства.
- •37. Наступ російського царизму на українську культуру у другій пол.. Хіх ст.
- •38. Театральна культура у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •39. Микола Лисенко – класик українського музичного мистецтва.
- •40. Музична культура у другій половині хіх – на поч.. Хх
- •41. Українська архітектура у другій половині хіх – на поч.. Хх
- •42. Скульптура та живопис у другій половині хіх – на поч.. Хх
- •43. Українська література у другій половині 19-на поч. 20 ст.
- •48. Театральне мист. Театр Березіль.
- •52. Українська культура в Західній Україні у 1920-1930-х р.Р.
- •53.Олександр Довженко
- •54.Культура укр. Діаспори в 1920-30
- •55. Культурне життя періоду Другої світової війни та післявоєнної відбудови
- •56. Розвиток освіти, науки і мистецтва у післявоєнний період
- •57. Творчість Шістдесятників. Шістедесятники у літературі і мистецітві
- •58. Кінематограф в україні с. Параджанов ю. Іллєнко і. Миколайчук
- •59. Українська культура у другій половині 1960- першій половині 1980 років. Русифікація.
- •60. «Самвидав» як феномен культури.
- •61.Живопис, скульптура, графіка 1960-1980
- •63. Музична культура і український театр у 1960-1980.
- •64. Культура в часи перебудови та становлення незалежної української держави.
32. Архітектура у першій половині хіХст.
В українській архітектурі переважав стиль класицизму. Наприклад: оперний театр в Одесі (архітектор Тома де Томон), Київський університет (архітектор Беретті). Творами садово-паркового мистецтва стали чудовий Софіївський парк у м. Умані, у селі Сокоринцях палац Ґалаґана, у м. Білій Церкві парк "Олександрія".
Перехід від барокко до класицизму позначився і на плануванні міст. Обов'язково виділявся адміністративний центр із площею, на якій розміщувалися помпезні будинки урядових установ, квартали були прямокутними, композиції ансамблів, окремих архітектурних комплексів, палацово-паркових ландшафтів мали відкритий характер.
Забудовувались нові міста на Півдні України і в Криму, засновані наприкінці XVIII ст.,—Маріуполь, Олександрівськ, Катеринослав, Миколаїв, Одеса та ін. Зокрема, в Одесі за проектом петербурзького архітектора Ж. Тома де Томона 1809 р. було споруджено перший будинок оперного театру. Виконаний в античному дусі театр став однією з кращих оздоб Одеси.
Поряд з тим відбувалася реконструкція старих міст Слобожанщини і Придніпров'я. Архітектурний стиль Києва у ті часи визначався відомим архітектором А. Меленським, який обіймав посаду міського архітектора. За його проектами споруджено пам'ятник на честь поновлення Києву Магдебурзького права, церкву на Аскольдовій могилі, ансамбль Контрактової площі на Подолі, споруди якої потерпіли від пожежі 1812 р. У 1837-43 рр. за проектом відомого архітектора В. Беретті збудовано приміщення Київського університету. Впорядковуються такі міста, як Полтава, Харків. Спорудження у Полтаві монумента на честь Полтавської перемоги (арх. Ж. Тома де Томон) і Успенського собору в Харкові (арх. Є. Васильєв, завершив А. Тон) увічнили пам'ять про героїчну боротьбу російського та українського народів проти іноземних загарбників у Вітчизняній війні 1812 р.
Продовжувало розвиватися культове будівництво. У містах і селах церкви зводяться не лише дерев'яні, а й з довговічнішого матеріалу. Зовнішній і внутрішній вигляд таких споруд відзначався пишністю, урочистістю. Майстерність і талант українського народу виявилися також у створенні палацово-паркової архітектури. Чимало таких унікальних ансамблів уславили безіменних народних майстрів далеко за межами України: палац Розумовського в Батурині у живописній місцевості над Сеймом; палац Галагана у с. Сокиринцях на Чернігівщині, до якого прилягає лісопарк площею 600 десятин; парк «Олександрія» на березі Росі у Білій Церкві; знаменита «Софіївка» в Умані, названа на честь дружини графа Потоцького Софії, де руками кріпосних без застосування будь-якої техніки були насипані гори, викопані пруди, збудовані гроти, тощо. Усе це разюче контрастувало з житловими умовами трудового народу. Домівки селян, наприклад, Середнього Подніпров'я та Півдня України були дерев'яними, глинобитними, саманними, рідше — кам'яно-вапняними. Ті, хто не мав можливості придбати будівельний матеріал, мешкали в напівземлянках. На Поліссі та в Західній Україні будувалися зрубні житла.