14.Опишіть стан сучасного ринку праці в Україні

Проблема безробіття є характерною рисою ринкової економіки. Вона має особливо велике значення для України. Оскільки економіка нашої країни не спроможна утримувати велику кількість незайнятих. Нижче наведені характерні тенденції для ринку праці в Україні.

Ринок праці – це соціально-економічна підсистема в системі ринкових відносин, що базується на збалансованості попиту й пропозиції робочої сили, основним важелем регулювання якої є ціна робочої сили. Пропозиція праці в суспільстві формується під впливом таких умов: загальної чисельності населення, в тому числі чисельності економічно активного населення (працездатного), кількість відпрацьованого часу за рік, якісних параметрів праці. Основними показниками, які характеризують тенденції ринку праці є:

– кількість економічно активного населення (робоча сила). До цієї групи відноситься населення віком від 15 до 70 років включно, які впродовж звітного періоду займалися виробничою діяльністю або шукали роботу і були готові приступити до неї, тобто класифікувалися як “зайняті” або “безробітні”, визначені за методологією МОП. Відношення кількості економічно активного населення до постійного показує рівень економічної активності, тобто відсоток робочої сили, яка може бути зайнята у процесі виробництва, у суспільстві.

– рівень зайнятості. Визначається як відношення чисельності зайнятого населення віком від 15-70 років до економічно активного.

– рівень безробіття. Визначається як відношення чисельності безробітного населення віком від 15-70 років до економічно активного.

Згідно з теорією ринкової економіки “безпечний” для суспільства рівень безробіття має становити 2-6%. Однак це передбачає рівень повної зайнятості, тобто природний рівень безробіття, коли кількість осіб, які шукали роботу, дорівнює кількості вільних робочих місць. Безробіття в цьому разі виникає внаслідок того, що професійно-кваліфікаційна структура не відповідає природній плинності.

Таким чином, можна зробити висновок, що на сучасному ринку праці в Україні притаманні слідуючи риси:

1. Відбувається скорочення кількості постійного населення та робочої сили. До того ж темпи скорочення робочої сили випереджають темпи скорочення кількості постійного населення.

1. Зменшення рівня безробіття відбувається не за рахунок працевлаштування безробітних, а за рахунок скорочення чисельності економічно активного населення.

1. Ріст рівня зайнятості відбувається не за рахунок росту працевлаштування безробітних, а за рахунок зменшення робочої сили.

Отже,усе це свідчить, про необхідність регулювання ринку праці з боку держави. Головними напрямками при цьому мають бути: підвищення кількості робочих місць, підвищення життєвого рівня, реальної заробітної плати та прожиткового мінімума, медичного обслуговування.

15. Охарактеризуйте державне регулювання ринку праці в Україні

Державне регулювання ринку праці в Україні здійснюється на підставі законодавчих актів, основними з яких є Закон України «Про зайнятість населення.

Державне регулювання ринку праці та зайнятості використовує певні правові, організаційні та наукові важелі. Вони забезпечують управління ринком праці та стимулювання зайнятості населення.

Правові заходи. Головним чинником правового регулювання ринку праці є Закон України «Про зайнятість населення», зміни і доповнення до нього, інші закони, підзаконні акти й розпорядчі документи уряду.

Організаційні заходи. Заходи регулювання зайнятості розподіляються на активні та пасивні.

Активні — це заходи із:

• створення додаткових сфер зайнятості (переструктуризація економіки, додаткові робочі місця на державних підприємствах, субсидування створення нових робочих місць у приватному секторі, створення умов для іноземного інвестування, організація громадських робіт, сприяння розвитку малого бізнесу, підприємництва, створення умов для самозайнятості громадян тощо);

• професійна орієнтація населення, підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів;

• посилення територіальної та професійної мобільності робочої сили;

• субсидування частини витрат підприємств на заробітну плату, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників, застосування гнучких форм зайнятості;

• надання допомоги в працевлаштуванні;

• надання допомоги в разі трудової міграції.

До пасивних заходів регулювання зайнятості відносять асигнування коштів на часткове відшкодування безробітним утрати доходів, на забезпечення дострокового виходу на пенсію та інші грошові допомоги. Ці заходи не впливають на регулювання попиту і пропозиції робочої сили.

Наукові заходи. До наукових заходів із регулювання зайнятості та ринку праці можна віднести:

• наукове обгрунтування державної політики зайнятості населення;

• наукове забезпечення аналізу проблем зайнятості населення та ринку праці;

• оцінка стану та перспектив розвитку та формування ринку праці України, визначення пріоритетних досліджень у цій сфері, координація з іншими науково-дослідними установами.

Науково-дослідний центр з проблем зайнятості населення та ринку праці переважну більшість поточних наукових досліджень завершив, деякі з них уже схвалено в органах державної влади. До них належать: «Формування моделі управління ринком праці України в перехідний період (теорія і практика)», «Концепція професійної орієнтації населення», «Концепція професійної підготовки і перепідготовки незайнятого населення», «Методичні рекомендації з розрахунку балансу національного ринку праці».

Отже, основні засади наукового обгрунтування розробки та реалізації державної політики в галузі зайнятості населення та формування ринку праці як на макро-, так і на мікрорівні у перехідний період уже створено.