- •2. Розкрийте роль праці у життєдіяльності суспільства та охарактеризуйте працю як предмет наукового та економічного дослідження.Розкрийте основні функції праці у системі людської життєдіяльності.
- •3.Поясніть складність і багатоаспектність процесу праці
- •5. Зміст і характер праці
- •7.Охарактеризуйте основні елементи процесу праці : предмети праці,засоби праці.
- •8.Наведіть поняття ринку праці, розкрийте його сутність, зміст та структуру.
- •10.Охарактеризуйте основні елементи ринку праці
- •11.Охарактеризуйте попит і пропозицію праці.
- •14.Опишіть стан сучасного ринку праці в Україні
- •15. Охарактеризуйте державне регулювання ринку праці в Україні
- •Розкрийте сутність основних моделей ринку праці…
- •17.Охарактеризуйте специфічні риси товару “робоча сила”.
- •18.Охарактеризуйте інфраструктуру ринку праці.
- •19. Опишіть населення як суб’єкт економічних та суспільних явищ і процесів та джерело трудових ресурсів
- •20. Охарактеризуйте процеси відтворення населення, та наведіть їх показники.
- •21. Охарактеризуйте соціально-економічну категорію “трудові ресурси”.
- •22. Розкрийте структуру населення та трудових ресурсів, опишіть поділ населення країни на економічне активне і економічне неактивне.
- •24. Охарактеризуйте процеси відтворення трудових ресурсів, наведіть їх характеристики.
- •25.Визначте трудовий потенціал суспільства та охарактеризуйте його як економічну категорію.
- •27.Охарактеризуйте структуру та розміщення населення України.
- •28.Охарактеризуйте баланси трудових ресурсів, їх види та методику їх розробки.
- •29.Опишіть систему управління трудовими ресурсами.
- •48. Охарактеризуйте індивідууми і соціальні групи як суб’єкти соціально-трудових відносин.
- •49.Опишіть принципи та типи соціально-трудових відносин.
- •50.Визначте фактори формування та оцінки соціально-трудових відносин.
- •52.Охарактеризуйте основні напрямки державного регулювання соціально-трудових відносин.
- •53.Розкрийте сутність соціального партнерства.
- •69. Сутнiсть, змiст, завдання I значення органiзацii працi
- •75. Умови працi та фактори iх формування
- •80.Поясніть, як здійснюється комплексна оцінка факторів виробничого середовища.
- •81.Розкрийте сутність і значення нормування праці.
- •82.Опишіть об’єкти нормування праці.
- •83.Охарактеризуйте структуру (класифікацію) витрат робочого часу.
- •84.Структуруйте нормований і ненормований робочий час.
- •85.Охарактеризуйте методи дослідження робочого часу: фотографію робочого часу, хронометраж, та їх різновиди.
- •86.Охарактеризуйте систему нормативів і норм праці.
- •87.Опишіть методи розрахунку норм праці у різних типах виробництва.
- •88.Опишіть методи встановлення норм праці.
- •89.Поясніть, як ведеться облік виконання норм окремими робітниками і бригадами.
- •90.Розкрийте основні шляхи вдосконалення нормування праці
- •91.Охарактеризуйте основні методи дослідження трудових процесів.
- •92.Охарактеризуйте норми робочого часу, що регламентуються Кодексом законів України про працю.
- •93.Охарактеризуйте продуктивність праці як узагальнюючий показник ефективності праці. Поясніть значення підвищення продуктивності праці.
- •За характером і призначенням розрізняють нормативну, фактичну й планову трудомісткості.
- •95.Поясніть, як ведеться розрахунок виробітку у натуральних, вартісних та трудових одиницях виміру.
- •96. Охарактеризуйте види трудомісткості.
- •97. Охарактеризуйте фактори зростання продуктивності праці, наведіть їх класифікацію.
- •Охарактеризуйте резерви підвищення продуктивності праці, наведіть їх класифікацію.
- •99. Охарактеризуйте програми управління продуктивністю праці на підприємстві.
- •100. Поясніть вплив науково-технічного прогресу на підвищення продуктивності праці.
- •104. Охарактеризуйте вартість робочої сили та її структуру.
- •105. Охарактеризуйте диференціацію доходів населення.
- •106. Опишіть показники рівня життя населення.
- •107. Розкрийте сутність заробітної плати як економічної категорії і елементу ринку праці.
- •108. Розкрийте основні функції заробітної плати у процесі суспільного відтворення.
- •Охарактеризуйте види заробітної плати.
- •110. Охарактеризуйте принципи організації заробітної плати, та її елементи.
- •Опишіть структуру заробітної плати: основну, додаткову заробітну плату та інші заохочувальні і компенсаційні виплати.
- •129. Охарактеризуйте існуючі системи відрядної форми оплати праці.
- •130.Опишіть умови застовування відрядна-преміальної системи оплати праці.
- •131.Проаналізуйте умови застосування акордної та аккордно-преміальної системи оплати праці.
- •132.Визначте методи нарахування заробітку за умов відрядно-прогресивної системи оплати праці.
- •133. Дайте характеристику погодинної форми оплати праці та визначте умови функціонування.
- •134.Охарактеризуйте системи погодинної форми оплати праці.
- •135.Проаналізуйте показники та умови преміювання за умов погодинної форми оплати праці.
- •137.Поясніть,як ведеться розрахунок і розподіл бригадного заробітку.
- •138.Охарактеризуйте кту, поясніть яким чином він встановлюэться.
- •139.Охарактеризуйте заруб1жний досв1д оплати праці персоналу. Розглянте найсуттэвіші складові закордонного досвіду оплати праці персоналу.
- •140.Охарактеризуйте основні риси безтарифнои системи оплати праці.
- •141. Розглянте методи розрахунку з.П працівникам при безтарифній системі оплати праці.
- •Норми часу.
- •1.1. Технічно - обґрунтована норма включає такі елементи:
- •2. Норма виробітку.
- •Розрахунок норми виробітку по нормі штучного часу:
- •Норма обслуговування.
- •Норма чисельності.
- •1 Метод:
- •2 Метод:
- •2. Трудомісткість
- •Тарифні ставки та посадові оклади працівників
- •Визначається відрядний приробіток, премія, економія по фонду заробітної плати та інші доплати кожного члена бригади:
- •Розкрийте принципи формування доходів у ринковій економіці.
- •Охарактеризуйте структуру доходу співробітника підприємства.
- •Охарактеризуйте особисте споживання у ринковій економіці.
139.Охарактеризуйте заруб1жний досв1д оплати праці персоналу. Розглянте найсуттэвіші складові закордонного досвіду оплати праці персоналу.
У зарубіжних підприємствах здебільшого запроваджено почасову оплату праці робітників. Це зумовлено тим, що нині пріоритетного значення набуває не кількість, а якість товарів. У 90-х роках XX сторіччя проста почасова й почасова з колективним та індивідуальним преміюванням системи за охопленням робітників становили (у відсотках): у Бельгії — 92,6; Німеччині — 86,7; Італії— 88,4; Нідерландах — 94,8; Франції — 93,5. Досить поширено оригінальні системи преміювання. Зокрема, в американських фірмах уже тривалий час застосовуються дві системи, названі за прізвищами їхніх авторів, — системи Скенлона й Ракера. Перша з них базується на розподілі (у пропорції 1 : 3) економії витрат на заробітну плату між компанією і робітниками, а друга -— на формуванні преміального фонду залежно від збільшення умовно-чистої продукції в розрахунку на один долар заробітної плати. Подекуди широко застосовується система «відкладених премій». Наприклад, на фірмі «Фіат» за створення нової продукції нараховується премія, виплата якої відкладається на фіксований термін (1—2 роки), а на французьких підприємствах за досягнення певного рівня якості та ефективності праці щорічно нараховується премія, яка виплачується лише через п'ять років. Характерною особливістю сучасних систем стимулювання на Заході є величезне поширення системи заохочення за впровадження різноманітних нововведень. Так, більшість західноєвропейських фірм формують преміальні фонди за створення, освоєння й випуск нової продукції, але їхній розмір узалежнюється від приросту обсягу продажу нової продукції, її частки в загальному обсязі виробництва.
Як правило, розумова праця оплачується вище, ніж фізична. За даними спеціальних досліджень заробітна плата працівників розумової праці у середньому перевищує заробіток робітників: у Німеччині — на 20%; Італії і Данії — на 22%; Люксембурзі — на 44%; Франції і Бельгії — на 61%. Середньо-тижнева заробітна плата американських інженерів майже у 2 рази більша за середню плату робітників.
У всіх країнах з розвинутою ринковою економікою спостерігається стала тенденція до індивідуалізації заробітної плати на підставі оцінки конкретних заслуг працівника. Механізм індивідуалізації заробітної плати включає як диференціацію умов наймання, так і регулярну оцінку заслуг персоналу безпосередньо в процесі трудової діяльності. Наприклад, в США оцінюють особисті заслуги керівників і спеціалістів 80% компаній, а робітників — приблизно 50%. У Франції індивідуалізована заробітна плата становить 3/4 її приросту в керівників і спеціалістів, 2/3 — у майстрів і майже 1/2 — у робітників. В американських фірмах застосовуються чотири форми залучення персоналу до управління: 1) участь працівників в управлінні працею та якістю продукції на рівні виробничого цеху чи іншого такого ж підрозділу; 2) створення робітничих рад або спільних комітетів робітників і менеджерів; 3) запровадження системи участі персоналу в одержаному прибутку; 4) участь представників найманої праці в роботі рад директорів корпорацій. Зокрема, майже 25% американських фірм з кількістю працівників понад 500 осіб мають в організаційній структурі управління ради робітників чи спільні комітети робітників та адміністрації.
Своєрідною є система участі трудящих в управлінні виробництвом, що склалася в Німеччині. Вона включає: спільну участь у наглядових радах фірм представників капіталу й найманої праці; існування «робітника-директора»; виробничі ради на підприємствах, які складаються з робітників. Останні створюються на підприємствах, що мають не менше 5 постійних найманих працівників з правом голосу (вік—понад 18 років, стаж роботи—не менше 6 місяців). При цьому роботодавці зобов'язані надавати найманим працівникам і раді підприємства відповідну інформацію, приймати від них запити та пропозиції, вивчати й ураховувати думку ради підприємства з питань соціально-економічного розвитку останнього.
Характерною особливістю сучасного виробництва за кордоном треба вважати перехід до різноманітних колективних (групових) форм організації праці, включаючи спільне виконання окремих завдань (контроль якості, обслуговування виробництва, навчання). З-поміж різних форм гру пової роботи, спрямованої на підвищення ефективності виробництва та вдосконалення трудових відносин, Передовсім варто назвати так звані гуртки якості, які, по суті, є неформальною організацією управління виробництвом, що співіснує паралельно з традиційною ієрархічною системою. За оцінкою західних спеціалістів, на кожний долар витрат на розвиток гуртків якості підприємства одержують 4-8 доларів прибутку. Тому невипадково 90% найбільших фірм США використовують гуртки якості з метою підвищення ефективності виробництва, а в Японії функціонує понад один мільйон гуртків якості, які об'єднують майже 11 мільйонів працівників.